Учні 11-го класу Мукачівської школи №7 впродовж року вивчали основи підприємництва. В результаті – самостійно відкрили в навчальному закладі мінідрукарню, де надають послуги з кольорового друку для вчителів та школярів.
Як розповів у коментарі Varosh вчитель Сергій Вожжов, який допомагав школярам вивчати основи підприємництва та втілювати проєкт, в Україні вже кілька років діють затверджені Міносвіти шкільні програми з викладання предметів «фінансова грамотність» та «соціальне шкільне підприємництво». Для них є розроблені практичні підручники й посібники. Ці предмети – варіативні, тобто кожна школа може самостійно ухвалювати рішення про включення їх у навчальну програму.
У мукачівській школі №7 Сергій Вожжов 2 роки викладав фінансову грамотність, наступною сходинкою торік стало вже викладання для учнів 11-их класів предмета «соціальне шкільне підприємництво».
«Соціальне шкільне підприємництво є цілком логічним продовженням предмета «фінансова» грамотність: діти вже розуміють на грошах, на складанні бюджету, мають певну базу по фінансах. А відтак занурюються в вивчення підприємництва. Предмет був вписаний у розклад, діти мали по 2 уроки на тиждень. Особливість курсу в тому, що це повністю практичний курс: підприємницький проєкт, який придумують і реалізовують учні», – розповів Сергій Вожжов.
У вересні в результаті «мозкового штурму» школярі прописали ідеї, які могли б втілювати, відтак розробляли бізнес-план, самостійно прораховували фінансову частину та ризики, можливі шляхи фінансування, проводили вивчення ринку. Головною задачею було знайти фінансування під проєкт, запустити його і почати заробляти гроші. Разом із тим, виручені кошти учні повинні були спрямувати на якусь соціальну мету, яку так само мали самостійно визначити.
Презентація проєкту шкільного соціального підприємництва
Початковою ідеєю у дітей було відкрити в школі казино. Аби не збити запал дітей, Сергій Вожжов супроводжував їх на етапі розробки плану впродовж 2 тижнів. Коли ж настав момент узгоджувати проєкт із директоркою навчального закладу, школярі не наважилися озвучувати цю ідею керівниці. Цю задачу вчитель взяв на себе і таки погодив її у директорки.
«Ми початково розуміли, що діти не знайдуть під цей проєкт фінансування. Але це різні речі: сказати їм, мовляв, «що це за дурня» чи «хто вам це дозволить», або ж вони самостійно дійдуть до того, що той чи інший проєкт нежиттєздатний. Вони почали гуглити, шукати, скільки це все вартуватиме і самі відмовилися від цієї ідеї. Але їм ніхто не сказав, що вони якісь не такі», – сказав Сергій Вожжов.
Сергій Вожжов – крайній зліва
В результаті, школярі обрали інший проєкт для втілення – створення «Принт-хабу», де надаватимуться послуги з кольорового друку. Аби отримати під нього фінансування, самі рахували собівартість, робили розрахунки, відтак написали грантову заявку з усіма розрахунками. Але натомість отримали відмову.
«Вони переживали весь процес побудови підприємництва по-справжньому. Було таке, що коли вже запустилися, через 2 тижні оголосили карантин, підприємництво «стало». Але це реальний досвід, вони побачили, як це все відбувається в житті. Що не завжди під їхні ідеї дають гроші, що трапляються форс-мажори. Побачили, що в дорослому житті все відбуватиметься, швидше за все, саме так. Але вони вже матимуть потрібний досвід», – розповів Сергій Вожжов.
Аби таки отримати необхідне фінансування під проєкт, за адвокації міської влади школярі звернулися по допомогу до німецьких партнерів. Для цього довелося перекладати заявку, в цьому допомогла вчителька німецької мови. Зрештою, фінансування донори погодили, але виділеної суми на проєкт не вистачало. Тож потрібну суму додав як безвідсотковий кредит Сергій Вожжов.
«Таким чином, діти отримали ще додаткове зобов’язання. І це був гарний виклик, все по-справжньому: віддати борг, сплатити орендні зобов’язання, адже ми домовлялися, що вони мають сплатити 11 грн за місяць за оренду приміщення. І це не про суму, це – про принцип побудови підприємництва», – розповів Сергій Вожжов.
За рік активної роботи школярі таки запустили «Принт-хаб»: закупили принтер, папір, фарбу. Окрім того, що вони розрахувалися за всіма зобов’язаннями, соціальне підприємництво ще й принесло в підсумку прибуток: 700 грн додаткових коштів учні спрямували на закупівлю матеріалів для плетіння маскувальних сіток.
Завершився проєкт публічним звітуванням з презентацією. Надалі справу випускників продовжуватимуть майбутні десятикласники, яким школярі «передали» проєкт.
Звітування по проєкту
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Фото зі сторінки Сергія Вожжова у фейсбуці
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
