Новини

Кримінальне провадження у справі журналіста: пильнуй, чи не закрите

12 Листопада 2020 421

Наприкінці жовтня закарпатський журналіст Станіслав Данко поінформував: кримінальне провадження щодо факту ненадання йому відповіді на інформаційний запит з боку державної установи закрите. І, як виявилося, у жовтні це, може, вже й не новина, оскільки провадження було закрите ще у квітні. Але лише у жовтні медійник про цей факт дізнався – після того, як поцікавився ходом справи.


Ця історія вчить: якщо ваші права, як медійника, порушено, якщо за фактом цього поліція відкрила кримінальне провадження, то не завжди варто очікувати відновлення справедливості. Тому що слідчі поліції можуть не просто закрити провадження «за відсутністю складу злочину», а ще й «забути» поінформувати вас про це.

«Кримінальне провадження в справі щодо відмови Службою автомобільних доріг в Закарпатській області в наданні мені як журналісту інформації закрите слідчим поліції ще 30 квітня. Про це я дізнався з копії постанови, отриманої вчора (22 жовтня. – ред.) за заявою в Ужгородському відділку поліції. Закрив її слідчий Олександр Комісар відразу після того, як отримав від попереднього слідчого, у зв’язку з відсутністю складу злочину. Тобто відмова в доступі журналіста до інформації (стаття 171 Кримінального кодексу України), на думку слідчого, злочином не є», – констатував у своєму дописі журналіст Станіслав Данко.

Виходить, фактично пів року медійник сподівався, що у потоці багатьох справ поліція десь займається і провадженням щодо порушення його професійних прав, хоча, насправді справа була просто закрита.

Аби не стикатися із подібними «сюрпризами», варто пам’ятати про основні моменти Кримінального процесуального кодексу.

Добре це чи погано, але порівняно віднедавна відмова розпорядників інформації надавати таку інформацію на запити журналіста є кримінальним правопорушенням за частиною статті 171 Кримінального кодексу України – незаконна відмова у доступі журналіста до інформації. Саме поліція є тим правоохоронним органом, якому підслідні подібні інциденти в рамках відкритих кримінальних проваджень.

Згідно зі статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Простіше кажучи, якщо ви інформуєте поліцію про злочин, в тому числі – і щодо порушення своїх прав як журналіста, – поліція зобов’язана відкрити провадження. До слова, як свідчить практика, якщо правоохоронці не відкривають кримінальне провадження після отримання заяви про ймовірний злочин, їх це, у більшості випадків, зобов’яже зробити суд, якщо заявник туди звернеться.

Не варто забувати і про права заявника, що передбачені у частині 2 статті 60 Кримінально-процесуального кодексу: отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Згідно із пунктом 6 статті 284 Кримінального процесуального кодексу, копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Саме так каже Закон, щоправда, у випадку журналіста Станіслава Данка, як він поінформував автора цього матеріалу, ніхто із поліції йому про закриття провадження не повідомляв.


Тож якщо у вас довго немає інформації про хід слідства, то саме час письмово звернутися до відділу поліції, що веде справу, аби дізнатися, чи проходить слідство і чи, бува, воно не закрите. Щодо останнього, якщо є підстави, заявник може оскаржити постанову про закриття провадження, в тому числі – і у суді.

Знання своїх прав у такій сфері, як Кримінальний процесуальний кодекс, точно зайвими для медійників не будуть. Це допоможе не тільки при захисті своїх професійних прав, а й, можливо, стане в нагоді при підготовці публікацій щодо кримінальної тематики.


Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.

Ярослав Гулан, регіональний представник Інституту масової інформації в Закарпатській області

11 #
# журналісти # журналістика