Українська письменниця, одеситка видала в Празі книгу “Щоденник біженця” про дорогу з війни. На початку березня вона разом з восьмирічною донькою пройшла болісну подорож від Одеси через Львів, Ужгород, Чоп та Остраву до Праги.
Жінка розповіла Varosh, що книгу писала в рекордно короткі строки — за 5 тижнів.
— В Чехії ми потрапили до родини, яка пов’язана з медіа, — розповіла вона. — Коли вони дізнались, що я пишу, попросили описати історію евакуації для популярного чеського медіа. Це були перші числа березня. Я сіла і описала. Статтю видали, вона зібрала рекордну кількість переглядів – щось за 30 тисяч. Випадково познайомилася з менеджеркою чеського видавництва. яка прочитавши цю статтю, звела мене з видавцем і я отримала пропозицію написати про це книгу. Кілька разів хотіла від цього відмовитись в процесі написання. Це не та книга, яку хто-небудь коли-небудь хотів би написати. І часом писати було дуже важко. Але за підтримки видавця я її таки закінчила.
Пані Оксана сказала, що “Щоденник біженця” навмисне без авторства і це принципова позиція.
— Ця історія — не тільки особиста історія, а історія українок, що в один момент змушені були покинути домівки та вирушити, рятуючи дітей, до інших країн в невідомість. Про людей по всьому світу, хто гостинно відкрив свої двері незнайомкам, мови яких вони не розуміють. Я хочу, щоб цю історію сприймали саме так. І я хочу, щоб такого більше ніколи не повторилось. Саме про це — ця книга.
Ужгороду в книзі письменниця присвятила кілька розділів: описала прибуття на вокзал, “Совине гніздо”, ресторан “Дельфін”, ночівлю на підлозі на подвійному матраці, дорогу до Чопа. В місті вони пробули пів доби.
“…На сніданок ми вирушили до “Дельфіну” – там годували вівсянкою, омлетами, пирогами. Дітей запросили пограти до блоку з іграми та іграшками. Поки ми шукали варіанти проїзду до Чопу. В цей час привезли торти – неймовірно. Торти. Наче з іншого життя. Глянцево червоні, з фігурою зверху, запашні. Дівчата за барною стойкою пропонують мені шматочок, я відмовляюсь, мовляв, краще дітям.
– На всіх вистачить, – посміхаються вони та простягають шматочок торту на тарілочці з десертною ложкою. – Беріть!
Ну як тут відмовишся. Я обережно несу цю тарілочку, наче коштовність, до столу. Занурюю ложку, відламую шматочок та кладу до рота. Він тане, він просто тане. Востаннє я їла тістечка в кав’ярні менше тижня тому – під мирним, хоча пасмурним небом Одеси. Але здається, що це було колись дуже, дуже, дуже давно. І з кожною ложкою в мене кріпне розуміння – я зможу, ми виберемося. Почнеться нормальне життя…” (Уривок з книги “Щоденник біженця”)
Ілюстрації до книги робила відома одеська художниця, акварелистка Ірина Потапенко. Малювала їх, за словами письменниці, в Одеській області, сидячи в укритті, в підвалі будинку, під час повітряних тривог.
Презентація книги відбудеться в Празі 7 вересня.
Varosh
Фото зі сторінки пані Оксани у Facebook
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
