Новини

На Міжгірщині з’явилися три символічні фотозони — віл, долоня і трембіти

21 Листопада 2019 443

Віл, долоня і трембіти: на Міжгірщині зявилися три символічні фотозони

“Міжгірський віл”, “Долоня бокораша”, “Ліс трембіт” — у Міжгірському районі оселилися три тематичні фотозони, які демонструють давні традиції  у новому форматі.

#ViL

Відтепер при в’їзді в смт Міжгір’я вас зустрічатиме … віл. Потужний, бетонний, вагою до двох тонн і на кам’яному постаменті (7,7 тонн). Чому саме віл? До 1953 року Міжгір’я називалося Волове. Кожна родина мала вола, адже тварина була вкрай помічною у господарстві. Скрізь вони випасалися — спокійні й добрі. Ця худоба стала найбільшою цінністю, адже допомогла першим поселенцям вижити у складних гірських умовах.

«Обєкт ще незавершений, це тільки початок реалізації концепції. Ми обговорювали з попередниками, друзями, з сьогоднішніми керівниками району можливість розвитку цього місця (йдеться про локацію в’їзду у Міжгір’я — авт.), оскільки раніше букви “Міжгір’я” задумовувалися як певний початок, але ідея потребувала продовження. Тепер воно звязалося усе до купи і будемо далі розвивати. Сподіваюся, що невдовзі це місце стане яскравим не тільки для міжгірців, а й для туристів. Ця скульптура є стартом», — розповів голова селищної ради Віталій Цімбота.

Img 9592

Торкніться рогу, загадайте бажання і вірте: збудеться. А ще неодмінно сфотографуйтеся зі скульптурою і опублікуйте світлину у соцмережах з хештегом #ViL.

Знімки уже ширяться інтернетом, проте art-об’єкт ще потребує певних косметичних штрихів.  Навіть більше, ця ініціатива може започаткувати оновлення локації на початку Міжгір’я, поруч зі стелою.

#BokoRUSH

Наступна фотозона розташувалася на Синевирському перевалі, серед неймовірних гірських краєвидів. Йдеться про кремезну бетонну долоню вагою до 3,5 тонн. Чия ця могутня рука? Бокораша! Хто такі бокораші? Справжні карпатські серфери! Навіть не серфери, а відчайдушні сміливці, адже у своїй роботі ризикували життям. Вони сплавляли деревину гірськими річками на плотах-бокорах. Потужна течія, крижана вода, мінливість природи, важка деревина — така праця вимагала чималої витримки.


Нині легенда про них втілилися у міцній долоні, яку можна потиснути або й вилізти на неї, чи зручно спертися, немов сидиш у великій руці. Місце для неї — стратегічне, адже на Синевирському перевалі часто зупиняються автівки, туристи насолоджуються панорамами, а тепер ще й матимуть пам’ятне фото з тематичною скульптурою.

Зробіть знімок для Facebook та Instagram, додайте хештег #BokoRUSH.

715975f7 804f 4880 Bb21 67c1405c4f7f

#TremBITA

Пошук нових фотозон може стати своєрідним квестом, тому з Синевирського перевалу прямуйте в культову Колочаву. В епіцентрі гір постала інсталяція з трембіт.  Чому трембіта? Вона слугувала першим “мобільним” для вівчарів, за її мелодією селяни чітко розуміли, де саме випасається їхня отара. Згодом інструмент усе частіше звучав на весіллях та інших святах. Вважалося, що найкрутіша трембіта зроблена з дерева, в яке влучила блискавка. Може, тому і музика напрочуд енергійна. Трембіта досі не рідко є символічною і колоритною на офіційних заходах у Закарпатті, повсякчас з неї стартують масштабні події.

Ця скульптура є найбільшою за площею, виготовлена з металу й дерева. Зробіть третє ексклюзивне фото для своїх соцмереж і додайте хештег #TremBITA.

Img 9657

Ідея

Три мистецькі об’єкти — це проєкт “Давні традиції у новому форматі: #BokoRUSH, #TremBITA, #ViL” у рамках програми  “Малі міста – великі враження” Міністерства Культури України. Головний бенефіціар проєкту: Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва “Закарпаття” Закарпатської обласної ради (АРР “Закарпаття”). Автор скульптур вола й долоні: Вячеслав Осавальчук, а ліс трембіт створили Степан Руснак і  Роман Мурник.

Ідея полягає у трансформуванні локальних родзинок: давнього символу Міжгір’я — вола, ремесла бокорашів та легендарної трембіти. Відтак об’єкти місцевої культурної спадщини втілені у форматі модерних фотозон з хештегами для інтернету.

«Ми знаємо легенди про бокорашів, знаємо про вола і про трембіту, але, на жаль, в уявленні сучасної людини — це щось старе, древнє, важливе, але древнє. І тому ми хотіли трішки трансформувати, осучаснити їх», — зазначив директор АРР “Закарпаття” Михайло Данканич.


Усі фотозони ще потребують певних фінальних штрихів, як-от встановлення інформаційних табличок. Проте вони вже набувають популярності: місцеві й туристи роблять знімки, соцмережами ширяться світлини з відповідними хештегами, а території довкола скульптур мають потенціал для оновлення й розвитку.

Ціна

За словами Михайла Данканича, фотозони вола й трембіт співфінансували селищні ради Міжгір’я і Колочави: виділили по 50 тисяч гривень на виготовлення скульптур. Art-об’єкт на Синевирському перевалі цілком оплатив головний партнер проєкту — АРР “Закарпаття”.

«Додатково в рамках проєкту за рахунок фінансування грантодавця було оплачено  доставку та встановлення фотозон (що, зважаючи на відстань від Ужгорода, стало однією з найбільших статей витрат), організацію презентацій, роздаткові матеріали, тому загальні витрати — це ще близько 200 тисяч гривень», — сказав Михайло.

P.SМіжгірщина безумовно є відомою й популярною. А ваші фото скульптур з тематичними хештегами у Facebook та Instagram розкажуть про неї більше, про її давні традиції у новому форматі.

Евеліна Гурницька, Varosh

12 #
# міжгір'я # скульптури # Туризм