Книгу «Мурашник. Нотатки на манжетах історії Галичини, Буковини та Закарпаття» Іван Гоменюк написав, уже будучи у війську та перебуваючи у відпустці. Це – четверта його книга на історичну тематику.
Як розповів у коментарі Varosh Іван Гоменюк, попри те, що він не є академічним істориком за освітою, історія завжди була у сфері його зацікавлень. Уже кілька років поспіль Іван Гоменюк веде й тематичну блог-сторінку «Пустощі східноєвропейської Кліо». Таку назву мала і його перша книга – збірка історичних нарисів, видана в Ужгороді у 2011 році.
«У колі моїх зацікавлень історія насамперед Центрально-Східної Європи та власне України як її невіддільного елемента. Я дотримуюся позиції, що українська нація історично розвивалася цілком у контексті розвитку інших європейських націй та у тісній взаємодії з ними. Тож й історичні процеси, що відбувалися в Україні, неможливо зрозуміти, якщо не розуміти історичного розвитку наших найближчих сусідів – поляків, угорців, румунів тощо», – розповів Іван Гоменюк.
Книгу «Мурашник…» її автор написав, вже будучи військовослужбовцем ЗСУ. Вийшла вона торік у видавництві «Віхола». Спершу, відповідно до домовленостей із виданням, книга мала бути на іншу історичну тему. Але з початком повномасштабного російського вторгнення Іван Гоменюк, перебуваючи у війську, не мав змоги готувати книгу. Коли ж видалась 10-денна відпустка, запропонував видавцям, маючи певні напрацювання щодо історії заходу України, звести їх «до одного спільного знаменника».
«Мені цікавий західний регіон, я виріс на Закарпатті, цікавився Галичиною та Буковиною. І завжди хотів написати в сукупності про землі, умовно кажучи, на захід від Збруча, щоб це була якась така комплексна праця», – розповів Іван Гоменюк.
В основу книги лягли напрацювання Івана Гоменюка, якими він займався раніше. Як розповів автор, «Мурашник…» – це не академічне видання, радше нонфікшн, написаний з тим, аби кожен охочий міг у доступній формі дізнатися про події, які відбувалися на Буковині, Галичині та на Закарпатті у період, відколи ці українські західні землі увійшли до підпорядкування династії Габсбургів і аж до 1939 року.
«Чому взяв за точку відліку власне входження західних українських земель до імперії Габсбургів? Саме тоді ці землі повноцінно включилися в єдиний центральноєвропейський історичний процес. З того моменту простий мешканець, скажімо, Ужгорода, Львова або Чернівців перебував у тому ж культурному оточенні, мисленнєвому процесі, що й мешканець Праги, Відня чи Загреба. А на життя мешканця якогось верховинського села в українських Карпатах впливали ті самі суспільні процеси та закони, що й на життя мешканця рибальського селища на Адріатичному морі десь у Хорватії. Саме відтоді західні українські землі стали частиною тієї, як я її для себе називаю, центрально-східноєвропейської Атлантиди», – розповів Іван Гоменюк.
Готуючи видання, автор, серед іншого, також мав на меті зробити свій внесок у руйнування сформованих стереотипів щодо західних регіонів серед мешканців інших областей. Адже, каже, неодноразово зустрічався із тим, що, скажімо, люди з центральної чи східної України часто перебувають у певному полоні міфів і мають деформоване уявлення про захід України та його історію.
«Але це не лише проблема мешканців центру чи сходу: так само часто мешканці західних регіонів мають якісь хибні уявлення про мешканців Києва, чи, скажімо, східної України. Та й, що вже гріха таїти, часто деякі мешканці Закарпаття мають певні хибні уявлення про історію Галичини, а деякі мешканці Галичини – про історію Закарпаття», – пояснив Іван Гоменюк.
Varosh,
Головне фото: Суспільне Івано-Франківськ
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
