Юрій Білей номінувався на премію з авторським проєктом «Цінність цих слів залежить також від тебе», який вперше був презентований на виставці «Прийшов, Побачив, Заплакав» у 2022 році.
Премія Войтека Фалецького була заснована у 2018 році. Її щороку вручають митцям, які працюють у сфері фотографії в Польщі. Цього року переможцем премії став художник із Ужгорода Юрій Білей, який із 2015 році проживає у Польщі.
У коментарі Varosh митець розповів: про премію дізнався, коли побачив своє прізвище серед 14 номінованих художників і художниць.
«Премія має на меті визначати найцікавіших авторів, які приносять новий погляд у мистецтво. Моя робота, яка отримала премію – авторський проєкт «Цінність цих слів залежить також від тебе». Вона не про війну чи про новий дім, але теж про Україну. Після 24 лютого 2022 року ми всі виразно зрозуміли різницю між емігрантами й біженцями. Моя робота – так само про розуміння різниці свободи вибору: біженці, на відміну від емігрантів, цього привілею позбавлені», – розповів для Varosh Юрій Білей.
Нагороду імені Войтека Фаленського вручають завжди в одній категорії – візуальне мистецтво, каже художник. Оскільки цьогоріч премію «взяв під своє крило» Музей фотографії у Кракові, додатковий акцент зробили на фотографії.
Фотографія у творчості Юрія Білея відіграє важливу роль, позаяк художник, працюючи над авторськими мистецькими проєктами, часто використовує різноманітні медіа, колажі, інсталяції та постхудожні роботи, в яких фотографія відіграє важливу роль.
«Я часто працюю з фотографіями, архівами та старими відбитками, але це також є джерелом натхнення для об’єктів та інсталяцій. Дуже важливою темою в моїй практиці є тема ідентичності, еміграції, також я часто звертаюся до соціально-політичних, актуальних тем, які зіставляю з історичними подіями. Фотографія та архіви стають важливою точкою відліку», – каже Юрій Білей.
За його словами, визнання журі та відзнака є важливим для кожного хуждожника, адже надихають і додають упевненості й наснаги рухатися далі. Крім того, вважає, що така перемога є важливою і для України, адже забезпечує країні промоцію через мистецтво.
«У 2015 році Польща стала моєю новою домівкою, тут я одружився, тут проживає родина моєї дружини. Але я завжди пам’ятаю, звідки я родом, хто мене виховував і ким я завжди буду – українським художником. Тож хочу подякувати своїм батькам за те, що завжди мене підтримували і підтримують. А також – своєму брату, який від самого початку війни захищає Україну в лавах ЗСУ».
Varosh,
Фото надані Юрієм Білеєм
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.