Новини

Фільм закарпатки Лесі Кордонець визнано найкращим на фестивалі у Мюнхені

24 Листопада 2013 2 267

Леся Кордонець – українка із Закарпаття, студентка Цюріхського інституту мистецтв отримала головну нагороду в номінації "Документальний фільм" на 33-му Інтернаціональному фестивалі студентських фільмів у Мюнхені (MUNICH INTERNATIONAL FESTIVAL OF FILM SCHOOLS). Журі вручило їй ARRI AWARD за стрічку "Balazher. Die Korrekturen der Wirklichkeit" ("Балажер. Корегування реальності").

"Мій фільм розповідає про старий, ще радянський автобус, – розповідає Леся. – Я практично виросла на цих колесах. І здавалося, що цей автобус буде вічним…"


Родом дівчина з села Балажієво (угорською – Балажер), що на Берегівщині, де мешкають переважно угорці. Саме туди, у закарпатську глибинку у 2011 році Леся разом з подругою зі Швейцарії приїхала, аби зняти свій перший справжній документальний фільм.

Леся каже, що здійснити це було нелегко. Адже зйомкам весь час щось перешкоджало. Наприклад, за кілька тижнів до їх початку, водій автобуса, головний герой фільму, несподівано звільнився. У перший ж день вона з колегою потрапили в аварію і злетіли у кювет на автомобілі. Наступного дня зламався і сам старий автобус, його довелося ремонтувати. Через два тижні, коли автобус було відновлено, зникли колоритні зимові пейзажі. Тому фільм прийшлося знімати майже два роки…

"Там, у глибокій українській провінції, де я виросла, безумовно не було культу кіно, – розповідає Леся Кордонець. – Адже після розвалу Радянського Союзу кінотеатри стояли порожніми, або були перебудовані – наприклад, в готелі. В нашому гуртожитку в університеті в Ужгороді ми не мали ні телевізора, ні Інтернету. Іноді збиралися разом 7-10 студентів, позичали комп’ютер на ніч, аби подивитися якийсь новий фільм…"

Леся зазначає, що в Україні і надалі з якісним кіно досить важко, а кіноіндустрія практично відсутня. Знімати його теж не просто, особливо документальний – адже люди не надто охоче йдуть на контакт перед камерою. Хоча, коли дізнаються, що зняте побачать лише за кордоном – ставляться більш доброзичливо.


"Українським режисерам працюється набагато складніше у рідній країні, – каже Леся. – Наприклад, мало хто посміє знімати фільм про українських олігархів (політиків). Бо, якщо герої фільму – впливові люди, то таку стрічку робити занадто ризиковано…"

"Моїм україномовним друзям – кулаки допомогли!, – написала вона сьогодні у соціальній мережі. – Все ж приємно перемагати на фестивалі, який називає себе одним із найзначиміших для студентів-фільмовиків у світі. Було багато класних фільмів, серед них вразила мене і студентська робота "The Mass Of Man" переможець цьогорічної "Молодості".

Varosh

0 #