Українська пісня гримить горами — і це не метафора, бо закарпатськими селами мандрує перша в країні дитяча лабораторія народної пісні. Це воркшоп «МузиКування» для дітей та підлітків, який започаткувала ГО «Культурна платформа Закарпаття». «МузиКування» вже качало Сваляву, Ужгород, Мукачево, Іршаву, Липецьку Поляну, Довге, Приборжавське, Ясіня, Берегово, табір «Артек» (Керецьки) та Рахів — загалом це майже 2 тисячі учасників.
Воркшоп виник як формат арттерапії і перетворився в кузню звуків, біту та енергії співу дітей. Народні пісні з різних регіонів України разом виконують місцеві діти Закарпаття та діти, які вимушено покинули дім через війну. І не просто виконують, а міксують та бітбоксять, озвучують та оновлюють так, що вабить їм підспівувати: наприклад, «Ой там Семенко, коники пасе» або «Ой нумо, нумо, заплетемо Шума».
Мета організаторів — зацікавити дітей, яких зачепила війна, темою національної згуртованості. І щоб це зробити, вирішили використати культурні коди української ідентичності. В цьому є ще й терапевтичний ефект групового співу, який об’єднує в спільній енергії та творчості. Саме так гаївки, веснянки, коломийки, хороводні та купальські пісні зазвучали голосами дітей із різних куточків країни.
«МузиКування об’єднує спільну енергію в один потік, де всі разом творять те, що люблять. Адже немає різниці, яку музику всі слухали в твоєму дитинстві. Усіх нас об’єднує щось більше. Усі ми підхоплюємо народний біт. Тому в основі цього проєкту — культурний код і глибока віра в майбутнє української держави, рушієм якої є діти», — каже співзасновник Культурної платформи Закарпаття Євген Забарило.
До складу команди «МизиКування» увійшли ментор-психолог та музичні гуру з будинку культури «Masterskaya». Створювати треки зі звуків своїх голосів дітей вчить чемпіон України та Східної Європи з бітбоксу Артем Назаренко Nobody. Доторкнутися до ритмів мелосу емоціями та зливатися в одному звучанні дітям допомагає вокалістка Оля Чернишова. А взаємодіяти з сучасними інструментами вчать Михайло Мироненко та Іван Варченко.
Початкова ідея реалізації була в тому, аби зібрати дітей віком від 7 до 17 років на базі громади та провести з ними музичний воркшоп із хорового співу як один з воркшопів психосоціальної підтримки: «Ми прагнули поспівати разом із дітьми, відкривши орнамент пісень нашої країни, наситити їх емоційний інтелект рідною музикою. Але те, що в нас вийшло — це неймовірно. Діти цілком занурюються у спів та віддаються цьому хоровому ритмічному плину так, що в нас виходять треки, які дійсно качають».
Музична кузня немає понять поганого чи хорошого співу, тут не важливі вокальні здібності чи досвід. «Уже через півгодини від початку майстер-класу діти забувають про хибні проєкціі які отримали від невочів минулого – сором чи комплекс меншовартості, – пояснює ментор воркшопу Михайло Мироненко. – Вони починають креативити, ловити ритм, створювати нові звуки. Їх драйвить сам процес та спільна творчість. На завершенні всі вже танцюють та віддаються музиці, яка пришвидшує ритм їх сердець».
За перші два тижні своїх мандрувань Закарпаттям «МузиКування» показало, що українська пісня — це жива енергія. Діти виконали пісні із Сумщини, Рівненщини, Полтавщини, Черкащини, Закарпаття та інших регіонів країни.
А всі готові треки від «МузиКування» та українських дітей та молоді уже можна послухати на платформі SoundCloud.
Varosh,
Фото ГО “Культурна платформа Закарпаття”
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
