Ще кілька років тому, щоб купити в інтернеті особисті дані або зброю, українці скачували спеціальний браузер і шукали сайти – торговельні майданчики. Тепер же “заборонку”продають в Телеграмі. Журналісти “Накипіло” розібралися, як працює чорний ринок в месенджері.
“Коли я писав статтю про реальний даркнет, то кілька днів провів у пошуках посилань, що ведуть на форуми хакерів, шахраїв і наркоторговців. У Телеграмі я знайшов все це за пару правильно підібраних пошукових запитів. Сотні нелегальних каналів, в кожному з яких від тисячі до кількох десятків тисяч учасників” – журналіст.
Продаж особистих даних
У травні 2020-го користувачі знайшли телеграм-бота, який за п’ятсот доларів продавав дев’ятсот гігабайт інформації українців: копії паспортів, ідентифікаційних кодів, водійських прав, бази «Приватбанку», «Нової пошти» і поліції.
В адміністрацію месенджера хлинули скарги, СБУ порушило справу. Бота заблокували, але проблема залишилася.
У Телеграмі є десятки тематичних каналів і чатів, де продають персональну інформацію. Ціна – від десяти доларів до нескінченності. Чого там тільки не знайти: і виборчий реєстр, і дані клієнтів українських банків, і бази фермерів …
«У нормальному світі цим (зломом баз даних. – ред.) займаються хакери, а в Україні бази даних з водійськими правами і так далі продають співробітники правоохоронних органів або МВС. Як правило, людина, яка має доступ до критичної базі даних або серверів, вставляє флешку або жорсткий диск, записує дані і акуратно виносить. Альтернативним варіантом витоку можуть бути і розробники проміжних етапів систем. Але я в цьому варіанті витоку сумніваюся – програмістам з нормальними зарплатами воно не потрібно, а ось співробітники МВС, у яких зарплата три копійки, не гребують продажем даних », – говорить Микита Книш, CEO компанії HackControl.
Легкі гроші
У «темній» частині Телеграму аноніми пропонують швидко заробити. У більшості випадків це обман. Поширена схема – «обман» онлайн-казино, букмекерських контор або бірж. На каналі автор розповідає про лазівки в системі безпеки сайтів або в логіці ігрових автоматів, підкріплює «факти» особистої історією. Мовляв, раніше він працював на гемблінговому сайті (ресурс азартних ігор – ред.), А тепер заради справедливості, хоче поділитися секретами, щоб прості люди повернули собі гроші.
Користувачам пропонують зайти на сайт, поповнити рахунок на невелику суму і робити ставки за спеціальною схемою. Платити за алгоритм не треба – автори каналу просять поділитися частиною виграшу. У теорії – заманливо. На практиці – казино завжди у виграші. Автори каналу вказують реферальне (партнерське – ред.) посилання, і за кожен перехід або реєстрацію отримують гроші. А ще автором каналу можуть бути казино або біржа. Так вони залучають нових користувачів.
Такі канали відстежують модератори Телеграма, маркують позначкою SCAM або блокують. Правда, користі від цього мало – шахраї миттєво створюють нові канали.
Ще в Телеграмі популярна оренда профілю у Facebook. Ціна – від тисячі гривень за день. Шахраї переконують в безпеці угоди. Жертва ж, швидше за все, не отримає гроші і навіть заборгує Facebook кілька сотень доларів – хто запускає рекламну кампанію, той і платить.
«Здавати свій акаунт у «Фейсбуці» в так звану оренду – це те ж, що дати першому незнайомцю на вулиці покористуватися своєю зубною щіткою і згодом доглядати за своєю ротовою порожниною з цією щіткою. Однак у «Фейсбуці» знаходяться ті, хто, все ж передасть незнайомцям доступ до свого облікового запису, прагнучи легкого заробітку. У той же час, цей заробіток здатний обернутися втратою ваших же грошей, адже цим займаються переважно шахраї, які запитають у вас доступ до вашої банківської карти. Варто пам’ятати просте правило: якщо вам щось активно нав’язують в інтернеті, швидше за все, це обернеться проти вас», – розповідає Віталій Мороз, голова школи цифрової безпеки DSS380.
Ще в пабліках і групах пропонують роботу. Часто – незаконну. Автори обіцяють щедру винагороду. За подробицями відправляють у приватні повідомлення. «Робота», як правило, – це «закладка» наркотиків, зброї або вебкам (спілкування в онлайн відео-чаті. – ред.).
Закладчики – витратний матеріал тіньового бізнесу. Їх постійно затримує поліція і порушує справи за поширення наркотиків. На них полюють активісти і мешканці будинків.
Вебкам-моделей теж затримує поліція, але справи збуджує за поширення порно. Деякі студії шантажують дівчат: продовжуй працювати, або відправимо близьким твої відео.
Продаж нелегальних товарів
Наркотики – найпопулярніший продукт на чорному ринку Телеграм. Дилери пропонують речовини на будь-які смак і кишеню в зручному для покупця районі міста. Крім очевидного ризику отримати залежність від наркотиків і нанести важкий шкоду здоров’ю, покупці можуть сісти у в’язницю. Канали відстежують правоохоронці і затримують клієнтів на місці закладки та порушують кримінальну справу за зберігання наркотиків. Залежно від рішення суду, покупець може отримати від чотирьох до восьми років позбавлення волі.
У Телеграмі продають і зброю. У публічних групах, в основному, травматичну. Деякі продавці обіцяють оформити дозвіл на носіння. Згідно із законом, громадяни України можуть володіти тільки гладкоствольною і нарізною мисливською та пневматичною зброєю. «Травмат» же можуть легально отримати тільки працівники суду, правоохоронці, держслужбовці, військові, члени організацій з охорони громадського порядку і журналісти.
Ось як отримують дозвіл: замовник надсилає копію паспорта та інші документи, а продавець оформляє на нього посвідчення журналіста у «своїй» редакції. За посвідченням оформляють дозвіл на носіння зброї. Продавець, з яким ми поспілкувалися, сказав, що може надіслати посвідчення журналіста разом з травматичним пістолетом і дозволом. Від якого ЗМІ буде дозвіл, він говорити не захотів.
У Facebook зустрічаються оголошення «Продам фальш, подробиці в Телеграм. Так продають «достовірно підроблені» гривні, долари і російські рублі по курсу три до одного. Наприклад, 1 500 фальшивих гривень коштують 500.
Продавці показують купюри на відео, переконують, що їх приймають банкомати, обіцяють залишити закладку в зручному місці. У відповідь на питання про гарантії сміються і просять вірити на слово. Коли покупець відправляє гроші, продавець зникає або надсилає сувенірні купюри. У поліцію жертви не звертаються тому, що знають: участь в таких схемах – злочин.
«Ми постійно моніторимо український сегмент інтернету, канали і чати в Телеграмі на протиправний контент і протидіємо цьому. Ми розробили і представили чат-бот «Стоп наркотик» – програму, яка систематизує, аналізує і архівує наркоадреси. Основна функція бота – блокування протиправного контенту. На 17 червня вже заблокували 1 207 наркоадрес. Цей бот систематизував і полегшив для звичайних громадян, щоб вони могли кидати скарги у два кліки.
На базі бота ми кілька разів проводили роботу і по каналах поширення фальшивих грошей, і по шахрайству. Був заблокований дуже серйозний бот, який імітував «Ощадбанк». Він існував кілька років і обдурив безліч пенсіонерів. Ми домоглися того, щоб Телеграм розмістив позначку «шахрайство» на ньому і на тих каналах з продажу грошей, які ми відправляли модераторам», – розповідає декан факультету кіберполіції ХНУВС В’ячеслав Марков.
Чат-бот, про який говорить В’ячеслав, це «СтопНаркотик». Його розробили і запустили восени 2019 року фахівці та студенти факультету кіберполіції Харківського університету внутрішніх справ. За сім місяців бот заблокував тисячу магазинів з продажу наркотиків.
Через «СтопНаркотик» можна повідомити поліцейським про наркоточку в Телеграмі, а ще – самому взяти участь у боротьбі з продажем «речовин». Щоб подати скаргу, користувачеві потрібно натиснути на три точки після назви каналу, вибрати пункт «поскаржитися», потім «інше» і написати у вікні «Продаж наркотиків» або «Drug sales». Як заявляють творці бота, до боротьби з продажем наркотиків вже приєдналися 27 тисяч осіб.
