«Здається, що більшість сімей (українських, – ред.) ледве зводять кінці з кінцями». Про це йдеться в матеріалах дослідження, яке проводилося в Україні за підтримки Національного банку України. Про його результати йшлося під час престуру закарпатських журналістів у Києві, у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства.
Про результати опитування говорила Леся Войтицька, начальниця Управління зв’язків із громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій НБУ.
У цьому дослідженні вперше застосовано методику ОЕСР – для порівняння бала України в індексі фінансової грамотності з балами європейських та сусідніх країн.
В індексі є 21 питання про фінансові знання, ставлення до фінансів та фінансову поведінку. Дослідницька компанія InMind провела загальнонаціональне репрезентативне опитування наприкінці грудня 2018 року.
Участь взяли 2007 респондентів віком від 18 до 79 років.
Концепція – від Проєкту USAID “Трансформація фінансового сектору”, за активної співпраці та підтримки Національного банку України.
Дослідження демонструє 5 груп населення України:
- студенти;
- “зразкові сім’ї”;
- “сім’ї у скрутному становищі”;
- “сім’ї у більш комфортному становищі”;
- “старше покоління”.
60% українців вважають рівень свого добробуту низьким, а часто – дуже низьким. Наприклад, 67% зазначали в опитуванні: “Мій фінансовий стан обмежує мою здатність робити те, що важливо для мене”. 58% респондентів сказали, що їхній сім’ї важко дозволити собі базові речі (їжа та/або одяг). Така негативна оцінка фінансового добробуту поширена серед міського та сільського населення.
Українці постійно стресують через гроші. 75% із опитаних турбуються через оплату звичайних повсякденних витрат.
Українці мають проблеми із заощадженнями. Лише 30% сказали, що вони можуть покрити великі витрати, еквівалентні їхнім щомісячним доходам, без запозичання коштів у банку або позичання у родичів/друзів.
«Рівень фінансового добробуту українців низький, при цьому багато українських сімей ледве зводять кінці з кінцями».
30% усього населення мали розрив між доходами й витратами, тому свої потреби оплачували з допомогою позик або відстрочення платежів за борговими зобов’язаннями.
61% опитаних мають заощадження. З них 52% тримають гроші в гаманці або вдома. А 12% зберігають гроші на депозитному рахунку.
Близько половини дорослого населення (48%) має фінансові цілі.
Найпоширеніші:
- освіта (18%),
- будівництво або придбання житла (17%),
- ремонт/поліпшення житла (15%).
Для України дохід є вирішальним чинником щодо загального фінансового добробуту населення. Але дослідження свідчить і про те, що незалежно від рівня доходу, на добробут впливає і поведінка людей щодо грошей. Йдеться, наприклад, про свідоме уникання позик для повсякденних потреб (коли, наприклад, до зарплати не залучають кредитні гроші з картки).
Також добробут залежить і від ставлення до грошей – чи ми думаємо тільки про “сьогодні”, або ж міркуємо й про “завтра”, відповідно, заощаджуємо.
“Поведінку” щодо поводження з грошима може формувати фінансова грамотність.
Наприклад, рівень фінансової грамотності найнижчий у віковій групі 18-24 років – серед опитаних. Це означає, що пріоритетною ціллю може бути навчання фінансової грамотності підлітків та молоді. Українці в опитуванні підтримують викладання фінансової грамотності у школах.
Евеліна Гурницька, Varosh
Головне фото: Syda_Productions/Depositphotos
