Новини

Багаторічний проєкт із очищення забрудненої території колишнього лісохімкомбінату завершують на Закарпатті

12 Січня 2024 95

Масштабна екологічна ініціатива тривала у Великому Бичкові на Рахівщині з 2010 року і складалася з кількох етапів. Нині останній із них – на завершальній стадії.

На Рахівщині завершують міжнародний проєкт з очищення ґрунту і ґрунтових вод на території колишнього Великобичківського лісохімкомбінату. Проєкт спрямований на те, аби ліквідувати забруднення навколишньої території, спричинене десятиріччями роботи Великобичківського лісохімкомбінату.

Згадане підприємство працювало у Великому Бичкові ще з часів Австро-Угорщини, розповіла для Varosh експертка з екології Оксана Фенцик.

«Перше підприємство було засноване у 1859 році, тоді тут виробляли соляну кислоту, трохи пізніше – сірчану кислоту. У 1868 році на підприємстві почали випалювати деревне вугілля, а згодом запустили виробництво також оцтової кислоти. З часом підприємство розширювалося, добудовувалися нові цехи. У такому вигляді воно перейшло вже у «спадок» Україні в радянські часи. У той період додалося також виробництво більш складних продуктів: так, за «совєтів» на підприємстві випускалося більше 30 видів продукції», – розповіла Оксана Фенцик.

За її словами, виробництво широкого спектру хімічної та лісохімічної продукції неуникно призводить до появи широкого спектру відходів та можливих забруднень – як повітря, так і води. Викиди забруднюючих речовин у повітря, спричинені виробництвом, осідають на землю, випадають із дощами, а відтак потрапляють у підземні води та у поверхневі водні об’єкти – потічки та річки. Так само ці речовини потрапляють у ґрунт і підземні води, коли зливаються на землю.

«Питання забруднення не лише промислової території, а й прилеглої піднімалося вже в 90-х роках: мешканці селища почали відчувати, що вода в колодязях має запах. Згодом проведені дослідження підтвердили, що у воді є багато фенольних сполук, крезол, толуол, поліароматика – все це має специфічний запах, всі ці речовини небезпечні для навколишнього середовища. Люди відчували негаразди не лише з водою, але і з повітрям. На початку двотисячних років почали надходити чисельні скарги та звернення. Коли Державна екологічна інспекція почала вивчати це питання, люди розповідали, що воду з криниць відмовляється пити навіть худоба – вода мала запах та специфічний присмак», – розповіла Оксана Фенцик.

Сам лісохімічний завод був закритий в середині 90-х, після роботи й висновків ліквідаційної комісії його передали на баланс Великобичківської селищної ради. На той час на території заводу знаходилися у великій кількості залишки лісохімічної сировини та відходи виробництва, а також бетонований резервуар, де роками зберігався мазут . Під кінець роботи підприємства сюди ж зливалися усі найнебезпечніші відходи лісохімічного виробництва. В забетонованому підземному резервуарі з віком утворилися тріщини, крізь які вміст ємності поступово просочувався в ґрунт, спричинюючи забруднення.

3.2

Бочки із небезпечними відходами виробництва ЛХК

Загальна територія лісохімкомбінату становила 20 га. Для того ж, аби визначити конкретну ділянку забруднення, необхідно було провести детальне дослідження, розповіла координаторка проєкту Ксенія Охотник. Відтак у 2010 році стартував перший проєкт – дослідницький етап, який тривав упродовж 2 років.

«Необхідно було встановити всі осередки, куди забруднені речовини стікаються, щоб саме там здійснювати безпосередньо очистку. За результатами досліджень, в ході яких вивчалися й архівні матеріали, в тому числі в архіві в Будапешті, проводилися геологічні, гідрологічні дослідження. Лабораторні дослідження води та ґрунтів  встановили, що найбільше забруднення локалізовувалося на території 2 гектари», – розповіла Ксенія Охотник.

Після проведених досліджень у 2014 році стартував другий проєкт, в рамках якого у Великому Бичкові збудували спеціальну станцію очистки ґрунтових вод та чим розпочали очищення та обмежили подальше розповсюдження забруднення. Відтак на третьому етапі, який тривав з 2021-го до 2023 року, роботи з ліквідації забруднення території лісохімічного комбінату були продовжені. Також була проведена екологічна оцінка забрудненої території, модернізовано та розширено систему очистки.

Filtr

Фільтри збудованої очисної станції

«Угорські партнери долучилися до проєкту, позаяк існувала велика вірогідність забруднення річки Шопурки, яка є досить великою притокою Тиси, із подальшим потрапляння забруднюючих речовин вже у транскордонні води Тиси. Очищення підземних вод здійснювали кількома методами. Так, важкі, липкі речовини збирали спеціальними «сачками» вручну безпосередньо зі свердловин. З 2015 року назбиралося 11 тон такого шламу. Ґрунтові води, своєю чергою, поступали на станцію, де очищалися на фільтрах, після чого поверталися в ґрунт через спеціально прокладені дрени. Починаючи з 2015 року в процесі роботи станції назбиралося 3 тони забруднених фільтрів, через які проходила вода», – розповіла Ксенія Охотник.

У межах проєкту також був почищений й розібраний резервуар, в якому зберігався мазут і залишки виробничих відходів. Лише впродовж грудня 2023 року під час робіт з очистки було вивезено 94 тони відходів, в тому числі приблизно 30 тон сильно забрудненого ґрунту, що не підлягає відновленню.

Небезпечні відходи з території вивозить у спеціальній тарі для зберігання таких речовин підприємство-ліцензіат з Ужгородщини. Всі забруднюючі речовини будуть утилізовані, як і тара, що не підлягає повторному використанню.

Img 20231214 125806224

Утилізація небезпечних відходів із території колишнього ЛХК

Попри те, що вже зараз проведені аналізи підтверджують значне покращення якості води, станція з очистки у Великому Бичкові продовжує працювати й надалі. Оптимальних результатів очистки ґрунтових вод та ґрунту, забруднених внаслідок виробничої діяльності колишнього Великобичківського лісохімкомбінату, учасники проєкту планують досягти до 2025 року.

Три етапи екологічної ініціативи реалізовували з 2010 року за участі угорських партнерів – Верхньотисянської інспекції з охорони навколишнього  природного середовища та водного господарства, а пізніше представництва Уряду в Саболч-Сатмар-Березькій області та у співпраці з українськими партнерами: Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області,  Великобичківською селищною радою, ГО “Зірочка” та Агентством місцевого розвитку та інформаційних ресурсів “Європоліс”. Нині завершили влласне «ІІІ етап проєкту: «Запобігання погіршенню якості води та розробка заходів з відновлення її якості у Великому Бичкові у рамках українсько-угорського співробітництва» HUSKROUA/1901/6.1/0029 за Програмою транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.

Varosh,

Фото надані Ксенією Охотник

Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram

0 #
# Великий Бичків # лісохімкомбінат # очищення # проєкт