Обмеження медійників у доступі до інформації, застрягання у судах справ щодо підозрюваних у порушенні журналістських прав – так коротко можна охарактеризувати 2020-й рік у медійній сфері Закарпатської області. А ще відбувся переділ власності щодо одного регіонального телеканалу та припинення мовлення іншого. Про це в своєму матеріалі пише Ярослав Гулан, регіональний представник Інституту масової інформації (ІМІ) в Закарпатській області.
Феміда за рік не винесла своїх вердиктів
У 2020 році “журналістські” справи у судах, які під пильною увагою ІМІ, не дійшли до свого логічного завершення. Тобто, судді ані визнали обвинувачених винними, ані виправдали їх. Справи у судах, говорячи просто, застрягли.
Із 2016 року в Ужгородському міськрайонному суді розглядається обвинувачення ексдепутата міськради Ужгорода (і, до слова, із 2020 року – знову чинного депутата міськради) Павла Маєрчика щодо перешкоджання роботи знімальній групі телеканалу «М-студіо» у вересні 2015 року. Чергове засідання по справі призначено на лютий наступного року.
На лютий 2021 року заплановано і розгляд справи обвинувачення громадянина Олександра Ягудаєва щодо нападу на журналіста Віталія Глаголу у кінотеатрі “5 елемент” у травні 2018 року.
У Закарпатському апеляційному суді із жовтня перебуває справа щодо обвинувачення голови Хустської районної ради минулої каденції Юрія Іванча у ненаданні відповіді на інформаційний запит кореспондента журналістського проєкту «ПравдаЄ» Станіслава Данка. Інцидент щодо ненадання відповіді стався у жовтні 2018 року. Варто наголосити: у цьому випадку йдеться не про апеляцію на вердикт суду першої інстанції, а на рішення Хустського районного суду повернути прокуратурі обвинувальний акт щодо чиновника для “усунення недоліків”. Станіслав Данко поінформував, що станом на кінець року рішення апеляційного суду щодо правильності чи неправильності оформлення обвинувального акту немає. Велика вірогідність – і ця справа переноситься у 2021-й.
Відповіді на запит не дамо, до ради – не впустимо
Відмова у вичерпних відповідях на журналістські інформаційні запити та спроба фізично не допустити медійників на відкритий захід – засідання депутатів обласної ради: такі випадки порушень прав журналістів ІМІ фіксував у найзахіднішій області країни у році, що завершується.
У липні Виноградівська міська рада відмовила журналістці сайту “Голос Карпат” Олені Мудрій у наданні інформації щодо реалізації двох проєктів Програм Транскордонного співробітництва вартістю понад 2 мільйони 148 тисяч євро, які реалізовувало міське комунальне підприємство. У листопаді у цьому ж комунальному підприємстві – “Центр інвестицій та розвитку” – проігнорували запит журналістки щодо копій договорів та актів виконаних робіт між КП та ФОПами, які надавали послуги. Із цього приводу Олена Мудра звернулася до поліції, правоохоронці відкрили кримінальне провадження.
До невтішних новин 2020 року можна віднести те, що поліція Ужгорода закрила кримінальне провадження, яке було відкрите за фактом ненадання відповіді на запит журналіста проєкту “ПравдаЄ” Станіслава Данка з боку Служби автомобільних доріг в Закарпатській області. Найсумніше у цій історії – провадження було закрите у квітні, втім медійника слідчий про це не повідомив, хоча й мав би згідно із законом. Про те, що справу закрито без пред’явлення обвинувачення журналіст дізнався аж у жовтні, коли сам звернувся до поліції за інформацією.
У грудні невідомі загалу посадові особи Закарпатської обласної ради спочатку анонсували ймовірне порушення закону – обмежити присутність журналістів на сесії нібито через карантин. А 8 грудня стало відомо, що в головний орган місцевого самоврядування області дійсно не впускають медійників, на місце події довелося викликати поліцейських. За цим фактом поліція Ужгорода відкрила кримінальне провадження за перешкоджання журналістській діяльності, тож чи закінчить досудове розслідування – стане відомо, ймовірно, також у році 2021-му.
Рік телевізійників: реформа Суспільного; зникнення “Сіріуса”
У 2020 році на Закарпатті були помітні події із життя телевізійних медіа. У січні 2020 року стало відомо про невдоволення окремих сторін скороченням штату місцевої Філії ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” (НСТУ). Зокрема, 29 січня у робочій групі громадської ради Закарпатської ОДА під час круглого столу заявили про стурбованість наміром скоротити штат та ефірний час мовлення філії НСТУ “Регіональна дирекція UA:Закарпаття”. Утім, цей процес, як відомо, відбувався в рамках загальноукраїнської реформи Суспільного, тож особливого резонансу, можна зробити висновок, серед закарпатців не викликав.
Лютий 2020 року запам’ятається остаточним припиненням мовлення закарпатського телеканалу “Сіріус”. Цей проєкт з’явився в етері у 2017 році. У вересні 2019 року областю пішли чутки, що всі програми каналу закрито, а майже весь колектив звільнено. Втім принаймні до кінця 2019 року картинка телеканалу була в етері, вироблялися новини.
У травні 2020 року стало відомо про оновлення структури власності одного із найстаріших регіональних телеканалів області – “М-студіо”. За даними офіційних реєстрів, медіаактив опосередковано опинився у власності родин двох депутатів парламенту – Василя Петьовки та Валерія Лунченка, а також депутата Закарпатської обласної ради Мирослава Білецького. Крім того, аналіз зв’язків показав, що стосунок до власності телеканалом мають люди, пов’язані із народними депутатами Робертом Горватом та Владіславом Поляком.
З нагоди року, що наближається, лишається побажати, щоб порушень журналістських прав відбувалося якомога менше, а порушники, які свідомо перешкоджали законній роботі медійників, отримали справедливе покарання.
Ярослав Гулан, регіональний представник Інституту масової інформації в Закарпатській області
Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House
