Минулої неділі виноградарі та винороби відзначили своє професійне свято. Закарпаття здавна належить до регіонів, для яких виноградарство та виноробство є традиційною, хіба що не «сакральною» справою.
З огляду на це, Varosh в інформаційному запиті до обласного Департаменту агропромислового розвитку поцікавився актуальним станом справ у галузі.
Як повідомили у Департаменті у відповідь на інформаційний запит, станом на 1 січня 2020 року на Закарпатті нараховувалося 16 суб’єктів господарювання виробників винограду. За даними на початок цього року, загальна площа виноградних насаджень складала понад 3 тисячі гектарів. Основні площі виноградників розміщені у Берегівському, Мукачівському та Ужгородському районах.
12 закарпатських виноробів станом на 1 листопада поточного року отримали ліцензію на виробництво.
В області розроблена та діє Програма розвитку та підтримки галузі рослинництва в області на 2021-2025 роки, відповідно до якої цьогоріч виноградарі та винороби могли звернутися по відшкодування за придбану техніку та обладнання, а також по відшкодування за придбання поливного обладнання та поливних систем.
Експорт вина на Закарпатті, за інформацією ОВА, здійснює лише один суб’єкт господарювання – виноробна компанія «Шато Чизай». З нагоди професійного свята комерційна директорка компанії, дипломована сомельє Олеся Спіцина розповіла для Varosh кілька цікавих фактів про вино.
Для ординарних вин варто орієнтуватися на трохи більше кілограма для стандартної пляшки (0,75 л), однак це число змінне залежно від сорту, конкретного врожаю, та навіть ділянки винограду. Загалом 1200-1300 грамів – мінімальний орієнтир для столових вин.
Це давня практика, особливо важлива для тих вин, які залишають на тривалий час. Горизонтально варто зберігати вина з натуральним корком. Завдяки корку вино дихає та живе, бо через пори пропускає мікро дози кисню. Горизонтальне положення пляшки забезпечує контакт корку з вином. Так він не пересохне і не пропустить забагато повітря.
До речі, щодо міфу про те, що вино з віком лише кращає: таке можна сказати аж ніяк не про кожне вино. Понад 95% вин створені, аби бути випитими протягом року-трьох після розливу.
В Україні курсів сомельє – досить багато, до того ж, з’явилися пропозиції проходити навчання онлайн.
Зараз немає одного найпопулярнішого сорту винограду для вин Закарпаття. Наш чудовий край дозволяє робити гарні вина з європейських сортів, як-от Каберне, Мерло, Піно Нуар, Рислінг і Совіньйон… І водночас – розвивати сорти, характерні саме для регіону, як от ексклюзивний для України сорт Черсегі, Трамінер рожевий і Фурмінт, який практично не вирощують в Україні ніде, крім Закарпаття.
Археологічні дані свідчать, що виноградники на Закарпатті були вже в III ст. до н. е.. Вважається, що першими виноробами тут були кельти. Тобто, можемо сміливо говорити про більш ніж 2000 років безперервної історії виноградарства і виноробства на цих землях.
Білі чи червоні – швидше сезонне: влітку освіжаючі білі чи то ніжні рожеві, в холодну пору хочеться червоного. Попри те, що Закарпаття історично край білих вин, кліматичні зміни тепер допомагають визрівати і червоним сортам, і вони стають дуже якісними. Все ще лишаються у лідерах напівсолодкі вина. Утім, інтерес саме до сухих вин, а також до преміальних витриманих зростає. Смаків багато, варто шукати та знаходити. При цьому, звертати увагу на якість, відповідальність виробника.
У 1959 році вперше було створене вино «Троянда Закарпаття», яке зробило виноробство регіону відомим як на весь союз, так і за кордоном: вино було настільки вдалим, що його відправляли на міжнародні виставки і конкурси. Колись казали, що пляшка «Троянди» відкриває будь-які двері. Утім, після радянської «антиалкогольної кампанії», коли знищили багато класних виноградників, а площі засадили невибагливими сортами, створення припинили. Відродити брендове вино взялися на «Шато Чизай»: спершу заклали плантацію Трамінера рожевого, підходящі для регіону саджанці знайшли в Австрії і в 2006 році посадили виноград. У 2010-му році вдалося створити вино за оригінальною технологією.
«Троянда Карпат» – десертне вино, природно солодке, і вдається не щороку: виноград має набрати більше 24% цукристості. Це вино називають «рідким золотом», і цей статус підтверджує низка міжнародних нагород на поважних професійних світових змаганнях. Повернути вину «історичну» назву не вдалося: у 90-х роках назва «Троянда Закарпаття» була викуплена, але відтоді так і не було зроблено жодної пляшки.
Varosh,
Фото Сергія Гудака
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.