Наприкінці серпня у Рахові відкриється перший в Україні Музей гуцульської бриндзі. Модерний, технологічний, культурно-освітній, смачний простір, який популяризуватиме бриндзю і власне Рахівщину. Засновниця – гідеса Ольга Шкуро. Вона розповідає виданню Varosh, яким буде музей, та які у нього плани.
Погляньте також ці дві історії:
- Традиційна Бринза Хустщини: автентичний продукт українських Карпат
- Гуцульська бриндзя’17: як це було
Передісторія
Ольга є учасницею Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів. Члени Асоціації виготовляють і пропагують гуцульську овечу бриндзю. Як учасник проєкту ЄС “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні”, Асоціація підготувала документи, аби рахівська овеча бриндзя одержала географічне зазначення (ГЗ). І вона отримала! У грудні 2019-го гуцульська овеча бриндзя першою в Україні одержала географічне зазначення.
Що означає цей статус? Умовно кажучи, позначка ГЗ на продуктах вказує на місце їх вирощування/виготовлення. Якщо товар має значок “географічне зазначення”, то це свідчить, що його вирощують/виготовляють винятково у єдиному географічному місці. І саме там цей продукт є найкращим, а сировари в інших місцевостях уже не зможуть назвати свій сир “бриндзею”. З іншого боку, не вся рахівська овеча бриндзя може мати таку етикетку, адже для цього необхідно пройти відповідний контроль.
Цей сир є направду цінним, винятковим, високогірним, з овечого молока, закарпатським – такого не скуштуєте ніде. Під час однієї з подій “Slow food” французькі експерти дізналися про гуцульський сир, скуштували і гідно оцінили.
«На Рахівщині розроблені близько семи туристичних маршрутів, пов’язаних із бриндзею. Ми пропагуємо виготовлення сиру на високогір’ї. Ця традиція має близько 500 років і вона внесена до культурної спадщини України. До речі, технологія залишається незмінною. Сир виготовляється на екологічно чистих територіях, на висоті понад 700 метрів над рівнем моря, виключно з овечого молока, без хімічних додатків, тільки з природним ферментом».
Минулоріч в Рахові пройшло кілька тренінгів, під час яких французькі експерти ділилися досвідом виготовлення й популяризації коров’ячого сиру, йшлося і про “сирний туризм”, про співпрацю вівчарів, виробників бринзи і туризмознавців, гідів.
А восени 2019-го Асоціацію запросили на тижневе стажування до Австрії. Ольга з колегами переймала досвід у Тіролі, безпосередньо в Альпах. Ця місцевість спеціалізується на вирощуванні корів і туризмі. Українці із захопленням відвідали маленькі приватні сироварні і великі заводи з виготовлення тірольських сирів із географічним зазначенням.
Стажування у Тіролі.
Відтак проєкт “Географічне зазначення” і поїздка до Австрії надихнули Ольгу заснувати Музей гуцульської бриндзі в Рахові. Саме тоді, восени минулого року проходив конкурс від Українського культурного фонду (УКФ). Тож Ольга подала заявку на створення Музею і її ідею затвердили. У грудні 2019-го відбулося навчання від УКФ щодо написання проєктів. Наприкінці січня туризмознавиця здала свій проєкт на затвердження. Процес створення музею мав стартувати 1 травня, проте через карантин усе почалося 1 червня.
Яким буде музей
Музей гуцульської бриндзі буде облаштований в Ольги вдома.
Насправді, у світі та й в Україні, на Франківщині, до прикладу, поширена ідея домашніх музеїв.
«Нам важливо, аби цей музей був “ланцюжком” між розповідями про бриндзю і мандрівками на полонину і до господарств, де її виготовляють. Це буде сучасний інтерактивний музей».
Тут будуть VR-окуляри для перегляду роликів, листівки з доповненою реальністю… Уже придбані екран, проектор, ноутбук. Інтер’єр виконаний у народному стилі, в ньому багато дерев’яної фактури. Встановлені бочки-бербениці, створений куточок-бутафорія, де показаний процес створення сиру.
#запідтримкиУКФВже незабаром чекайте на наші фільтри (Facebook/Instagram) доповненої реальності, які працюватимуть у парі з поштівками (листівками).А виготовляє цю доповнену реальність для музею фірма SKEIRON https://www.facebook.com/skeiron.llc
Gepostet von Музей гуцульської бриндзі в Рахові am Montag, 3. August 2020
Так виглядатимуть поштівки з доданою реальністю.
На території є двір-оранжерея з альтанкою, гойдалкою – цей простір стане частиною музею. Тут художниця малює повітрулю, будуть облаштовані стенди про виробників гуцульської овечої бриндзі. А ще Ольга замовила портативний мангал, аби проводити майстер-класи з приготування кулеші на вогні. У теплу пору року дегустації бриндзі відбуватимуться в альтанці, а з похолоданням частуватимуть у закритому приміщенні.
Повітруля.
Отже, музей – це історія, сучасна інформація, цифровий інтерактив, майстер-класи, дегустація і власне екскурсія, розповідь від Ольги Шкуро.
«Це буде і просвітницький музей: запланована співпраця з освітніми закладами Рахівщини та всієї України, зі студентами факультетів туризму, які приїздять на практику, хочемо заходи зі школярами, конкурси, вікторини, сюрпризи. Будемо популяризувати музей».
Ольга Шкуро.
Наразі триває ремонт, Ольга з чоловіком квапляться, аби якомога швидше оснастити музей. Водночас виготовляється цифровий контент: три відео для VR-окулярів, три сюжети доповненої реальності для листівок, матеріали для ютуб-каналу музею.
Якщо все вдасться, то відкриття планується наприкінці серпня. Презентація буде творчою, урочистою, веселою, під музику трембіти. Проєкт УКФ триває до кінця жовтня, відтак у музеї готуються різні некомерційні події.
Музей гуцульської бриндзі у фейсбуці – тут.
Евеліна Гурницька, Varosh
Фото зі сторінки музею у фейсбуці
