Таран Микола – рекордсмен України, бігун-ультрамарафонець, автор бігових текстів, трейлранер, міжнародний пейсмейкер, триатлоніст, спартанрейсер, амбасадор німецького спортивного харчування розповідає про власні враження від Sakura Uzhhorod Half Marathon 2021.
Організатор марафону U-Run (Uzhhorod Running Club)
Дата проведення 18 квітня 2021.
В новому 2021 році очікувалося кращої ситуації пов’язаної із офлайновими забігами. На жаль, так сталося, що в першій частині року знову більшість забігів відмінили або перенесли. І от, як грім серед ясного неба, організатори в Ужгороді анонсували про відкриття реєстрації півмарафону Sakura Uzhhorod Half Marathon. Хоча до кінця не було відомо чи відбудеться забіг. Але якщо б його перенесли, думаю це не було б так актуально, бо якраз на цей час цвітуть сакури, і саме в цей час півмарафон є найкрасивішим. Також цей старт є дуже атмосферним, але про це пізніше. До крайнього моменту всі тримали кулаки, щоб забіг відбувся. І от за кілька днів перед стартом була радісна новина, що пімарафон буде відбуватися. Круто, подумав я, і пішов збирати рюкзак, готувати бігову форму і спортивне харчування.
На цей забіг я мріяв потрапити давно, бо хотів поєднати свій туристичний відпочинок і біг, ще і плюс побачити цвітіння сакур. І знову, як зазвичай, тут я був пейсмейкером (досвідчений бігун, який виходить на дистанцію із усіма учасниками, але головною його задачею є задавати оптимальний темп-ритм всім бігунам від старту до фінішу), завдячуючи організаторці Уляні Кононенко, я зміг знову відчути відповідальність і допомогти бігунам.
Всі забіги Закарпаття вважаються одними із найбільш атмосферних. А півмарафон в Ужгороді є реально одним із найкрасивіших. І якщо ви заплануєте цей забіг, то реально в цьому переконаєтеся. В цьому місті ви можете відчути себе бажаним гостем і почути різноманітну мову, а ще зовсім близько під боком Європа. Якщо провести тут півдня, то можна уже себе відчути ситим від смачної їжі, бути зачарованим від теплоти міста і все гарне побачити під час бігу.
Зазвичай на старт можна легко добратися поїздом/автобусом/автомобілем. В місті я був за два дні до забігу. Перший день – це відпочинок після дороги, наступний це, звичайно, підготовка до старту, гуляння містом і забирання стартового пакету. Тут дуже просто, бо щоб пересуватися містом не потрібно ні машини, ні маршрутки, всі красиві місця розташовані в центрі. І саме основне – сакури ростуть всюди, і це якраз треба бачити гуляючи. Скажіть як не купитися на те, що можна бігати в самому серці Закарпаття в час цвітіння сакур? Та ніяк, треба брати і реєструватися.
Так от, стартовий пакет можна було легко забрати біля міської ради, де і відбувався старт та фініш. Речі також можна було залишити там в день бігу. Круто, бо стартовий номер також можна було забрати в той самий день зранку перед стартом. На вибір можна було бігти дві дистанції: 21 км (чотири кола по 5 км) і 10 км (два кола по 5 км). Старт відбувався хвилями, спочатку ті, хто хотів швидко пробігти і так далі.
Покриття зазвичай це бруківка, решта – асфальт. Спочатку треба було пробігти атмосферними вуличками Ґалагова, а далі набережною із виглядом на річку Уж. Пробігши транспортний міст Томаша Масарика, опиняємось на Київській набережній, де треба бігти проїзною частиною. І до речі, рух транспорту тут дійсно був обмежений і бігунам було без проблем бігти. Далі забігаємо в центр, перетинаємо славнозвісний пішохідний міст, рух тримаємо до вулиці Корзо, Волошина, пл. Корятовича і так до стартової зони. Для повної дистанції такий маршрут треба повторити двічі.
Зважаючи на вірусну ситуацію, місцевих людей зранку було дуже мало. Тому група підтримки складалася із волонтерів. І їм за це велика подяка. Вони дійсно влаштували атмосферу бігового свята. Рідко де таке можна зустріти. А тут вони безупину підтримували нас.
Якщо ви дійсно хочете до колекції таку красиву медаль, то вам неодмінно сюди потрібно реєструватися. Звичайно, цього року до кінця ніхто не був впевнений, що забіг відбудеться, тож і дуже багато бігунів пропустили подію. Але цей забіг неодмінно має бути у вашому списку.
Звичайно, основною моєю задачею була пейсмейкерська робота на час 2:00 (5:41 хв/км). Так, як учасників було небагато в деяких відрізках біг сам. Круто було на фініші, коли бігуни підходили і дякували. На мою думку сам маршрут був простий і красивий, я не встиг зрозуміти як так швидко пробіг. Хоча темп був легкий і я нікуди не поспішав. Багато навіть встигав поговорити із бігунами і відволікав їх від бігу.
Хочу подякувати від усіх бігунів організаторам, бо вони постаралися зробити таке круте і красиве бігове свято в умовах карантину. Дійсно є багато забігів, а красивий – це півмарафон в Ужгороді.
Не обов’язково далеко їхати за межі України, щоб побачити весняну красу в поєднанні із атмосферою міста. В Ужгороді цього буде вдосталь!
Микола Таран, спеціально для Varosh
*** Матеріал опублікований як авторська колонка, відтак редакція Varosh може не розділяти погляди та думки, які автор висловив у цій публікації.
