Культура – Архів

Римо-католицький костел у Мукачеві: кладовище-крипта старіше за будівлю

8 Травня 2013 7 931

Нам дозволили спуститися до нижнього ярусу храму, аби дізнатися, хто з відомих містян похований під ним.

Трохи історії:


Римо-католицька церква або Кафедральний Костел Святого Мартина був побудований у 1904 році. Його назвали на честь покровителя міста Святого Мартина і звели на місці старого католицького храму, що існував ще за часів правління королеви Єлизавети (XIV ст.).

У 1686 році храм було спалено. Зусиллями вірників до 1725 року велася його реконструкція, а у 1746 – споруду перебудували наново. Загалом, від старої церкви залишилося лише святилище (сьогодні – каплиця).

На початку ХХ століття, за ініціативи графа Шенборна, костел знову перебудували. Автором проекту нового готичного храму став угорський архітектор Ціглер.

Освячення церкви провели 24 вересня 1905 року. З 27 березня 2002 року церква є кафедральним собором Мукачівської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви.

У храму надзвичайно цікава, подекуди дуже непроста історія. Але, тим не менш, саме тут є прекрасні дзвони, що збережені у бездоганному стані та один з найстаріших годинників Східної Європи, а також капличка, що занесена до спадщини ЮНЕСКО. А ще… крипта, у якій похована мукачівська знать минулих років. Люди, що творили історію міста, розвивали його, працювали для нього і, насамперед, думали про його майбутнє.

Спустившись кам’яними східцями, під землю можна побачити кілька окремих кімнат з захороненнями. Тут поховані не лише відомі містяни, а й їхні родини.


Справа від входу покоїться родина Яноша Недецеї – міського голови Мукачева з 1931 по 1933 роки. Народився він у 1852 році, в родині Ференца Недецеї. Його батько, свого часу, у 1864 році, заснував у місті Мукачівську ощадну касу.

Подейкують, що Янош Недецеї теж якийсь час там працював. Також його кілька разів поспіль обирали депутатом до парламенту Угорщини. З 1902 року Янош Недецеї – почесний громадянин Мукачева.

Історія каже, що саме він заснував у місті чимало фондів, ініціював будівництво Мукачівської тютюнової фабрики, дитячого будинку на сьогоднішній вулиці Івана Франка. Також, сприяв будівництву Мукачівської педагогічної гімназії та торгівельної академії.


Янош Недецеї організував угорську церковну школу та будинок для самотніх літніх людей. У 1934 році він помер і був похований на території костелу римо-католицької церкви.

Неподалік від родинного склепу Недецеї – спочиває один з зачинателів закарпатської археології, історик та громадський діяч Тиводор Легоцький (1830-1915). Поряд з ним – його родина.

Трохи далі – Merenyi Janosne Nagy Piroska (1838 1920) – людина, що допомагала нужденним та захищала сиріт.

Також тут похований інженер, який працював при залізній дорозі та Мукачівський парох. Поряд – Hofmann Hugo (1851 1923). Саме ця людина була директором тютюнового заводу, що колись працював у Мукачеві.


Прийменники перед іменами похованих свідчать про те, що усі ці люди належали до знатних та шляхетних родин. Здебільшого усі поховані у крипті костелу були членами церковної громади. Для поховання на території церкви, у ті часи, необхідно було отримати спеціальний дозвіл, а також сплатити певну суму коштів.

До слова, коли на подвір’ї церкви проводили ремонтні роботи біля каплиці, там також знайшли останки. Саме рішення про заснування крипти є ідеєю пароха Форгач Яноша, який і сам тут похований.

У 1904 році на засіданні церковної ради дійшли висновку, що робитимуть цей склеп. У документах навіть значаться розрахунки щодо того, скільки варто відступити від тротуару, аби не порушити проблему зі стічними водами – вони могли піднятися. Загалом у крипті 48 місць, сьогодні вісім – порожні.

Наразі перша частина книги, у якій керівником архіву зібрана історія костелу і людей, що до нього мали відношення, а також безпосередньо розповідь про крипту, написана лише угорською мовою. Утім, є надія, що незабаром світ побачить і україномовна версія. Можливо, навіть і цьогоріч.


Росана Бісьмак, Varosh.com.ua

115 #