Культура – Архів

Одеський кінофестиваль 2013: День І-ий

13 Липня 2013 3 245

Перший репортаж з епіцентру події нашого спеціального кореспондента Олексія Уманського. Звісно, від першої особи, майже як щоденник.

У п’ятницю, 12 липня стартував 4 Одеський міжнародний кінофестиваль. Все місто у великих банерах з нагадуванням про цю подію, у повітрі – особливий настрій. До міста прибуло чимало журналістів, у тому числі закордонних видань. Без сумніву всі вони, та й я так само жили однією думкою – побачити Еміра Кустуріцу, а якщо вийде то і задати йому питання.

Режисер як завжди виглядав дуже просто – він не зав’язує шнурків, вдягнутий в звичайну синю майку (пом’яту) і навіть роздавав автографи, поки людей біля нього не ставало катастрофічно багато.

Кінозал «Родіна» був вщент наповнений людьми, часто мене штовхали в спину намагаючись потіснити, але я був за метр від Еміра.

Режисер розповідав про те, що 5 років не знімав кіно, і зараз нарешті працює над новою стрічкою, з неї він розповів про один епізод. Весільна церемонія. Всі гості в зборі. Якісь негативні персонажі приносять в церкву змій. Дають цим зміям по сигареті. Гади не вміють видихати, тому коли у них стає диму забагато і очі вилазять з орбіт, вони починають свої перед вибухові конвульсії. Все це біля нареченої, яка танцює як божевільна. Коли станеться вибух змій, наречена в паніці наступить на плаття і опиниться в чому матір народила і починається суматоха…

Більше нічого автор не казав про нову роботу. Проте охоче відповідав на запитання. Казав, що не довіряє монтажерам склеювати свої фільми без його нагляду, не хотів говорити про Бреговіча (як відомо у них давні конфлікт на темі плагіату), а також виказував свою повагу до радянської школи кіно, хвалив Пудовкіна, Довженка, Ейзенштейна.

Мені вдалося спитати дещо у режисера. Нещодавно я прочитав його автобіографію, в якій він згадував свій приїзд в Прагу. Там будучи ще нікому невідомим юнаком він починав вчитись кінематографу. Коли він тільки посилився в гуртожиток, то зустрів свого земляка. Вони обмінялись сигаретою та вогнем, і майже одночасно подумали, що це схоже на епізод з фільму «Пугало», де такий самий обмін робили Джин Хекмен та Аль Пачіно. Емір в книзі згадував цей фільм, як ікону для студентів кіношників, адже там була прекрасна операторська робота угорця Вілмоша Жигмонда. Власне про цей епізод я нагадав Еміру (він слухаючи мене посміхнувся), а потім спитав про угорське кіно, чи вплинуло воно на нього… Про угорців він нічого не сказав, а про Жигмонда говорив довго. Казав, що він виріс на його картинах, що 70-ті для нього особливі в розумінні світогляду кіномитців. Сказав ніби зараз в Голівуді дивляться не на ідеї, а на бокс-офіси. А той період навчив його знімати.

Багато Кустуріца розповідав про фільм «Таксист» Мартіна Скорезе. Навіть порівняв героя Робера Де Ніро з Раскольніковим!!! Зараз таке ідейне кіно ніхто не знімає, а Голівуд взагалі не вишуковує нічого нового, а тільки споглядає за бокс-офісами.

У підсумку Кустуріца сказав: «Кіно важко знімати. Навіть погане кіно важко знімати, а хороше взагалі…».

Я був щасливий, що хвилин з 5 свого життя він присвятив мені, розповідаючи про 70-ті та угорського оператора, який є часткою мого нереалізованого документального фільму.

Потім я побіг на червону доріжку, яка протягнулась до Оперного театру. Купа фотографів, звичайних глядачів і різних людей на самій доріжці. Там не було Анджеліни Джолі і Бред Піта. Більшість з селебріті я бачив вперше, хоча були і місцеві любимчики як Олег Філімонов, Віктор Андрієнко, Володимир Горянський, Кіра Муратова, Борис Барський і т.д.

У наметовому містечку, де я живу, нема WI-FI як обіцяли на сайті, і душ майже не працює, але мене це не засмучує, бо завтра я вже зранку піду на море).

До речі, по сусідству з моїм наметом знаходиться житло ще двох ужгородців – Бориса Шатрова та В’ячеслава Єговорова. Сценарист і актор також приїхали до Одеси за новими враженнями.

У суботу почнуться покази.

Олексій Уманський, 12.07, Одеса, для Varosh.com.ua

0 #