Від самого слова «наука» часто віє довгими формулами, пилом енциклопедій і нудними лекціями. А якщо наука ‒ це цікаві експерименти, неочікувані спецефекти та відповідь на мільйони «Чому?» Вже цікавіше, правда?
Як зробити навчання цікавим і захопливим? Як мотивувати дитину до пізнання і науки?
Ці питання бентежать не лише батьків, а й освітян. Власне, саме з цією метою – зацікавити дітей навчанням, до Ужгорода завітав Гліб Репіч – відомий хімік-тіктокер, популяризатор науки, вчений і дослідник. Гліб приїхав на запрошення школи нового формату Main Point Academy, де і відбулись хімічні майстеркласи для старшокласників.
«Погодьтесь, не кожного дня тобі заняття з хімії проводить тіктокер, та й не кожен вчитель хімії – тіктокер. Тому, напевно, 35 місць для дітей на відкритий майстер-клас і знайомство з Глібом були заброньовані протягом перших 3-х годин анонсу», – кажуть організатори.
«Це перший подібний захід у місті й він досить показово довів, що дітям цікаво, коли видовищно і драйвово, коли говорять простою мовою і зрозумілими словами», – ділиться враженнями Гліб.
Починаючи з 7 класу, діти вивчають хімію, проте переважна більшість дітей вважає її нудною, складною, незрозумілою, часто навіть непотрібною. І разом з тим на майстер-класі Гліба учасники щиро дивувались, як одна крапля може змінювати колір рідини, не вірили, що залізне лезо може… згоріти, сумнівались, що такий яскравий червоний чи зелений барвник може бути природнім! Непідробний дитячий інтерес, вигуки «ой!» , «wow!» , «ого», питання, гіпотези, максимальна концентрація уваги – все це організатори спостерігали на власні очі під час півторагодинної зустрічі. Виходить, хімія може бути захопливою, а всі ці альдегіди, хлориди, кислоти, каталізатори, індикатори та ковалентні зв’язки – зрозумілими нашим дітям!
Ми поцікавились думкою Гліба й організаторів заходу, як можна зробити навчальний процес справді цікавим та що треба зробити, щоб дитина вчилась із задоволенням та ентузіазмом.
Ось топ-5 найважливіших рекомендацій батькам, які прагнуть, щоб діти вчились із задоволенням.
Середовище, в якому можна помилятись
Школа має бути перш за все дружнім до дитини середовищем, де можна помилятися, оскільки навчання неможливе без помилок, спроб, гіпотез та їх перевірок. Тому для розвитку в дитини живого інтересу до навчання необхідно створити та обрати атмосферу без осуду, категоричного знецінення спроб і старань. До речі, чудово, якщо аналогічна атмосфера панує і в школі, і вдома. Саме через страх бути засудженим часто блокується природна допитливість у дітей, жага до пізнання. Тому важливо подбати про оточення дитини і обрати те, де ініціатива, свобода думки та її висловлювання є базовими цінностями. Залученість в навчання відбувається через дію. Бажання діяти народжується там, де діяти безпечно. А отже, необхідно заохочувати діяльність постійно, навіть якщо це не призводить одразу до правильного результату. Лише у середовищі, де помилятися ‒ безпечно, дитина буде успішно розвиватися і навчатися.
Лабораторія «на кухні»
Якщо хочете, щоб дитині було максимально цікаво, нехай усе, що її оточує, буде «науковою лабораторією». До прикладу, кухня – ідеальне місце для хімічних дослідів. Тут можна спостерігати багато хімічних реакцій: від гасіння соди оцтом до прочищення стоків спеціальним засобом. Можна спочатку спостерігати і описувати, а далі дослідити склад, з’ясувати, чому саме так відбувається. За такою ж аналогією лабораторією може стати парк чи річка, де відпочиваєте з родиною, атракціони чи кінотеатр. Чому вода в річці прісна, чому оглядове колесо не падає…До речі, «чому?» та «навіщо?» ‒ найулюбленіші питання дослідників! Як тільки чуєте його від дитини – одразу звертайте увагу і починайте процес дослідження. Впевнені, багато наукових відкриттів чекає і дорослих, і дітей.
Видовищ! Якщо хліб вже є
Раніше до навчання мотивували здебільшого страхом (не вступиш до вишу ‒ не знайдеш роботу, не купимо морозиво тощо). Зараз така маніпуляція вже не мотивує, оскільки сучасні діти народилися і зростають за зовсім інших умов. Їх по-справжньому може мотивувати щось, що зачіпає зсередини, в чому вони хочуть справді розібратись, чим захоплюються, що люблять. Тому, якщо прагнемо, щоб цим захопленням стала наука – робимо шоу! Так-так, спершу – видовище, для захоплення фокуса уваги, а вже далі ‒ формули і графіки. Вони набагато краще ляжуть у підготовлену видовищем свідомість дитини. Це працює не лише з хімією. З української мови чи літератури – аналогічно. Покладіть вірш Шевченка на реп ‒ і його вивчить весь клас. Перевірено!
Піднятись на рівень дитини
Звучить дивно, правда? Зазвичай вчителі і батьки взаємодіють з дитиною з позиції дорослого, що надає нам апріорі більше знань, умінь, робить нас, дорослих, автоматично ніби розумнішими. Діти мають слухати, вчителі – говорити. А що, якщо навпаки? Якщо послухати спершу їх? Спробуйте поставити питання не «на оцінку» чи «на перевірку», а на точку зору чи власну думку. Спробуйте подискутувати (без упереджень) з дитиною, піднявшись на її рівень. Такий підхід стимулює діяльність мозку, формує уміння мислити, будувати і висловлювати аргументи, шукати переконливі докази, включає здоровий азарт. Хіба не цим зайняті розумні люди? Часто діти з відкритих джерел чи інтуїтивно знають більше, ніж дорослі. То чому б нам не повчитись один в одного?
Контент, який розвиває
Заперечувати існування соціальних мереж, спілкування онлайн чи віртуальної реальності вже немає сенсу. Діти взаємодіють з гаджетами ще з садочка, в школі вони стають вже впевненими користувачами. Тому треба шукати методів конструктивного і корисного використання того, що ми не можемо змінити. Щодо ігор – позиція тут має бути однозначною, а от інші можливості інтернету точно варті детальнішої уваги. Підпишіть дитину на пізнавальні, науково-популярні, навчальні канали – вони є і в Тіктоку, як не дивно це звучить. Таким чином контент з безглуздо-розважального заміниться на пізнавально-розважальний, а розумні алгоритми й надалі рекомендуватимуть користувачу аналогічну підбірку. Для закріплення ефекту дивіться ці відео разом: це може стати гарною родинною традицією.
Сучасна освіта вимагає сучасних підходів, оскільки готує дітей до майбутнього. Пошук «ключиків» до сердець та умів нового покоління українців триває постійно і вимагає від учасників процесу неабиякого натхнення та винахідливості. У Main Point Academy пообіцяли, що подібні заходи стануть регулярними, тому щиро віримо, що цікавості до навчання серед дітей зростатиме щораз!
Varosh
Фото: Main Point Academy
Партнерська публікація
