Ідеї

Я переїжджаю: якими застосунками безпечно користуватися за кордоном?

22 Березня 2023 295

Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну близько семи мільйонів українців покинули країну. Хоч би як вони чекали перемоги, проте змушені облаштовуватися за кордоном: шукати роботу, житло, віддавати дітей до шкіл та садочків і, звісно ж, налаштовувати своє цифрове життя. Якими застосунками безпечно користуватися, якщо ви переїхали до Європи? Як завжди залишатися на зв’язку й захистити свої дані? Про кібербезпеку українців за кордоном читайте в матеріалі.

Ви переїхали: що далі?

Коли ви виїжджаєте за межі України, ваш телефон переходить у роумінг. Роумінг — це користування мобільним зв’язком від вашого оператора поза його домашньою мережею. Ми маємо таку послугу завдяки тому, що український оператор домовляється з іншими країнами за передавання сигналу через місцеві станції. За це він платить кошти компанії-партнеру, тому роумінг — недешева послуга. Виїжджаючи за кордон, уточніть у свого оператора, які умови він пропонує в тій чи іншій країні.

Ще на початку повномасштабного вторгнення українські оператори мобільного зв’язку почали запускати спеціальні програми для біженців, за якими роумінг був дешевший або взагалі безплатний: деякі абоненти могли користуватися мобільним зв’язком за тими самими тарифами, що й в Україні.

Якщо пропозиція оператора вам підходить, то ви можете вільно користуватися мобільним інтернетом, як і вдома: спілкуватися в месенджерах, заходити в соцмережі, послуговуватися банкінгом та всіма сервісами, закріпленими за вашим номером телефону. А якщо ви переїхали за кордон на тривалий час, то вам знадобиться також SIM-карта місцевого оператора.

Якщо не мобільний інтернет, то що?

За кордоном ви зустрінете багато безплатних вайфай-мереж у різних місцях: готелях, кафе, аеропортах та просто на вулицях. Але, під’єднуючись до них, пам’ятайте: відкрита мережа ризикована для користувача. Через неї зловмисники можуть перехопити інформацію, яку ви передаєте на сайт, особливо якщо ви не використовуєте захищене з’єднання HTTPS. Тому для важливих операцій обирайте мобільний інтернет, наприклад коли користуєтеся інтернет-банкінгом чи передаєте конфіденційні дані.

Щоб додатково захистити свій пристрій, можете встановити VPN-застосунок. Virtual Private Network (VPN) — це загальна назва інструментів, що допомагають шифрувати дані під час онлайн-активності. Ці програми «ховають» дані, які користувач передає зі свого пристрою до сайту під час перегляду вебсторінки.

Які застосунки можна використовувати?

Відповідь проста: будь-які ліцензійні, завантажені з перевірених джерел. Завжди встановлюйте застосунок тільки з офіційних магазинів (Play Market, App Gallery, Galaxy Store, App Store). Ніколи не намагайтеся знайти потрібний вам застосунок у пошуковику за запитом «завантажити безплатно» — так ви майже гарантовано заразите свій смартфон шкідливою програмою (або ж корисною програмою, яка має вбудований зловмисниками шкідливий код). Під час встановлення вона вимагатиме доступу до всього, до чого зможе дотягнутися: файлів, камери, мікрофона, дзвінків, контактів. Так шкідливі програми можуть шпигувати за вами або показувати свою рекламу. Звісно, інколи корисним програмам теж потрібні певні доступи, тому тут треба аналізувати, чи відповідає функція застосунку доступам, які він вимагає. Калькулятору доступ до геолокації, наприклад, не потрібен.

Звідси випливає ще одне запитання: а як захистити свої облікові записи від зламів, шпигунства та інших небажаних дій?

По-перше, використовуйте двофакторну аутентифікацію (2ФА). Вона допомагає захистити дані (як-от облікові записи), навіть якщо хтось дізнався ваш логін та пароль. В основі цієї функції — використання додаткового фактора захисту, окрім паролів (це можуть бути біометричні дані, код-підтвердження на мобільний номер чи електронну пошту). Щоб захистити себе за кордоном (і не тільки), вмикайте 2ФА всюди, де є така можливість. А замість есемес-коду використовуйте застосунок для генерування кодів. Важливо: після вмикання 2ФА обов’язково збережіть у надійному місці коди відновлення.

По-друге, встановлюючи застосунки, будьте уважні: читайте всю інформацію на кожному кроці, не давайте програмам зайвих доступів та знімайте автоматичні галочки згоди там, де це може призвести до втрати ваших персональних даних або завантаження непотрібних програм.

По-третє, потурбуйтеся про паролі: надійний пароль має складатися із 16+ символів. Не використовуйте відомих поширених слів та особистих даних (як-от дату дня народження). Паролі від різних сервісів зберігайте в спеціальних програмах.

По-четверте, користуйтеся перевіреними й захищеними месенджерами, що мають особливий алгоритм шифрування, коли листування зберігається лише на ваших пристроях і до нього неможливо отримати доступ, навіть зламавши обліковий запис. У них також можна налаштувати автоматичне видалення повідомлень.

Чи видаляти українські застосунки?

Ми часто чуємо, що українці, переїхавши за кордон, сумують за інноваційними українськими онлайн-сервісами, тоді як європейські країни такого запропонувати не можуть. За даними опитування Gradus, 37 % респондентів вважають, що в Україні доступ до державних послуг онлайн кращий, ніж за кордоном. Якщо ви також серед них, не поспішайте видаляти українські застосунки! Деякими можна користуватися і в Європі. Кабінет Міністрів України затвердив перелік країн, що дозволяють використовувати та передавати персональні дані із застосунку «Дія» (Єдиного державного вебпорталу електронних послуг).

До списку внесено аж 58 країн. У них українці можуть безпечно користуватися своїми даними з вебпорталу та отримувати публічні послуги за цими електронними документами. Водночас персональні дані не передаватимуть іноземним установам із країн, визнаних державою-агресором чи державою-окупантом, а також суб’єктам, що потрапили до затверджених Україною санкційних списків.

І наостанок: постійно вдосконалюйте свої знання з кібербезпеки та використовуйте принцип нульової довіри (zero trust): нічому не довіряйте й ретельно перевіряйте, перш ніж виконати будь-які інтернет-операції.

Матеріал створено в межах загальнонаціональної кампанії з підвищення рівня обізнаності населення України щодо кіберзагроз та основних правил кібергігієни, що реалізується Представництвом Фонду цивільних досліджень та розвитку США в Україні за підтримки Державного департаменту США. Думки авторів матеріалу не обов’язково відображають позицію Державного департаменту США.

Crdlogo

 

0 #