Ідеї

З Ужгорода в Словаччину: Втрачені шанси, або уроки на майбутнє

31 Жовтня 2020 2 633

В Ужгороді як і у більшості європейських міст називають частину вулиць за напрямком дороги до найближчих сусідніх містечок.


Якщо із Собранецькою та Мукачівською все зрозуміло, то куди ведуть вулиці Капушанська, Єньківська та Загорська? Вони впираються у межі словацько-українського кордону.

Наче тупикові вулиці із дивними назвами. До встановлення повоєнних кордонів між ЧСР та СРСР, наші предки спокійнісінько навідувались до своїх друзів, родичів та й у справах до сусіднього містечка Велькі Капушани чи до сіл Єнковце та Загор чи навпаки до Ужгорода саме цими дорогами.

Кордони обірвали звичні соціальні зв’язки багатьох закарпатців. Але не зважаючи на роки розділення та перебування по різні боки кордону є запит на спілкування та відновлення зв’язків.

До прикладу, потуги мешканців сіл Малих та Великих Селменців увінчались успіхом аж у 2006 році, коли обидва словацький та український Уряди відкрили піший та велосипедний рух.

На українсько-словацькому кордоні недостатня кількість автомобільних пасажирських переходів. Перехід у Малому Березному досить локальний, і не вирішує питання розвантаження головної артерії на ділянці Ужгород – Вишнє Нємецке. Інколи, для того щоб потрапити у Кошице доводилось робити перетин кордону в угорському Загоні.

Перетин кордону на контрольно-пропускному пункті “Ужгород” через Вишнє Нємецке, інколи перетворюється у суцільне пекло у 3,5… і більше годин очікування. Здавалось, найгірша ситуація була у 2015-2016 роках, коли окрім транзитерів до потоку автівок додавались пересічники. Однак, мало що змінилось й до оголошення карантинних заходів березня 2020 року, коли більшість авто були розмитненні.

Ще влітку 2016 року мешканці прикордонних сіл, а також багато ужгородців розпочали збір підписів з облаштування альтернативного шляху до Кошице через контрольно-пропускний перехід “Павлове” біля села Палло Ужгородського району. Ініціативу підтримали сільські ради, питання заслухали на засіданні українсько-словацької міжурядової комісії з транскордонного співробітництва, народні депутати брали питання на особистий контроль… Далі тривале затишшя, і аж на початку 2018 року настав бум обнадійливих повідомлень як із Братіслави, так і з Києва про те, що у високих кабінетах серйозно вивчають це питання. А потім знов тиша…

У чому особливість переходу “Павлове”? Якщо подивимось на гуглмепс чи навідатись на місцевість, то одразу можемо побачити чудові можливості для облаштування як залізничного так і автомобільного пасажирського сполучення.


Спершу про автомобільні шляхи. Від площі Петефі у місті Ужгороді простягнулась одна й з найдовших вулиць, яка історично завжди називалась Капушанською, і через кілька сіл на державному кордоні нагло обривається. За 30 метрів по той бік кордону у бік містечка Велькі Капушани й далі до Кошице починається автомобільна дорога другої категорії №552 (Кошице – державний кордон).

На українському боці ця дорога на картах гуглмепс позначена ще за старою класифікацією (категорія індексів) як така, що прилягає до кордону Т-07-02. Однак, у 2018 році Державне агентство автомобільних доріг передало цю дорогу до сфери управління Закарпатської ОДА з присвоєнням нового індексу О071208. Від так, дорога перестала прилягати до держкордону і закінчується тільки у селі Палло.

123336582 367880844535344 3489339841185322732 N

Зазначимо, що дорога Т-07-02/О071208 також з’єднується з міжнародною трасою E573 через Холмок та Розівку. Проте навіть транзитний рух через Ужгород вулицями Можайського-Легоцького не складе незручностей. Ще у 2016 році пересвідчився, що ділянка дороги від Сторожниці до кордону достатньо широка та є вдосталь простору для забезпечення усієї інфраструктури.

Залізниця. До державного кордону зі Словаччини тягнуться дві залізничні колії. Широка колія стандарту 1520 мм та стандартна європейська колія 1435 мм. З нашого боку, європейську колію на ділянці КПП “Павлове” – станція Ужгород-2 – Чоп демонтували.

На сьогодні використовується лише ширококолійна залізниця Ужгород – Ганіска (біля Кошице). На цій ділянці проходить досить жвавий рух вантажних потягів, які доправляють залізну руду до металургійного комбінату «U.S. Steel» (Кошице). В середньому одноколійною залізницею за добу проїжджає 5-6 вантажних поїздів. Залізниця електрифіковано та допускається максимальна швидкість руху 60 км/год.

У 2004 – 2005 роках на зазначеному маршруті за ініціативою Словацьких залізниць разовим порядком призначалося курсування спецпоїздів для перевезення туристів рейковим автобусом серії M131.1 (ČSD M131.1125) адаптованим для широкої колії.

117568409 601561900508360 2257496840930864911 N

До прикладу, 15-17.10.2004 року для ветеранів словацьких залізниць розробили цікавий маршрут із серії “Ностальгійні подорожі” який включав пересування рейковим автобусом на ділянці Велькі Капушани – Ужгород – Батьово – Берегове – Мукачево – Скотарське – Стрий – Долина – Вигода – Стрий – Самбір – Ужок – Ужгород – Велькі Капушани із невеликими зупинками для подорожей на Боржавській (Берегове – Хмільник) та Вигодській вузькоколійках.


Недоліком використання широкої колії для регулярних пасажирських перевезень експерти називають непідготовленість інфраструктури на словацькому боці з обслуговування пасажирів. Колія проходить на віддалі від вокзалів, а кінцева зупинка знаходиться у Ганісках за 4 км від Кошице. Як варіант пропонується організувати сполучення між Ужгородом і Требішовом. Саме у цьому місті дві гілки, стандартна і ширококолійна, йдуть поруч і можна без значних ускладнень зробити під’їзд до місцевого пасажирського вокзалу, а щонайголовніше з Требішова курсують приміські і швидкі поїзди до Кошице, є й прямі нічні поїзди EN 442 Slovakia до Праги та R614 до Братислави.

Screenshot 2020 11 01 At 00.43.53

Найкращим варіантом організації пасажирських перевезень залізницею на думку багатьох експертів є відновлення стандартної європейської колії від кордону до станції Ужгород-2 (4 км до кордону) як мінімум, а ще краще до залізничного вокзалу “Ужгород” (11 км). На словацькому боці все готове. Нам потрібно лишень на кордоні приєднатись до електрифікованої залізниці №195 (словацька класифікація) на якій допускається максимальна швидкість руху 80 км/год. Надалі, починаючи з Требішова швидкість зростає до 100 км/год залежно від ділянки. Тобто суттєві інвестиції потрібно вкласти лише з українського боку.

Однак, цей задум не вдасться реалізувати у найближчій перспективі. Частково це пов’язано із реалізацією альтернативного проекту. Адже, у 2019 році було відновлено європейську колію на лінії Чоп – Мукачево та відбувся запуск двох поїздів до Кошице. Акціонерне товариство “Українська залізниця” наразі не має планів з відновлення європейської колії на ділянці Ужгород – Палло.  Скоріш за все, словацькі колеги такої ж думи. Також збільшилась кількість регулярних автобусних рейсів між містами Кошице – Ужгород.

Screenshot 2020 11 01 At 00.55.26

Чи зможемо у найближчій перспективі розвантажити пропускний пункт Ужгород – Вишнє Нємецке на словацько-українському кордоні, покаже час та подальший діалог словацько-українських сторін на високому рівні. Історія довкола переходу на КПП “Павлове” є чудовою ілюстрацією невикористання шансів, яка підштовхує до думки, що громада регіону має бути більш проактивною у процесах, що можуть дати поштовх регіональному розвитку.

Микола Яцков, спеціально для Varosh

 


Зауважимо, що тема інфраструктури буде однією з ключових на форумі розвитку Закарпатської області «Re:Open Zakarpattia», який пройде 7-8 листопада. У рамках підготовки панельної дискусію на цю тему редакція Varosh підготувала окреме дослідження під назвою Ізольовані в центрі Європи: як подолати інфраструктурну відсталість Закарпаття


Більше деталей про форум дізнавайтесь за контактами та на офіційних сторінках проєкту:

Сайт форуму «Re:Open Zakarpattia»

E-mail reopen.zakarpattia@gmail.com

Контактний телефон +380673278074

Подія у Facebook

Також закликаємо вас підписатися на ці сторінки на слідкувати за оновленнями, аби долучитися до форуму онлайн.


Фото: головна світлина Сергія Гудака, решта надані автором

20 #
# інфраструктура # Кошице # Словаччина # ужгород