Ідеї

Тетяна Лемак: “Відкриті екскурсії – ідея, яку потрібно красти”

14 Лютого 2013 6 254

Ми знаємо багато про інші міста, але нічого про своє.

Живучи у Києві у мене було багато можливостей для саморозвитку, для відвідування різних цікавих подій, спілкування з цікавими людьми. Переїхавши до Ужгорода, я зрозуміла, що мені цього не вистачає. Було кілька гарних фестивалів: “Березневі коти”, “Екле”, на які я покладала великі надії. Але, скажімо, “Екле” вже цього року не проводився.

Тому я зрозуміла, що треба робити бодай маленькі, але кроки, для того, аби це інтелектуальне середовище знову згуртувати. Ми мусимо зустрічатися, спілкуватися і не лише для того, аби переливати з пустого в порожнє, а й організовувати якісь класні та корисні речі.

Відкриті екскурсії – це один з можливих методів боротьби з невіглаством, з тим, що люди не знають історії свого міста, не знають, що за будинки їх оточують, яка їхня історична цінність, в якому архітектурному стилі та ким вони побудовані, навіщо, за яких умов. Ми знаємо багато про інші міста, але нічого про своє.

Люди мають розуміти, серед яких будівель вони живуть, інакше будь-хто зможе руйнувати пам’ятки і ніхто навіть не розумітиме, що відбувається. Хоча, вже й сьогодні часто екскурсоводам хочеться щось показати, а споруди нема. Ще у нас люблять в історичні будівлі ставити пластикові вікна та двері, а також облицьовувати плиткою – не бачила ніколи нічого подібного за кордоном.

Зникає образ міста Ужгорода, як такого. Він перетворюється на щось кітчеве, зроблене без смаку, щось дуже ugly. Кожна людина, яка має хоча б мінімальний смак, рефлексує ці речі. Вона бачить чи місто збережене, чи захоплене якимись дикунами що мислять лише економічними категоріями.

Зруйнована Швабська – це взагалі апогей суцільного несмаку: старі будівлі зносять, а на їхньому місці з’являється щось таке, що й архітектурою не назвеш. Те, що хочуть зробити з площею Народною – у голові не вкладається.

Коли такі речі відбуваються я не можу мовчати. У мене це вилилося у медіа-кампанію та екскурсії містом. З людьми, які нічого не знають, можна робити, що завгодно, з тими, що знають – ні.

У сучасному світі, на жаль, люди усе роблять лише за гроші, і фактично без них нічого зробити не можна. Тому мені було цікаво знайти людей, які готові так само, як і я, безкоштовно поділитися часом, знаннями, емоціями. Це дуже гуртує людей. У таких вчинках багато правди, бо ніхто не очікує для себе якоїсь вигоди.

Я знаю, що якщо такі ініціативи й капіталізуються, то це відбудеться лише за десять-п’ятнадцять років. Але, якщо потрібно робити щось сьогодні, аби було добре потім, то треба це робити. І не важливо буду я жити у цьому місті чи ні – мені хочеться, аби воно було красиве, збережене, живе.

Було б добре, якби ці екскурсії проводили й в інших містах: Мукачеві, Хусті. Це не запатентована ідея – її потрібно і бажано красти. Екскурсії – це найменше, що можна зробити.

Найбільше мене радує те, що до проекту долучилось дуже багато людей і якщо раніше планувалося, що буде лише чотири екскурсії, то потім ми вирішили зробити їх постійними. Екскурсоводи записуються у чергу – вони хочуть віддавати щось корисне людям. Відкриті екскурсії живуть своїм життя. Всі вважають, що це вже трохи їхній проект – це приємно. У мене розв’язані руки для того, аби робити і щось інше.

На екскурсії приходить люди різного віку, статі, професій – всі групи людей цікавляться. Щоразу я бачу й нові і старі обличчя. Після прогулянки всі дякують, на сторінці у Facebook залишають схвальні відгуки – це не може не радувати.

Просто з цікавості ми б хотіли спробувати провести ще й такі екскурсії, як «Алкогольний Ужгород», «Сексуальний Ужгород». Думаю, це було б теж цікаво і незвично.

Фокус:

Тетяна Лемак, 25 років.

Закінчила КНЕУ, спеціальність облік і аудит. Жодного дня не працювала за спеціальністю.

На третьому курсі почала займатися журналістикою. Писала про економіку.

Організатор велопараду без кордонів у Києві, велопараду дівчат, організатор збору підписів

проти реконструкції Народної площі в Ужгороді, автор ідеї відкритих екскурсій.

Росана Бісьмак, спеціально для Varosh.com.ua

Фото люб’язно надані Тетяною Лемак 

0 #