Пропонуємо вашій увазі авторську колонку Алена Панова про перебіг адміністративно-територіальної реформи в Закарпатській області.
В країні багато років тривають реформи. З кожним роком все кращі. Народні. Вони антикорупційні, для людей, проти армії чиновників, за життя у смартфоні і за мир у галактиці. Такі гарні, зрозумілі, правильні гасла. Якщо їм вірити – то в нас все добре. Або буде добре. Хабарів і відкатів ніхто не бере, контрабанда зупинена наглухо, лікарні, садочки і школи процвітатимуть, а дороги скоро будуть кращими за німецькі автобани. Українським реформам аплодують США та ЄС, а український люд з кожним днем стає все заможнішим та щасливішим. Патріотизм на підйомі.
Це нагадує радянську пропаганду, яка 70 років успішно переконувала у настанні комунізму (тобто раю на землі) сьогодні, або, в крайньому випадку, дуже скоро. Коли люди прозріли – імперія розсипалася за кілька місяців.
Розумні люди кажуть про нові електронні технології по промивці мізків людям, яких змушують вірити у віртуальну реальність чи відволікають від реальності об’єктивної. За цими маніпуляціями сховалася одна справді дуже важлива реформа. Адміністративно-територіальна. І не потрібно думати, що це висока матерія державного управління, яка ніяк не чіпляє кожного з нас, а стосується виключно зажерливого чиновницького стану. Перекройка адміністративної карти України торкнеться кожного її жителя.
Зрозуміло, що нас передусім цікавить майбутнє Закарпаття – землі наших предків, унікального європейського регіону, з тисячолітньою історією, перехрестям культур і релігій, що утворюють тут особливу ауру.
Життя вчить нас бути реалістами і все більше скептиками. Тому спробуємо розібратися з тим, що нам обіцяють, а що відбувається насправді.
Нам кажуть – адмінреформа потрібна, бо нададуть більше прав об’єднаним громадам, а також скоротять державних чиновників на місцях. Звучить гарно, або, як тепер треба казати – у тренді.
В реальності відбувається наступне:
Дія 1. Ліквідація органів державної влади на Закарпатті і перенесення їх до сусіднього Львова
Вже сьогодні ліквідовані Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія, перенесено спеціалізовані суди та управління національного банку, територіальне управління юстиції, регіональне відділення фонду державного майна, відділ державної пенітенціарної служби в Закарпатській області; обидва закарпатські прикордонні загони вже належать до Західного регіонального управління; великі платники податків Закарпатської області вже обслуговуються у спеціалізованій ДПІ у м. Львів; залізничне сполучення краю підконтрольне регіональному відділенню «Львівської залізниці» АТ «Укрзалізниця»; Представництво Карпатського Єврорегіону перенесено теж до Львова, хоч ініціатором створення та центром діяльності завжди виступало Закарпаття; аеропорт в Ужгороді закрито, а найближчий українських аеропорт – у Львові (270 км). Цю моду переймають і комерційні структури, переносячи свої осідки до сусідньої області.
Результати:
- Ужгород поступово втрачає роль обласного центру, а Закарпаття позбавляться статусності;
- Центр прийняття рішень переноситься з Ужгорода до Львова, куди ми з часом будемо змушені звертатися за вирішенням будь-яких важливих питань, оскільки дозвільні, регулятивні і контрольні повноваження ніхто не збирається передавати на рівень новоутворених громад;
- Армія чиновників, які отримують більш-менш пристойну зарплатню, платитиме податки і витрачатиме кошти у Львові, розвиваючи економіку сусіднього регіону;
- Ми мали 13 районів з райдержадміністраціями і районними радами; незабаром матимемо 60 громад і 4 райони зі значним збільшенням кількості службовців. Де ж обіцяна економія?
Дія 2. Консервація Ужгорода в існуючих кордонах, через неприєднання сусідніх сіл
Результати:
- Обласний центр позбавлений можливості просторового розвитку, збільшення кількості населення, пожвавлення економічних процесів;
- Закладається основа для його деградації та перетворення у провінційне містечко і позбавлення його статусу центра регіону.
Дія 3. Перетворення Закарпатської області на чотири райони з подальшим підпорядкуванням над-регіональному утворенню з центром у Львові
Результати:
- Нерівномірна «нарізка» районів, де Мукачівський стає потужним, а Ужгородський слабким, призведе до конкурентної боротьби між цими містами за першість в області. Насправді обидва програють, а переможцем стане Львів;
- Чотири райони, зі слабким регіональним центром, дуже зручно приєднати до нового територіального утворення з центром у Львові.
Відразу спростую можливі закиди у «автономізмі» та «сепаратизмі» закарпатців, які виступають проти такого сценарію. Закарпаття – перлина України, яка завжди розглядала себе елементом єдиної держави.
Натомість воно наділене насиченою історією і самобутньою ментальністю, унікальним розташуванням і багаторічними традиціями краю, як єдиного політико-географічного простору. Переконаний, що саме різноманітність регіонів і земель є вагомою конкурентною перевагою України на європейській і світовій мапі. Руйнація цих особливостей навряд чи принесе користь державі, а в сучасних міжнародних розкладах, може призвести до штучного роздмухування конфлікту в України із зовні.
Одним словом, напевно настав час трохи злізти з дивану, вийти із зони комфорту, замислитись над майбутнім та донести ЦЕНТРУ бачення закарпатців про майбутнє Срібної землі!
Зокрема, конструктивно запропонувавши збалансовану концепцію поділу Закарпаття на п’ять районів.
Все ж запитання залишається відкритим: Закарпаття… ліквідовують? Чи воно має майбутнє і наше покоління не стане руйнівником унікального регіону з багатовіковим європейським бекграундом.
Ален Панов, доктор філософії, спеціально для Varosh
*** Цей матеріал опубліковано, як авторська колонка, відтак редакція Varosh може не розділяти погляди та думки, які автор висловив у даній публікації.
