23 квітня у Перечині на Закарпатті розпочався Другий скульптурний симпозіум. П'ятеро художників упродовж двох тижнів жили і працювали в майстерні "Три Івана". 6 травня їхні роботи представили на виставці просто неба. Про художній метал, скульптурний симпозіум, заснування і роботу майстерні, Varosh розпитав її власників.
“Коли ми говоримо про художній метал, всі уявляють ковану браму. Ми намагаємося ламати ці спереотити. Ось це – художній метал”, – художник та один із засновників арт-проекту “Три Івана” Олег Путрашик показує на роботи з металу, виставлені на галявині біля майстерні. Вони є результатом роботи учасників Другого скульптурного симпозіуму.
Робота Романа Кліща
Приміщення майбутньої майстерні в Перечині 2007 року викупили троє художників – Олег Путрашик, Ян Потрогош та Анатолій Криванич, які товарищують ще зі студентських років. Із часом вони довели майстерню до ладу, обставили необхідним обладнанням і дали назву “Три Івана”. У майстерні художники хотіли займатися мистецтвом.
“Хотілося відійти від комерції – парканів і балконів, – згадує Олег Путрашик. – Адже якщо ти хочеш займатися мистецтвом, то треба це і робити”.
Час від часу в майстерні відбувалися тематичні лекції та майстер-класи, сюди запрошували скульпторів, архітекторів і студентів. Втілити власний арт-проект художники змогли восени минулого року, після того, як їх попросили зробити металеву чайку для благодійного аукціону у Львові. Кошти збирали на реставрацію єдиної в світі копії козацької чайки “Пресвята Покрова”, що на той час плавала світом упродовж 24 років.
Робота Олега Путрашика
“Ми мали зробити одну чайку, а я кажу: “Давайте дві”. Тоді вирішили влаштували і симпозіум – щоб реалізовувати себе, робити те, на що вчилися”, – розказує Ян Потрогош.
Тож у жовтні 2017-го в майстерні “Три Івана” на Перший скульптурний симпозіум зібралися художники зі Львова, Кам’янець-Подільського, Києва та Ужгорода – Олександр Буйвідт, Роман Кліщ, Устим Федько, Олег Путрашик, Ян Потрогош, Анатолій Криванич. Результати їхньої двотижневої роботи представили на виставці, під час якої продали один із витворів Олександра Буйвідта.
Робота Олександра Буйвідта
Робота Яна Потрогоша
Цього року симпозіум тривав також два тижні – із 23 квітня до 6 травня. У заході брав участь минулорічний склад художників, за виключенням Анатолія Криванича.
“Це профіль моєї молодшої доньки, – розказує про свою цьогорічну роботу Олег Путрашик. – Ідея така: кожен фрагмент може функціонувати окремо, залежить від того, як ми його бачимо та сприймаємо. Інколи фрагмент, вирваний із контексту, не відображає повний зміст, ідею твору. Хоча кожен із фрагментів є самодостатнім, вони мають досить сильний зв’язок”.
Робота Олега Путрашика
Під час Другого скульптурного симпозіуму один із учасників – живописець Устим Федько – вперше спробував працювати з металом.
“Тут сприятлива атмосфера і перспективна робоча база. Тут зовсім інакше працювати, аніж у своїй майстерні. Ми як на кораблі – два тижні разом живемо і працюємо”, – підсумував художник.
Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED.
Ганна Соколова, Varosh
Фото: Карл Смутко