“Знаєте, що найбільше здивувало? Виявляється, зелень, яку продають у супермаркетах, не проходить жодних перевірок. І контролю немає”, — говорить Артем. Він відкрив власну справу в Україні після роботи на європейську компанію, тому ледь не кожен крок стає справжнім випробуванням.
На околиці Ужгорода подружжя Артем та Вікторія Білаки розвивають незвичний не лише для Закарпаття, а й загалом для України бізнес – сіті-ферму з вирощування салатів та зелені “ЗеленьОК“. І хоча компанії вже більше ніж 6 років, засновники досі називають її стартапом. А все тому, що на шляху до якісного продукту подружжю багато в чому довелося стати першопрохідцями в Україні.
“До 2018 року я працював на австрійську інжинірингову компанію. Дуже потужну, яка працювала по всій Азії, Європі, по Африці, Південній Америці проєкти були”, — розповідає Артем. Він займався автоматизацією різноманітних об’єктів: від заводів Bentley і Audi — до Віденської льодової арени.
Однак шість років тому Артем вирішив розпочати власну справу. Спочатку він займався автоматизацією розумних будинків і промислових об’єктів в Україні. Але порівняно з масштабними європейськими проєктами це здавалося нудним. Тож Артем почав шукати нові напрямки і зацікавився агробізнесом.
“У мене завжди було переконання, що Україна – агрорейх, ми всіх порвемо. І почав у цьому напрямку шукати якусь інформацію, копати”, — згадує підприємець. Так вони з дружиною Вікою натрапили на ідею мікрогріну – молодої зелені, яку вирощують у закритому приміщенні.
«Ми шукали теплиці, дивилися варіанти: рукола, шпинат — щось таке, що звично для нас. А друзі кажуть: “А ви чули про мікрозелень?”», — згадує Артем.
Подружжя швидко пройшло навчальні курси і вже за місяць почало вирощувати мікрогрін. Спочатку заповнили ринок Закарпаття, потім вийшли на Львівщину. Однак масштабувати бізнес виявилося непросто через логістичні обмеження.
Новий поштовх справі дала ситуація, яка склалася в регіоні через повномасштабне вторгнення. Багато знайомих подружжя переїхали на Закарпаття, і сформувалася проактивна спільнота підприємців, які хотіли запускати нові проєкти. Один зі знайомих, який і став інвестором та співвласником нового напряму “ЗеленьОК-салати”, запропонував Артему співпрацю в харчовій промисловості — так виникла ідея масштабувати вирощування зелені.
Челендж: відкрити сіті-ферму в Україні
Спочатку Артем звернувся до голландських фермерів, але ті запропонували готове рішення за 600 тисяч євро без можливості масштабування. Тоді подружжя вирішило розробити власну технологію.
“Треба було всі ті системи придумати, адаптувати та зробити їх українськими, підлаштувати під наші реалії”, — згадує Артем.
Процес запуску затягнувся – довго шукали відповідне приміщення, чекали на поставку спеціальних рідкісних ламп. Адже сіті-ферма — це високотехнологічне виробництво, де контролюють усі параметри: температуру, мінералізацію води, вологість, освітлення, рівень CO2. Воду спочатку очищують озоном та осмосом, а потім насичують киснем:
“Корінцям потрібен кисень і вода, а листям потрібен СО2”, — пояснює підприємець. Контроль усіх параметрів середовища дозволяє рослині рости комфортно і розвивати сильний імунітет, вона менше хворіє. Такий підхід дозволяє вирощувати екологічно чисту продукцію без використання пестицидів.
Гідропоніка (від дав.-гр. ὕδωρ — «вода» і πόνος — «робота») — спосіб вирощування рослин без ґрунту на поживних розчинах. Рослини всмоктують корисні речовини корінням із субстрату або безпосередньо з розчину, який у цьому випадку не повинен застоюватися.
Артем і Вікторія постійно шукають способи поліпшити свою продукцію. Часто це складно, тому що більшість агрономів, з якими вони говорили, намагалися просто перенести досвід вирощування на відкритому ґрунті в умови сіті-ферми. Після ретельного вивчення досліджень, подружжя зрозуміло, що такі поради можуть бути не лише неефективними, але й шкідливими:
“Ми якось запустилися. І почалося найцікавіше, — тепер уже сміючись згадує Артем. — Ти садиш щось, а воно гниє. Садиш знову, а воно знову гниє. Консультанти були різні, але виявилося, що в Україні практично немає агрономів і агрохіміків, які спеціалізуються на гідропоніці. Усі хочуть перенести свої знання з ґрунту.
Вони звикли сіяти гектари пшениці або ріпаку. І от приходить такий спеціаліст і каже: «Давайте обробимо “Топазом (фунгіцид)”». А ми кажемо: “Який топаз? Завтра люди це мають їсти. Не через пів року, а завтра”. І він такий: “Ну, я не знаю, тоді інший препарат, або цей”. І спочатку ти думаєш, що це фахівець, і варто прислухатися, але потім згадуєш, для чого започаткував цей бізнес, і відмовляєшся від цих “хімічних методів”. Шукаєш новітні підходи, а агроном, виявляється, вчиться на тобі і за твої гроші. Це було дуже дорого і довго”.
Підприємці пишаються якістю своєї продукції і вважають її здоровою альтернативою салатам із відкритого ґрунту.
“Аграрії в теплицях та відкритому ґрунті не можуть повпливати на погоду та шкідників, тому вимушені постійно обробляти рослини хімікатами, і зараз виникає проблема резистентності. Рослини перестають реагувати на ці препарати, так само як і у випадку з супербактеріями”.
Вони використовують різні засоби обробки, але середовище все одно сприяє хворобам. Перепади температури та вологості послаблюють імунітет рослин, що робить їх вразливими. Тому теплиці часто заливають фунгіцидами.
Тож, як бачите, наш спосіб вирощування має свої переваги. Більш того, клімат і надалі змінюватиметься, тож за сіті-фермами майбутнє”.
Просувати продукт виявилося непросто, адже великі мережі супермаркетів орієнтовані на дешеву продукцію:
“Ми були дуже здивовані, коли дізналися, що зазвичай у тих, хто вирощує у відкритому ґрунті, навіть “ФОПів” немає. Вони просто приносять свою продукцію у сумках до супермаркетів. Тобто податки не платять, обробляють чим попало. Звісно, що у них буде собівартість нижча, ніж у мене”, — розповів Артем.
Зараз подружжя тричі на тиждень доставляє салат людям і бізнесам, яким справді важлива якість. Підприємці вірять, що поступово їхні зусилля та принципова позиція окупляться.
“ЗеленьОк” продовжує шукати свою цільову аудиторію – людей, які свідомо ставляться до харчування і готові платити більше за якісний продукт.
Ми те, що ми їмо
Вікторія та Артем Білаки прагнуть не лише продавати салати, а й просувати ідею здорового харчування та відповідального ставлення до вирощування продукту. Вони співпрацюють із мікробіологами, які досліджують вплив різних продуктів на мікробіом людини:
“Кого не запитай — “нітрати, нітрати, нітрати”. Якщо у вас в організмі є достатньо антиоксидантів, вони нейтралізують ті нітрати, і це не буде проблемою для вашого організму. А от пестициди, які потраплять у ваш організм, — це отрута. Тому що нітрати — це те, з чим людина все життя стикається. Організм знає, що з ними треба робити. А що робити з отрутою, організм не знає”.
Артем також звертає увагу на проблему безконтрольного використання пестицидів у сільському господарстві:
“Мало того, що ринок не контролюють. Якщо я, наприклад, хочу зараз понести салат і перевірити на якість, я за це маю заплатити. Але це ще не все. Потрібно зазначити, на що саме ти хочеш перевірити продукт. Є перелік із 80 чи й більше пестицидів. Наприклад, я хочу перевірити, чи є в моєму салаті “радоміл” (фунгіцид). За 500 гривень вони перевіряють і дають висновок, що радомілу немає в цій рослині. Але немає такого, що вони перевіряють на відсутність усіх пестицидів. Тому остання перевірка обійшлася мені у 18 тисяч гривень.
Більше того, немає такого, що хтось візьме продукцію з полиці магазину для перевірки. І немає системи покарання.
Це просто не працює. Відповідно, це використовують на повну. Ми час від часу перевіряємо нашу продукцію, щоб мати докази того, що це можливо — вирощувати нормальний здоровий продукт”.
Вікторія постійно вивчає нові дослідження, щоб краще розуміти ризики під час вибору продуктів, і ділиться ними з усіма охочими: “Ягоди можна обробляти пестицидами, але якщо у них довгий цикл, за два місяці до збору. А салат має цикл 55 днів, тобто від насіння до збору проходить максимум 55 днів. І знаєте, коли приходять хвороби? Не коли рослинка маленька, а коли вона вже трохи більша. Тож за 2-3 тижні до збору недобросовісні аграрії їх обробляють…
А ще під час спілкування з агрономами виявилося, що є таке поняття, як “лежкість”. Це показник того, як довго продукт може зберігатися після поставки на полицю (що важливо для продавця).
Щоб забезпечити “лежкість”, перед збором деякі фермери обробляють урожай хімією, яка вбиває всі мікроби — як погані, так і хороші. Коли немає поганих мікробів, вони не запускають процеси гниття так швидко. Але по-хорошому так робити не можна, тому що цей препарат потрапляє в організм людини.
Так, це сприяє тому, що продукт гарний і довше зберігається. Але термінів виведення і напіввиведення немає. Це такі залаштунки, про які ніхто нікому не розповідає, але це те, з чим ми стикаємося”.
Артем і Вікторія зацікавилися темою здорового харчування, коли помітили, що стали частіше звертатися до лікарів:
“Після 30 років починаються сюрпризи, — пояснює Артем. — Ви починаєте досліджувати себе, бо тіло більше не пробачає недбалого ставлення до себе. Починаєте помічати причинно-наслідкові зв’язки між тим, чим заряджаєте свій організм, і своїм станом. Якщо цього не робити, то частіше втрачаєте працездатність, бо погано почуваєтесь.
Імунітет дуже залежить від того, що ми їмо. Мікробіологиня, з якою ми спілкувалися, сказала, що імунітет у шлунково-кишковому тракті, можливо, найважливіший в організмі. Потрібно берегти мікроби, які там знаходяться.
Відтоді як ми почали займатися мікрогріном, у нас кожні два дні доставка, і так вже шість років. Кожні два дні, без варіантів, ми мусимо йти на доставку. Раніше ми думали, що витягуємо за рахунок ентузіазму чи адреналіну. Але вже шість років ми стабільно в працездатному стані — здорове харчування працює. Дійсно, вдається тримати себе у формі, не хворіти”.
Артем та Вікторія Білаки
Подружжя прагне стати амбасадорами здорового харчування в Україні. Білаки хочуть не просто вести бізнес, а й нести певну ідеологію. “Наш салат — це не якийсь космос, це просто здоровий продукт. Це те, що має бути на ринку, — говорить Артем. — Це не те, що вас вилікує, змінить ваше життя, ні. Але, використовуючи наш салат у харчуванні, ви отримаєте те, що повинні отримувати”.
“Якщо ви хочете мати хороший імунітет, то повинні забезпечити організм клітковиною, щоб хороші бактерії мали сили протистояти всьому шкідливому.”
Історія ужгородської сіті-ферми – це приклад того, як інновації приходять в українське сільське господарство. Подружжя Білаків на власному прикладі показує, що навіть у складних умовах війни можна розвивати бізнес із турботою про людей і наше спільне майбутнє. Водночас ця історія висвітлює проблеми, з якими стикаються виробники такої продукції: від логістичних викликів — до відсутності культури споживання здорової їжі.
“ЗеленьОк” – це не просто бізнес-проєкт. Це спроба змінити підходи до харчування, зробити їх більш науковими та екологічними:
“Я розумію, що, звичайно, зараз не найкращий час, тому що є набагато серйозніші проблеми в країні. Та одне не скасовує іншого. Адже у складні часи особливо важливо брати відповідальність за здоров’я та підтримувати себе в формі”.
Де можна придбати продукцію “ЗеленьОк”:
- “Fresh corner” (ексклюзивне комбо салату та мікрогріну в одній пачці),
- рибний магазин “The fish” (Корятовича),
- рибний магазин “Рибна лавка” (Баб’яка),
- магазин “Пряно” (ТЦ “Дастор” і провулок Малий Уж),
- для замовлень від 300 гривень працює доставка по вт, чт, сб з 15:00 до 19:00 по Ужгороду та Мукачеву.
Катерина Майборода, Varosh
Фото Юрія Готри та “ЗеленьОк”
