Публіка у вишиванках, горілка з салом, народні танці та пісні. Так гуляли на українській вечірці у братиславському нічному клубі The Square Bratislava.
Натхенником є простий хлопець із України, який виїхав навчатися до Словаччини, ужгородець – Даніель Сливка, студент Univerzita Komenského v Bratislave.
– Українську вечірку ти організовуєш вперше. Чи гуляли українці разом в одному місці до цього?
– Насправді, я вже давно хотів зібрати українців в одному місці. Адже для росіян, тих що адекватні – вже проводили вечірки, а для нас – ні.
Коли ми з командою організаторів пішли на цей крок — я трохи хвилювався щодо ситуації в країні — як відреагують люди та чи будуть гості. Але всім сподобалась ця ідея – ідея підтримати українців, які живуть в Братиславі. Був задум зробити якусь дружню атмосферу дому: сало, горілка, українська музика, козацькі розваги та інше.
– Скільки українців гуляло на вечірці?
– Близько 200 чоловік. Але були не тільки українці. Насправді – це дійство відвідали всі ті, хто любить і підтримує Україну в цей нелегкий час.
– Чи сприяла адміністрація клубу в організації?
– Власники дуже добре поставились до такої ідеї, адже ми робимо їм промоушн, рекламу, гроші. Тому вони із легкістю йдуть на співпрацю.
– Розкажи про аспекти організації. Які витрати? Що було в програмі вечірки і що дійсно було українського?
– Мета будь-якої організаційної діяльності – це донести до людей якісний продукт, відповідно – потрібно вкладати гроші. Інвестиції з мого боку були досить значними, але точна сума хай залишиться моєю комерційною таємницею. Щодо вартості вхідного квитка — 3 євро у вишиванці та 5 євро без дрес-коду. Щодо програми – людей потрібно якось розважати, вірно? Тобто, люди можуть піти в будь-який клуб Братислави – в більшості випадків, там буде один і той самий діджей та однакова музика. Їм це набридло. Тому потрібно, щоб на гостей чекало дещо цікавеньке.
Українська вечірка видалась насправді колоритною. На вході гостей зустрічала справжня україночка в національному вбранні. Велкам-дрінком вечора стала українська горілочка.
Усе дійсно нагадувало про Україну — сало з цибулькою, жовто-блакитні контрольні стрічки, майстер-клас із народних танців, козацькі забави, live-виконання пісень "Океану Ельзи" та тільки наша музика – ось, що чим насолоджувались гості вечірки.
До речі, мої українські друзі, напередодні святкували весілля в Братиславі за справжніми традиціями нашого краю. А другий день весілля гуляли разом з нами на вечірці. Навіть ведучих замовляли з Ужгорода.
– Яка для тебе головна мета таких вечірок?
– Ідея і мета надзвичайно прості. Так, ми далеко від дому, але є частинкою однієї величної нації. Нації, яка пишається своїм народом, культурою, мовою та своєю незалежністю. Нехай нам зараз важко, але ми зібрались разом, аби довести – наші серця переповнені почуттями до рідної землі.
До речі, частину зібраних коштів я передам в зону АТО нашим хлопцям. Слава Україні!
Діма Осипов, Varosh
