Хочете атмосферну, змістовну й доступну закордонну подорож на вихідні? Гайда у польський Перемишль! Архітектура в симбіозі з колоритними деталями, насичений історичний центр, каскадні стежки, вимощені бруківкою, милі закапелки й вузькі вулички, розкішні панорами довкола, замок і музеї, вінтажні крамниці й різноманітні кафе — стильно-олдскульні й трендові, гаряче пиво з прянощами й лимоном, а ще пончики щойно з печі. І ціни приємні, навіть ужгородські.
Перемишль за площею трішки більший Ужгорода, а за офіційним населенням — удвічі менший. Місто наскрізь медитативне, ідеальне для slow traveling. Цей текст — про градацію його настрою, кольори й інстаграмні місця, принади й подорожні лайфхаки.
Дорога
Перемишль розташований за 7 км на захід від українсько-польського кордону. Ми їхали на Інтерсіті “Київ-Перемишль” зі Львова. Дві години в дорозі, старт об 11.20 українського часу, фініш — о 12.20 польського. Українські й польські прикордонники перевіряють паспорти безпосередньо у потязі, тому поїздка триває рівно дві години. Назад поїзд відправляється о 13.10 польського часу і прибуває до Львова о 16.02 українського.
Укрзалізниця пропонує й інші сполучення.
Ціна: 474 грн в обидва боки.
Лайфхак. Якщо плануєте мандрувати до інших міст Польщі, то бюджетніше і не рідко комфортніше їхати зі Львова саме до Перемишля, а вже звідти поїздами й автобусами в Закопане, до Морського Ока і далі.
Місто
Від вокзалу до центру хвилин 10 пішки, орієнтуйтеся на Кам’яний міст, який натякне на перші краєвиди, з кожним кроком місто кокетує все більше, а вся сіль — безумовно в серці Перемишля. І він особливо гарний у жовтні, коли ми з’їздили у цю подорож.
Осінній спектакль, листя стелиться килимом і танцює з лагідним вітром, сонце осяює історичні споруди та підкреслює яскраві фасади, містяни й туристи вмощуються на лавицях у каскаді площі Ринок, пахощі легендарних польських пончиків делікатно підсолоджують повітря.
Банально сказати, що тут атмосферно, але ж так і є. Нема новобудов, засилля кислотних вивісок і сміття. Навпаки — зберігаються, культивуються і розвиваються автентичні крамниці, заклади й офісні простори. Своєрідний невловимий шарм у легкій пошарпаності, модерні тендітні форми гармонійно доповнюють сувору сакральну архітектуру, тут реставрують, а не забудовують.
Архітектура
Про історичні об’єкти розкаже Google. Можливо, спочатку краще не читайте, а піддайтеся спонтанності: блукайте провулками донизу й догори, адже місто немов на пагорбі. Повірте, жодна пам’ятка архітектури не сховається від вас.
І тижня бракуватиме, аби відвідати всі церкви, наймасштабніші музеї, замок, палаци, вежі, підземелля, мости, цвинтарі з історією…
Сайт Перемишля пропонує оглянути 22 найцікавіші історичні локації, 5 музеїв і понад 20 самобутніх принад. І ця програма органічно поєднується з неспішними прогулянками, гастротуром і шопінгом. Тільки би часу більше, та чи варто квапитися у місті, суцільно сповненому ритмом slow living?
Неодмінно підніміться до Zamek Kazimierowski. Хоча б у його паркову частину. Його почали зводити у 1340 році, а різні століття додавали своїх штрихів. Сьогодні він такий світлий, немов ляльковий, ховається в осінній кольоровості і відкриває панорами міста. Розташований у центрі, а водночас поза суєтою, у мовчазному парку.
Відкритий щодня, з 10.00 до 18.00, квиток: 8 злотих.
Місто пишається Музеєм дзвонів і люльок — це сорокаметрова вежа, вісім поверхів, 198 сходинок, 70 дзвонів XVII-XX ст., 26 тисяч люльок, серед яких навіть із XVII ст., а ще оглядовий майданчик на даху.
Саме у Перемишлі працюють сім майстерень, де виготовляють люльки для всього світу.
Оглядові майданчики. Каскадний Перемишль щокроку демонструє краєвиди, а сайт міста оповідає про шість оглядових майданчиків. З Замку і Музею дзвонів і люльок — безумовно гарні картинки, а ми ще планували Дзвіницю головного католицького собору — 71 м, 266 сходинок, є ліфт для людей з особливими потребами, квиток вартує 5 злотих. У суботу вежа працює до 16.30, ми завітали о 15.30, а вже було зачинено.
Лайфхак. У неділю майже весь Перемишль відпочиває: зачинені не тільки музеї, а й культові крамниці, певні кафе, супермаркети, місто стає ще камернішим. Тиша романтична, проте краще завчасно спланувати вікенд та покупки.
Ми приїхали у п’ятницю в обід, а виїхали у неділю в обід. Встигли багато, однак кортіло ще.
Прогулянка
Перемишль — самодостатній, тут приємно губитися, не випускаючи телефон, адже щоразу бачиш щось нетривіальне. Річка Сан неначе віддзеркалює медитацію міста, осінь зі смаком розфарбовує увесь антураж.
Місто органічно поєднало потужну архітектуру й безліч милих дрібниць-аксесуарів, що створюють свій єдиний пазл. Так цікаво: центр, історичні будівлі прийняли в гості гарненькі магазинчики й кафе, однак без пафосу, яскравих кольорів, добудов і перебудов. Усе скромно, все стильно.
Букіністична крамниця немов із шоколадним фасадом, у вітрині в один ряд розташувалися нобелівські лауреати й популярні енциклопедії для хлопчиків і дівчат. Олдскульний дерев’яний МАФ сяє візерунком фруктів, а м’ятний фургончик спокушає м’ясними делікатесами. Пахощі солодких пончиків зупиняють біля віконця в історичній будівлі на площі Ринок — і так природно, що неподалік міськради, у старій архітектурі, у маленькому віконці вишикувалися культові пончики щойно з печі.
Безпосередньо у серці міста нема засилля модних брендів, навпаки — автентичні й душевні простори. Як-от домашня пекарня-буфетна, де пані пече хліб у старій печі на твоїх очах, тут обираєш кекс, пиріг, хліб, самостійно вкидаєш гроші до кошика, рахуєш на ретрокалькуляторі і забираєш решту з того ж кошика.
І ніхто не стежить за тобою, пані сумлінно пече чергову паляницю, все на довірі. Черги — завжди, також працює доставка для постійних клієнтів зі знижкою 2 злотих за кожен буханець.
Так, це місто деталей, які мов втілилися з дитячої казки. Підвіконня книжкового магазину оздоблене мозаїкою, поруч — аплікація рудої дівчинки, у вітрині — брюнетка.
Кремезний Швейк щось оповідає своєму песику. Філіграні фактурні двері ваблять зупинитися для селфі. Червона поштова скринька мило контрастує з бетонною стіною. Красивий, доглянутий вокзал має французьку кондитерську-джелатерію-кав’ярню замість сірих кіосків.
Перемишль зворушливий у своїй щирості й скромності — насичений архітектурою європейської столиці з колоритними аксесуарами маленького пряникового міста.
Їжа
Перемишль — це і гастромандрівка з ужгородськими цінами й подеколи нижче, якщо зважати на якість і великі порції.
Заклади — тематичні, старовинні й сучасні, інстаграмні й затишні. Порекомендуємо чотири, які відвідали кілька разів, проте їх тут значно більше.
Cuda Wianki. Настрій Хюґе, білий інтер’єр, білі меблі, багато дерева, строкаті скатертини, свічки у канделябрах по всім закуткам, у жовтні тут вже атмосфера Різдва.
Культовий суп Журек з грибами й картоплею, а також домашній хліб з маслом із зеленню: 13 злотих.
Курячі стейки (дитяча порція), картопля, апельсиновий сік: 20 злотих.
Локація: площа Ринок
Pizzeria La Bamba. Піцерія, проте радше демократичний ресторанчик, де збираються сім’ї, закохані та товариські компанії.
Перші дві зали — камерні, Loft-люстри бавляться делікатним світлом, прості експозиції, але з душею, ось на одній зі стін розташувалася етажерка з порожніми пляшками. Наступна зала є вкрай іншою, яскравою і гамірною, ближчою до робочої зони, нагадує настрій fast food.
Велика піца, щедро вкрита тунцем для двох — 20 злотих. Але ми завжди забирали з собою, бо дуже ситна.
Келих Шардоне — 7 злотих.
Маленьке гаряче пиво з лимоном, медом і прянощами (дуже популярний напій у Польщі) — 8 злотих. Скуштуйте, може, посмакує більше за глінтвейн.
Локація: історичний центр, поруч з Музеєм дзвонів і люльок.
Kawiarnia Libera. Назвали кав’ярнею, проте це кафе. Заклад з терасою-садом у центрі міста, а інтер’єр чарівний у своїй олдскульності. Масивні оксамитові софи, габаритний радіоприймач, вінтажний креденц зі старими книгами, гра світла.
Гарбузовий крем-суп з грінками — 8 злотих.
Мексиканський суп з фаршем і бобовими — 11 злотих.
Як і всюди, дуже ситно.
Локація: площа Ринок.
Selfier. Французька кав’ярня-кондитерська-джелатерія. М’які меблі кольору морської хвилі й лимону, стіни — також неначе море, акценти золота, багато денного світла, великі вазони, легкі французькі мелодії, панорамне вікно в старовинне місто, стильна вбиральня у підземеллі, яка спонукає фотографуватися у дзеркалі… І офіціантки в атласних червоних сукнях і чорних панчохах.
Кава — свіже обсмажування топового класу зерна. Трендові кавові ідеї. Власна випічка. Величезні кульки домашнього морозива: неодмінно скуштуйте полуничне морозиво й сорбет з манго.
Еспресо — 7,5 злотих.
Велика кулька морозива — 4 злотих.
Локація: площа Ринок.
Пончики
Купуйте пончики саме на площі Ринок, у віконці неподалік міськради, поруч із Selfier і Cuda Wianki. Візьміть з вишнею, її там так багато, вмостіться на лавиці серед містян і туристів, скуштуйте, це так смачно, так соковито.
Один великий і дуже ситний пончик — 3,5 злотих.
Житло
Місто надихає орендувати настроєву квартиру, відтак насолоджуватися не тільки зовнішньою красою Перемишля, а й внутрішньою — крізь побут сусідів-поляків, їхню рутину. Для чого поспішати, якщо можна зустрічати неспішні ранки й медитативні вечори. Ми немов навмисно і дуже вдало орендували апартаменти у старому будинку, з дерев’яними сходами, високими стелями і двориком. Стильна квартира, лаконічна й простора, з авторськими акцентами у автентичному просторі, вона підкреслила емоції нашої подорожі.
Гарні квартири для двох стартують від 86 доларів за дві ночі.
P.S. Якщо відпустка ще далеко, то Перемишль ідеальний для кількох днів, проте краще приїжджати у четвер-п’ятницю, бо неділя є сонним днем. Чи достатньо двох днів для Перемишля? Інтернет каже: ні. І ми так вважаємо.
Якщо їхати сюди на два-три дні, тоді неодмінно доведеться повернутися, аби відвідати всі собори, піднятися на всі оглядові майданчики, побачити всі пам’ятники й сучасні інсталяції у місті, зануритися у самобутню атмосферу кав’ярень і ресторацій, а ще варто податися за околиці.
Слід ловити момент, допоки Перемишль ще не переповнений туристами.
Евеліна Гурницька, Varosh
Фото авторки
