У квітні відбулася перша з трьох запланованих зустрічей службовців Закарпатської ОВА та облради з представниками Кошицького й Пряшівського самоврядних країв. Зустрілися для обміну досвідом у рамках тристороннього проєкту “Посилення верховенства права на локальному/регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області”, в якому беруть участь Україна, Нідерланди та Словаччина.
У місті Кошиці словацькі службовці ділилися кращими практиками з підвищення прозорості у самоврядних регіонах Словаччини.
Історія успіху Словаччини
Заступник Голови Кошицького самоврядного краю Ладіслав Лорінц розповів, що їхній регіон розпочав свій шлях до більш прозорого врядування з внутрішнього аудиту у 2018 році. Ця робота стала логічним втіленням передвиборчої обіцянки чинного Голови краю, адже він добре розумів і відчував запит від громадськості на зміну до підходів у роботі органу регіонального самоврядування.
Пан Лорінц підкреслив й те, що прозорість не може бути ціллю, чи тим, чого вони одноразово досягли. Це безперервний процес і культура в колективі, бо кожен працівник має вірити і розуміти цю ідею. “Прозорість – це не лише можливість завоювання прихильності виборців, але й добрий менеджерський інструмент для налаштування процесів та довіри у самій команді. Якщо ти не підіймаєшся до рівня своїх цілей – тоді ти опускаєшся до рівня процесів”, — підкреслив заступник Голови.
При внутрішньому аудиті до роботи був залучений і громадський сектор, оскільки внутрішніх кадрових ресурсів на 2018-й рік бракувало. На основі отриманих результатів перевірки та опитувань сформували команду для усунення недоліків.
— Це була неоднорідна команда представників «проблемних сфер», — каже представниця ради КСК Анна Герібанова. — Аудит тривав 1 рік, а от сам процес розбудови прозорого краю тривав 18 місяців, хоча декотрі з рекомендацій ми впроваджуємо й донині.
Втім, результат роботи приніс свої плоди для регіону: за кілька років у рейтингу прозорості КСК піднявся з останнього місця у тому ж 2018-му, до третього у 2021-му та другого у 2022-му.
Закарпаттю є куди рости
Ця модель може бути корисною і для Закарпаття, адже згідно з рейтингом прозорості за 2020 рік, який був опублікований на сайті прозорості міст України, наша область посідає 21-е місце (брався до аналізу офіційний сайт регіону) з 24 регіонів. Отже, в нас є великий простір для росту, якому, ми віримо, допоможе й проєкт з посилення верховенства права у Закарпатській області.
З боку представників закарпатської делегації безпосередньо на зустрічі, і після повернення в Україну учасники опрацювали отриману інформацію і вже працюють над удосконаленням питань, які релевантні для нашого краю.
— Було цікаво дізнатися, які аспекти антикорупційних заходів і напрямки застосовуються у Кошицькому та Пряшівському самоврядних краях, а також якими є європейські стандарти, — каже начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції Іван Алмаші. — Для мене було новизною те, що у нас створено більше органів для запобігання і боротьби з корупцією, наприклад: НАЗК, ДБР, НАБУ, САП, ніж у країнах ЄС. Натомість, у Кошицькому краї утворено окремий підрозділ і посада, на якій особа займається виключно питаннями врегулювання конфлікту інтересів.
Він сказав, що сподобалося йому те, що Кошицький край має максимальне наповнення свого офіційного веб-сайту інформацією щодо прозорості зі всіх можливих видів діяльності. Для порівняння, на Закарпатті при розробці Кабінетом Міністрів України сайту ОДА було чітко визначено перелік розділів, які там мають бути висвітлені. Значна частина документів в роботі виставляється на сайті “Відкриті дані”.
Окрім того, у нас аспекти державних закупівель врегульовані Законом про публічні закупівлі і тому вся інформація опубліковується на платформі PROZORRO. Це натомість трішки ускладнює пошук інформації, каже службовець.
Конкретні кроки
З іншого боку, з приходом на посаду голови ОВА Віктора Микити додатково ввели новий канал комунікації — сторінку у Фейсбуці для інформування громадськості.
— Тобто, по факту, в нас наявна вся необхідна до оприлюднення інформація, але вона розпорошена, бо знаходиться у різних пошукових базах, — каже Іван Алмаші. — Завдяки досвіду регіонів сусідньої Словаччини є ідея об’єднати всю інформацію, щоб вона була більш доступна для громадськості, від якої ми очікуємо на зворотній зв’язок. Після поїздки ми зробили запит на всі департаменти, відділи і сектори ОДА та райдержадміністрації області щодо тих практик, які ми отримали під час обміну досвідом.
Наразі закарпатські службовці зібрали інформацію, щодо того, що можуть застосувати на території області. Зараз усе опрацьовують і згодом матимуть розмову щодо подальшого розвитку з інформаційними департаментами, які відповідають за наповнення сайту та інформаційну стратегію розвитку сайту ОДА.
Проєкт втілюється за підтримки уряду Королівства Нідерландів у рамках програми MATRA, що є ключовою нідерландською програмою підтримки соціальних трансформацій.
Media task force ICES
Фото: Кошицький самоврядний край і Дзвенислава Білоног
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
