Виноробство в час війни. Здавалося б, «не на часі»? Аж ніяк. Важлива галузь економіки, до того ж знакова для Закарпаття, виноградники, що є символом регіону, робочі місця, податки та – експорт. Саме про це говоримо із засновником компанії Шато Чизай Геннадієм Гутманом. А ще – про нові проєкти однієї з провідних виноробень України.
– Геннадію Йосиповичу, вже нарешті можна оголосити про нове виробництво від Chateau Chizay?
– Так, виробництво виноградних спиртів та напоїв на їхній основі технологічно готове. Введення в експлуатацію спиртосховища офіційно відбулося 21 лютого, завершили сертифікацію й оформлення всіх документів, готові до запуску, який би вже розпочався, коли б не війна. Протягом короткого періоду можемо стартувати. Потужність – 63 тисячі дал. Але скажу більше. Завершивши це будівництво, розпочинаємо ще один масштабний проєкт. Він амбітний і дещо навіть неочікуваний для Закарпаття. Хоч Україна й у стані війни, беремося за створення нового виробництва, адже віримо в Перемогу. Цим доводимо, що й сьогодні наша держава залучає інвестиції, може розвивати бізнеси, створювати дещо нове та згодом представити на ринок, і міжнародний, якісні продукти, продукти світового рівня made in Ukraine. З цим і чекаємо Перемогу!
– … І чекаємо її з дечим новим від Шато Чизай?
– Прийшов час розкрити й цю новину. Сталося так, що саме перед початком повномасштабної війни ми були готові закласти першу партію ігристого вина за класичним методом. Уже два сезони створюємо Carpathian Sekt, ігристе вино за методом Шарма-Мартінотті, яке закордонні друзі часом порівнюють з просеко. Й логічним продовженням цієї успішної сторінки, є, авжеж, створення вина з другою ферментацією у пляшці. Це складніший метод, та сама технологія, що для класичного французького шампанського. Наші майбутні новинки так само відповідають філософії створювати унікальні вина з місцевих сортів винограду: це біле ігристе з сорту Черсегі та рожеве з Кейкфранкош (його ж називають Блауфранкіш).
Ми з командою провели дегустацію перед початком закладки, і все говорить: варто чекати на дуже цікаве вино. Попри те, що закладку робили в тривожний час, але, звісно, з думками про всіх українців, Україну та Перемогу. Щиро вірю, що вже скоро відкоркуємо класичне ігристе із Закарпаття з цієї нагоди. До речі, в найближчі тижні готові розлити партію нового Carpathian Sekt, розе із сорту Блауфранкіш. Бачимо, що наразі його головний ринок – закордон, на експорт.
– До речі, чи зросла увага у світі до вина з України?
– Звісно. Бо увага до самої України величезна. Я з командою щиро вдячний всім нашим іноземним партнерам! Десятки мейлів, дзвінків, висловлення підтримки, допомога – це надихає, спасибі, друзі! І, без сумніву, констатуємо ріст інтересу до українського вина – наш експортний портфель поповнили нові країни. Тепер, окрім нещодавніх поставок в Японію, це, до прикладу, Естонія і Китай. Продовжуємо активну співпрацю з Великою Британією, тощо. Так, разом з колегами-виноробами провели спільні презентації вин України на найпотужнішій виставці в Німеччині, у Дюссельдорфі – Pro Wein.
А ще чекаємо на нові проєкти співпраці в США, де також днями представляємо вина потенційним партнерам. Доводимо, що українські продукти варті уваги й поваги у світі та сподіваємося, що й українці обиратимуть саме товари, створені в Україні, і це стосується всіх галузей. Це дуже на часі зараз: всіляко підтримати економіку України. А тим паче, коли й продукт відповідає найвищим стандартам якості. Оскільки всім нам зараз дуже потрібні перемоги, нескромно згадаю про приємне: вина Шато Чизай отримали три медалі Паризького винного кубку – 2022, серед яких «золото» для «Троянди Карпат».
– Як змінилася робота виноробні під час війни?
– Безперечно, дуже сильно. І я не тільки про проблеми з логістикою, пальним, постачанням комплектуючих, від пляшки і до етикетки, і їхнє сильне здорожчання… Це абсолютно нові клопоти: про безпеку команди, підтримку військових і біженців, це біль за друзів-виноробів, чиї підприємства постраждали, це переживання щодо води в південних регіонах, яким прагнемо допомогти… Але традиційною, незмінною лишається турбота про виноград. Він не знає, що таке війна, й наш обов’язок його доглядати. От і тепер, приїхавши зі США на кілька днів, я передовсім оглянув виноградники на Малій Горі, переконався, що прохолодна весна, як ми й прогнозували, жодним чином не зашкодила лозі, навіть навпаки…
Ми зобов’язані працювати: багато й відповідально. Відновили роботу фірмового магазину в Шато, навіть потрошку приймаємо екскурсії, знову постачаємо в торгові мережі по Україні (звісно, там, де можливо), та перезапустили онлайн-магазин. Тож кожен, хто зараз у безпеці, може посмакувати келихом вина, створеного в Україні. За моїм рішенням, весь прибуток від продажів спрямовується на підтримку вимушених переселенців, яких приймає Закарпаття.
Varosh
На правах реклами
