Local

Тур’я Ремета: самобутнє село з великими планами

1 Грудня 2019 495

Село Тур’я Ремета у Перечинському районі наділене розкішною природою, екзотичною флорою, стратегічною географією, цікавою історією, рекреацією та небанальними родзинками. Є потенціал, напрацювання, плани, амбіції, а також  результати “Розробки концепції розвитку туристичних маршрутів села Тур’ї Ремети”.

Довкола Ремети впевнено почуваються туристичні монстри — Лумшори зі своїми чанами та широкоформатний комплекс “Воєводино”. Скептики спитають, що ж тоді хоче скромна Ремета? А саме вона спроможна довести, що маленька громада таки здатна розвинути туристичний потенціал і стати хоч транзитною, проте затишною, самодостатньою локацією.

Google відкриває креативні й навіть хайпові згадки про історичну і вже модерну Ремету.  “Іподром, жаб’ячі лапки, могила Еліс Віндзор”, “Із часником через кладовище: на Закарпатті проклали новий маршрут для туристів”, “Як село Тур’я Ремета розвивається завдяки транскордонній співпраці”.

Еге ж, про село чимало говорять, а інформаційна оказія цього тексту — презентація проєкту  “Розробка концепції розвитку туристичних маршрутів села Тур’ї Ремети” і дискусія за участі закарпатських експертів туристичної сфери й представників громади села.

Автори розробки — ГО “Тур’я-Реметівська мрія” спільно з Тур’я-Реметівською сільською радою та департаментом економічного розвитку й торгівлі Закарпатської ОДА. Гроші на проєкт були виділені з обласного бюджету у рамках конкурсу громадських організацій (Програма розвитку туризму й курортів у Закарпатській області на 2016-2020 роки), в якому виграла і Ремета.

«Важливо, аби ми не забували цінувати те, що є нашим корінням. Цей проєкт є нічим іншим, як спробою повернути те, що в нас було», — зазначає депутат Закарпатської обласної ради Денис Ман, який, до речі, родом з Ремети.

Яку туристичну концепцію розвитку одержало село, як грамотно втілити її ідею, у чому сильні сторони й унікальності? Як привабити туристів, якщо поруч достатньо комплексів? Тур’я Ремета — це природа, вдале розташування, історія, легенда, туристичні шляхи, гастрономія і безліч автентичних дрібничок-сенсів.


Природа, географія і транзитний потенціал

Тур’ю Ремету називають столицею Турянської долини, саме тут зливаються гірські річки Тур’я і Туриця. Село огортають гори, відтак відкриваються маршрути на Маковицю, Полонину Руну, Анталовецьку Поляну, проте їх слід паспортизувати, промаркувати, додати ознакування.

Саме тут, в урочищі Розтоки, висаджені Дугласії: потужні, красиві, вічнозелені, екзотичні для Закарпаття, з середньою висотою — 60 м.

І хоч поблизу потужні комплекси, однак Тур’я Ремета може стати затишною транзитною територією.

«Тур’я Ремета може стати хорошим туристичним проміжним вузловим населеним пунктом, де можуть зупинятися туристи, які, скажімо, подорожують у ті ж Лумшори чи Воєводино. Ми дійсно маємо, що розказати й показати. Наявність цієї Концепції, думаю, дозволить селу з великою історією і великим багажем всяких цікавинок повернути його у розповіді наших екскурсоводів», — каже сільський голова Михайло Біган.

Жорсткіше і впевненіше висловлюється президент Закарпатської  туристичної організації Федір Шандор.

«Тур’я Ремета може зробити себе транзитним пунктом у локальному туризмі. Якщо це не зробить місцева адміністрація, місцевий  актив, то прийде чужий актив. Я знаю, що реметяни будуть злитися, коли прийде київський або львівський бізнес-актив, вибудує тут щось і буде заробляти. То буде ваша проблема, якщо не будете киватися».

Історія, архітектура, вузькоколійка, легендарний Федір Фекета і власні туристичні маршрути

Перші письмові згадки про село датуються 1451 роком, територію наповнює сакральна архітектура.


У ХІХ ст. тут працював сталеливарний завод. Скульптуру “Геракл, що убиває гідру ” в Ужгородському замку, як твердять екскурсоводи, виготовили саме на території Турянської долини. З інших цікавинок — старий єврейський цвинтар, залишки великої кінної ферми і сліди вузькоколійки, прокладеної на початку ХХ ст. Вузькоколійка, наприклад, може трансформуватися у тематичний веломаршрут.

Найдужче Ремета пишається культовою постаттю листоноші-марафонця Федора Фекети. Народився у Реметі у 1791 році, понад 30 років працював листоношею, щодня долав 25 км до Ужгорода й назад, аби доставити пошту. Це 50 км, більше за марафонську дистанцію! Якось взимку невдало ступив на кригу річки, шубовснув під воду, застудився і невдовзі помер. Земляки встановили на його честь барельєф на стіні церкви з написом: «В Пам’ять Приязности, Тверезности, Чесности і Послужности посла Теодора Фекета. Помер Г(ода) Б(ожого) 1838». Нині перед громадою Ремети, у рамках Концепції, є ідея ознакування та маркування головного туристичного маршруту села — “Маршрут Федора Фекети”.

Dsc 2738

«Громада має дозріти до того, що їй потрібен туризм. Для цього має дозріти й інфраструктура. Наша вузькоколійка, яка проходила через село, має мати інфраструктуру для веломаршруту. Ми мали би промаркувати маршрут, яким бігав на роботу Федір Фекета — це мало би бути основним туристичним маршрутом — про це написано у результатах проєкту», — підкреслює Денис Ман.

Він натякає і на тематичний фестиваль у 2020-у.

«Наступного року планується новий фестиваль, в його основі — головний туристичний маршрут, до того часу він буде промаркований (йдеться про маршрут Фекети – авт.)».

Нещодавно у селі показали гастрономічно-історичний маршрут, презентацію провів Федір Шандор. Обійстя Владислава Симочко, який вирощує знаменитий Турянський часник.  Православний  храм  XVII ст.. з барельєфом пам’яті Федора Фекети, а поруч з церквою — могила Еліс Віндзор, є припущення, що вона походила з королівського роду Віндзорів. Наступна зупинка: міст через річку Тур’ю, який, за словами Шандора, до кінця року буде названий на честь Фекети. І ще один пункт — єврейське кладовище.

Гастрономія: Турянський часник і жаб’ячі лапки


Один із векторів розвитку для Тур’ї Ремети — гастрономічний. Саме тут вирощують знаменитий Турянський часник, який їде у ресторани великих українських міст і до крамниць у Закарпатті та Прикарпатті, а ще стає подарунковим сувеніром — смачним і корисним. Мешканець села Владислав Симочко цього року зібрав 5 тонн часнику, тушкує його, маринує, експериментує з прянощами, ягодами, настоянками і так званими “часниковими цукерками”. Відтепер Турянський часник має нові варіації і нове подарункове оформлення.

Dsc 2676

А ще село славиться жаб’ячими лапками. Погугліть “жаб’ячі стегенця у Реметі”, відтак натрапите на захопливі історії: “Тур’я Ремета — село в Закарпатській області з французькою родзинкою”,  “Невідома Україна: жаб’ячі лапки у Тур’ї Реметі”, “Кулінарна подорож: село в Карпатах, де неймовірно смачно готують жаб’ячі лапки”, “Made in Ukraine: Жаб’ячі лапки в глибинці Карпат”.

Шандор спонукає громаду, мовляв, а чому би не висадити у Турянській долині жасмин або ліщину. Відтак згодом можна буде говорити, наприклад, про новий гастрономічний бренд “Турянський фундук”.

Мистецькі, інфраструктурні й цифрові ідеї

На презентацію проєкту запросили також Михайла Данканича, директора Агентства регіонального розвитку та транскордонного співробітництва “Закарпаття” Закарпатської обласної ради. Він має чималий досвід у туристичному маркетингу, до прикладу, цього року втілив мистецький проєкт на Міжгірщині, де встановили три фотозони, що символізують давні традиції району і мають хештеги для популяризації у соцмережах.

«У вас наступного року, якщо все буде нормально, буде програма “Малі міста — великі враження” Міністерства Культури України — за цією програмою можна реалізувати ідею фотозон часнику чи жабки», — подає ідею Данканич.

Також він акцентує на вузькоколійці. У планах АРР Закарпаття — провести інвентаризацію вузькоколійок області. У Реметі залишилися сліди вузькоколійки, тож, на думку експерта, на її місці доцільно створити веломаршрут.

Ще одна тема — геомаршрут. АРР Закарпаття спільно зі словацькими партнерами хоче створити мапу геоточок Закарпаття з “доповненою реальністю” віртуальними елементами (AR). Йдеться про карту місць метеоритів, гейзерів, вулканів. До прикладу, робиш селфі біля метеориту Княгиня у однойменному селі на Великоберезнянщині, а у кадрі виринає віртуальна реальність — летить метеорит. Знімок з такими цифровими ефектами можна буде зробити тільки у визначеному місці, а це надихне туристів відвідати конкретні визначні локації. Данканич пропонує включити село у таку геомапу, тим паче у 2001 році тут впав метеорит.


«В іншому місці турист не зможе зробити таке селфі чи відео, тільки у вас. Турист уже не так історію хоче запам’ятати, як зробити красиве фото».

Майбутнє

А що далі? Розроблена концепція розвитку села. Як каже Денис Ман, результат — це “дорожня карта” у галузі туризму — 2025; два промарковані туристичні маршрути, включені до мережі туристичних шляхів; село отримає сайт і 500 карт з туристичними родзинками, а також першим у Закарпатті має концепцію розвитку туристичних маршрутів.

Проте викликів вдосталь: дороги, освітлення, сміття, замало садиб і закладів харчування… І тут треба блискавично реагувати, писати проєкти, об’єднуватися з селами-побратимами, адже у 2020 році на це виділятиметься фінансування. Як говорить Федір Шандор, наступний рік — прекрасний, ювілейний, він увійде в історію. Тож Тур’я Ремета може першою показати, як маленьке село стає хай транзитною, але самодостатньою і повноцінною туристичною дестинацією. Нині вже не актуально говорити, що розвиток можливий тільки у великих містах, а села — неперспективні. Тим паче, якщо йдеться про туризм у Закарпатті.

Евеліна Гурницька, Varosh

Фото з Ремети: Катерина Ірха 

15 #
# закарпаття # тур'я ремета # Туризм