Життя

Назустріч малюку – удвох: про партнерські пологи як сучасну “рутину”

1 Листопада 2023 750

Кілька місяців тому один медійний, широковідомий у вузький колах псевдофахівець у галузі медичної психології заявив, мовляв, для чоловіка партнерські пологи – «це тупо неприємно» і «травматичний досвід на все життя». Такі заяви медійного «психотерапевта», який на той час мав чималу аудиторію, ще й серед молоді, викликало активні обговорення й обурення в активному суспільстві. Адже щоразу, висловлювані як «власна думка», такі заяви на широку публіку ставлять під удар довгі роки роз’яснювальної та інформаційної роботи про важливість партнерських пологів. Про важливість їх не лише для жінки, але й чоловіка, і для дитини, яка зустрічається з новим невідомим світом.

Всесвітня організація охорони здоров’я ще у 1985 році однозначно заявила: присутність когось із близьких чи рідних поруч із породіллею під час переймів і пологів суттєво впливає на стан і самопочуття жінки. 

Відповідно до досліджень, при постійній підтримці вагітної у пологах жінка почувається більше упевненою та спокійною, процес народження дитинки відбувається швидше, а лікарі рідше застосовують стимуляцію. 

Інші дослідження показали, що породіллі менш інтенсивно відчувають біль або краще його переносять, якщо в цей час рідна чи близька людина тримає їх за руку.

Після заяви ВООЗ щодо позитивного впливу партнерських пологів у 1985 році, ця практика в Україну прийшла лише за понад 20 років – у 2007-му. З того часу, кажуть медики, у цьому напрямку був напрацьований значний досвід. І найкраще свідчення тому – надзвичайно високий відсоток партнерських пологів, про який згадують лікарі. 

Так, скажімо, завідувач пологового відділення Ужгородського пологового будинку Володимир Леськів розповів: медперсонал закладу нині більше здивується, якщо партнер на пологах якраз-таки буде відсутній.

Завпологового відділення Володимир Леськів: Майже 100% пологів у нас – партнерські

В Ужгородському пологовому будинку практику сімейних пологів відновили одразу, як були зняти карантинні обмеження в період пандемії ковіду: тоді партнерів на пологи у закладі не допускали. Станом на зараз, зазначає завідувач пологового відділення Володимир Леськів, партнерські пологи для медперсоналу – «рутинна ситуація».

Володимир Леськів

«Бажання жінки народжувати у присутності партнера, бажання чоловіка бути присутнім у момент появи його дитини на світ вже давно не викликає ніяких подивів і не потребують якогось попереднього узгодження в пологовому. Зараз жінки майже й не народжують у нас без присутності когось із близьких – ми досягаємо майже 100% показника у контексті партнерських пологів. 

Супроводжувати жінку в пологах можуть як чоловік, так і матір, сестра, подруга чи доула. Однак, на мою думку, все-таки ефективніше і краще, коли на пологах з дружиною присутній саме чоловік, партнер: його присутність «стабілізує» жінку, допомагає їй відчути більшу захищеність. Чим спокійніше проходять пологи, чим більше породілля емоційно врівноважена, тим менше потрібно втручань медперсоналу у природний процес. Присутність чоловіка знімає з медперсоналу зайві клопоти – десь води жінці подати, масаж зробити, за руку потримати, сказати обнадійливі слова. Те, що у звичайному житті виглядає як дрібниці, в період пологів стає «стібками», які ще більше «зшивають» і зближують пару», – розповів Володимир Леськів.

Наразі у міському пологовому будинку Ужгорода із 15 пологових залів – 4 облаштовані як палати сімейного типу. Утім, партнерські пологи в закладі приймають в усіх залах. Різниця лише в тому, що з інших пологових залів жінку з немовлям переводять до післяпологового відділення, тоді як у палаті сімейного типу пара з малюком можуть перебувати й після пологів – аж до виписки. 

«Зараз, на щастя, дуже багато інформаційних матеріалів, роз’яснень, що дають можливість парі адекватно підготуватися до пологів. Школи сімейного батьківства функціонують, знову ж таки. Тому зазвичай партнери знають, що робити, і якоїсь їхньої непідготовленості не відчувається», – розповів Володимир Леськів.

Це не жінка народжує дитину для себе, це у пари буде поповнення – лікарка Юліанна Зіменовська-Федько

Саме постійна роз’яснювальна робота забезпечує поступове збільшення кількості партнерських пологів, де поруч із жінкою із близьких родичів присутній її чоловік. 

пологи 2

Тому серед інших задач лікаря, який веде вагітність, лікарка, акушерка-гінекологиня Юліанна Зіменовська-Федько виокремлює необхідність доносити до пари інформацію, пояснювати, як відбувається процес, з’ясовувати, які саме страхи викликають у майбутніх мами чи тата прийдешні пологи. Бо ж трапляється і так, що копнеш глибше – а виною всьому стереотипи й упередження багаторічної давнини.

«У мене є теорія, що переважна більшість упереджень, пов’язаних із присутністю чоловіка на пологах, сягають корінням часів Радянського союзу, коли народження дітей було «справою баб». Страхи довкола цієї теми формуються, як правило, через брак необхідної інформації. У нас і понині є люди, які користуються російськомовними, пострадянськими джерелами, і потім несуть у маси, мовляв, «чоловік там щось побачить страшне», «не буде сексу після пологів 10 років» і все інше з цього ж ряду. 

У мене були у практиці випадки, коли спершу чоловіки категорично відмовлялися бути присутніми на пологах, але справно ходили з дружинами на всі контрольні прийоми та УЗД. І, коли під час спілкування з лікарями розуміли, як насправді відбуваються пологи, що ніхто не буде в них кидати плацентою чи змушувати зазирати «туди», зрештою змінювали свої рішення і їхали з дружинами в пологовий, і були з ними у найважливіший для пари час – час появи на світ їхнього спільного малюка», – розповідає Юліанна Зіменовська-Федько.

Те, про що розповідає лікарка, підтверджується також і опитуванням серед чоловіків щодо їх участі у пологах. Як свідчать результати опитування, чим більше батько дитини був залучений до підготовки до пологів, планових обстежень, залежно від того, чи спілкувався він із лікарями та чи бачив майбутню дитинку на знімках УЗД, тим краще чоловік переносив власне пологи і «входив» у батьківство. Також у цьому ж дослідженні згадується: 82% чоловіків, присутніх на пологах, відчували вдячність до дружини чи партнерки і пишалися батьківством. 

Утім, не завжди роз’яснювальні розмови завершують позитивним рішенням щодо присутності чоловіка в пологах. Трапляється, що відмовляється від такої «опції» й сама вагітна. В такому разі ні про який примус і мови бути не може: те, як протікатимуть пологи, яким буде подальший стан матері й немовляти, великою мірою залежить від того, наскільки підготовлена людина знаходиться на той момент поруч із жінкою.  

«Ніколи, ніколи не можна чоловіка примушувати йти на пологи «з-під» палки. Так само і жінка, безперечно, може відмовлятися від присутності чоловіка на пологах: її тіло – її право. Рішення про партнерські пологи має бути спільним, виваженим і відповідальним. Утім, якщо ви спитаєте моє власної думки, то я вважаю, що цей важливий етап у житті родини пара має проходити разом. Це як із вихованням дитини, коли я часто чую формулювання на кшталт «ой, у тебе такий файний чоловік – так допомагає тобі з дитиною». Але, перепрошую – ідеться же про спільну дитину, отже, й догляд та увага до неї мають бути спільними. Так само із пологами: це не жінка народжує дитину для себе, це – у пари буде поповнення», – каже Юліанна Зіменовська-Федько.

За нашим з дружиною прикладом кілька пар друзів теж наважилися на партнерські пологи – Михайло Кухта

Присутність чоловіка на пологах дає йому можливість «зблизька» оцінити, через що проходить жінка, даруючи світу нове життя, а найголовніше – підтримати її в цей визначальний момент і розділити навпіл щастя першого крику спільної новонародженої дитинки. Саме цим керувався Михайло Кухта, погодившись на партнерські пологи, ще коли його дружина Мирослава носила їхнього першого синочка.

кухта

Михайло Кухта згадує, як дружина в якийсь момент спитала, чи не хотів би він бути присутнім на пологах. І він без вагань одразу відповів – так.  

«Це ж і моя дитина також, отже, я так само несу за неї відповідальність. А якщо моя дружина питала про моє бажання бути свідком народження нашого сина, я подумав, що для неї це питання важливе. Тож я просто мусив там бути», – каже Михайло.

Перший хлопчик Назарчик народився у пари 6 років тому, коли партнерські пологи за присутності саме батька, вочевидь, ще не були аж так поширені. В усякому разі – у колі друзів і знайомих родини Кухт: Михайло згадує, як друзі щиро неприховано дивувалися, почувши про те, як саме вони з дружиною вирішили народжувати.

«Що цікаво, всі жінки, які чули про наше рішення, всіляко нас одразу підтримували, казали, що це – дуже правильно. І вся родина нас також підтримала. Чоловіки, в більшості, дуже дивувалися, питали, чи я не боюся. Звісно, що я тривожився – пологи не назвеш легким і простим процесом. Але моїй дружині було ще складніше, і їй була необхідна моя підтримка. Коли я побачив усе на власні очі, взяв сина на руки… Я би без вагань однозначно був присутній і на других пологах дружини, але наш другий синочок Тимофійко народжувався у період пандемії, і партнерські пологи на час карантину у пологовому будинку були заборонені», – розповідає Михайло. 

кухта 2

Попри те, що початково рішення родини Кухт у багатьох людей із їхнього кола викликало здивування, для декого воно також стало поштовхом. Михайло каже: після їхнього з Мирославою прикладу партнерських пологів кілька пар їхніх друзів так само наважилися на цей досвід.

Анастасія Товт: після перших спільних пологів чоловік сказав, що більше народжувати мене саму не відпустить

Із захватом розповідаючи про власний досвід партнерських пологів, Анастасія Товт каже: питання присутності чоловіка на пологах вони навіть не обговорювали, це було обом зрозуміло одразу «за замовчуванням». Перший і поки єдиний син пари Алєкс – довгоочікувана і дуже бажана для подружжя дитина. Тож коли Анасасія та Габор дізналися, що стануть батьками – одразу ж почали разом готуватися до народження малюка. І так само разом зустріли сина у новому для нього світі.

товт

«Те, що ми народжуватимемо разом, було зрозуміло ще й тому, що все це відбувалося в Угорщині. Мови я не знаю, тож навіть не змогла би при потребі порозумітися з персоналом. Пам’ятаю, як лежала з переймами – мені не дозволяли вставати, я була підключена до КТГ— а довкола все чуже: чужа країна, чужа мова, чужі люди. І лише чоловік був поруч рідний єдиний. Він тримав мене за руку, і розуміла, що мені нічого не страшно, і що все буде гаразд», – згадує Анастасія Товт. 

Випадок Анастасії опосередковано доводить тезу з дослідження про те, що в присутності та при підтримці партнера пологи у жінки відбуваються швидше, ніж коли вона народжує сама. Так, сина жінка народила за 6 годин, і весь цей час чоловік був поруч. 

«Завдяки його присутності я відчувала абсолютний спокій. Я бачила, що він співпереживає, що йому болить через те, що він не може мені допомогти, коли мені було боляче. А після того, як Алєкс з’явився на світ, чоловік перерізав йому пуповину і прослідкував, куди далі сина понесли і що з ним роблять, то сказав мені: на наступні пологи не відпустить мене саму в жодному разі», – розповідає Анастасія.

Вона з такою готовністю і з таким теплом згадує, як народжувала разом із чоловіком, що шкода не скористатися нагодою і не спитати про можливий вплив партнерських пологів на інтимні стосунки. Адже твердження про те, що присутність батька на пологах може негативно позначитися на його бажанні жінки, й понині залишається однією з найпоширеніших лякалок. 

У відповідь Анастасія згадує, як спершу ідилічно уявляла собі процес партнерських пологів: ось вона лежить, біля неї – ширма, а чоловік просто сидить поруч і тримає її за руку. Але на практиці все виявилося набагато прозаїчніше, і коли акушерці знадобилася допомога в утриманні ніг породіллі – Габор був тут як тут. 

пологи 0005

«Так уже сталося, що в процесі він бачив навіть те, чого не могла бачити я. І після цього фрази на зразок «я не буду хотіти свою» дружину» взагалі ні про що. Я питала у чоловіка, як це працює в його голові. Він каже, що любов і сексуальний потяг до жінки не пов’язані з якимсь одним конкретним органом, вони пов’язані з жінкою в цілому, з її енергією, запахом, манерою рухатися чи говорити. Тому, як він мені пояснював, якщо любов справжня – вона не пропаде лише тому, що ти побачиш, як жінка народжує. А ще після пологів він зізнався, що усвідомив: жінка набагато сильніша від чоловіка, адже крізь біль, сльози і стогін здатна дати нове життя. Чоловікам ця функція недоступна, зате вони можуть пройти крізь пологи разом із дружиною і розділити з нею разом усі ті моменти, що супроводжують жінку у пологах», – розповіла Анастасія Товт. 

Тетяна Клим-Кашуба, Varosh

Фото авторки та надані героями матеріалу

0 #
# народження # партнерські пологи # пологи