Life

Коли почнемо сортувати сміття? Чому школа є ідеальним майданчиком для впровадження еко-освіти

15 Грудня 2021 3 648

На початку літа цього року я опублікував у мережі Facebook допис із пропозицією до обласної влади запровадити уроки із сортування відходів у всіх школах Закарпаття.

Цю ініціативу підхопили журналісти і вона отримала досить широкий резонанс. Понад десяток сайтів написали про неї, а користувачі щедро коментували таку ідею в соцмережах. Хтось побачив її з позитивної точки зору, а хтось – із негативної, проте мало кого ця тема залишила байдужим.

У той час як «у високих кабінетах» мізкують, як побудувати в нашому краї сміттєпереробний чи хоча б сміттєсортувальний завод, я вирішив знайти однодумців та зробити свій внесок у налагодження порядку в цій сфері.

Хоча ця ініціатива не унікальна, адже вже є успішні приклади  впровадження в школах уроків із сортування відходів, проте проблема поводження з ТПВ (твердими побутовими відходами) на рівні області залишається, і залишається вона великою. Але, аби не фокусуватися на негативі, я вирішив поспілкуватися з тими людьми, які вже реалізовують успішні кейси впровадження системи селективного збору відходів у школах, і ось про що мені вдалося дізнатись.

Кречко Орися Володимирівна

вчителька біології та екології, Тур’я-Реметівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

У 2019 році я випадково в соцмережі натрапила на конкурсний відбір проєкту від Фундації братів Кличків Zero Waste School, який мав за мету навчити школярів та вчителів через неформальне навчання впровадити культуру сортування відходів у своїй школі, громаді, а згодом і у світі. На той час я взагалі не знала, як сортувати відходи і для чого це необхідно. Напевно, більша  частина моїх знайомих, колег та учнів так само, як і я, про сортування відходів не те що взагалі не чули, а й звичайний ящик для сміття на території села бачили нечасто. Цей проєкт мене відразу дуже зацікавив, хоча я й побоювалася, позаяк не мала жодного досвіду в цій галузі, але все ж вирішила спробувати.

 Спочатку ми провели роз’яснювальну роботу з вчителями нашої школи: ознайомили їх із проблемою сміття в нашому регіоні та можливими шляхами її вирішення. Вчителі із захопленням проявили інтерес до нашого проєкту й поділилися своїми думками щодо подальшої нашої співпраці та своїх власних ідей.

На мою думку, школа є ідеальним майданчиком для впровадження екологічної освіти, але за умови, що вона буде якісною та безпосередньо пов’язаною з повсякденним життям та розумінням того, як кожна людина незначними змінами в своїй щоденній поведінці може змінити екологічну ситуацію в своїй країні та світі.

 Вторсировини, яку можна відправити в пункти прийому, в нас утворюється не так вже й багато. Це пов’язано з пропагандою нами в школі стилю життя «Нуль відходів». Зараз трендом є використовувати модні багаторазові речі: пляшку для води, силіконову або бамбукову кружку, термокружку, металеві соломки для соку, еко-торбинки тощо. Учням це дуже подобається – бути в тренді екології».

У Великобичківській громаді селективний збір відходів у всіх чотирьох школах запровадили ще декілька років тому. Ось що про це кажуть учні, які навчаються в Кобилецько-Полянській ЗОШ.

Євгеній Куцин, учень 10-Б класу

У Великобичківській територіальній громаді, зокрема в моїй школі, сортування сміття вже давно відбувається і це для нас не новинка, але ми хочемо далі розвиватися. У нашій школі, зокрема, є сім сортувальних точок, які розташовані на першому і другому поверсі, а також на подвір’ї школи.

Зазвичай старшокласники беруть активну участь у навчанні молодших класів, як правильно сортувати сміття. У нас є верховна учнівська рада, однією з функцій якої є навчання учнів молодших класів правильному сортуванню.

Нашій громаді це дає скорочення відходів, зменшення відходів на вулицях, десь у людних місцях. Ми мусимо скорочувати кількість відходів, тому що зараз довкілля в нас у не найкращому стані.

Марія Пукман, учениця 10-Б класу

Якось я прийшла додому й розповіла батькам, що нам у школі пояснили, як правильно сортувати відходи, і з того часу ми вдома теж сортуємо.

У нас в школі ведеться такий тренінг, як очищення нашого села. Здебільшого в ньому беруть участь старші класи, і ми очищаємо наше селище, а також очищаємо територію нашої школи. Люди почали також сортувати сміття й почали якось дотримуватися чистоти в нашому селищі, та підтримали нас і подякували.

Я вважаю, що нашу країну потрібно почистити, і треба її вдосконалювати, і також разом із країною маємо вдосконалюватися самі.

Анжеліка Улиганець, вчителька хімії та біології, в.о. директора Бакошського ліцею імені Івана Франка

 Ми поставили собі за мету навести лад зі збором відходів у школі, позаяк раніше вони просто спалювалися, що насправді небезпечно для здоров’я. Окрім того, хочемо спробувати вийти на рівень, коли відсортовані відходи завдяки здачі на переробку почнуть приносити школі якісь кошти.

 На щастя, я не єдина з вчителів, хто переймається цією проблемою, мої колеги Адріан Давід та Борис Наконечний дуже багато роблять, аби діти навчилися раціонально ставитися до сортування відходів. Минулого літа вони організували хлопців і разом вирили велику компостну яму в парку біля школи, також поставили компостери на території самої школи.

 Не можу сказати, що процес зміни ставлення дітей до питання сортування відбувається швидко, проте, напевно, це нормально. Є вже кістяк дітей, що показують власний приклад, є навіть батьки, які через дітей теж почали сортувати вдома й навіть пишаються тим, що їхні діти зробили їх екосвідомими, тому загалом я бачу позитивну тенденцію.

Власне, таких навчальних закладів, де вже працює система селективного збору відходів, є більше. Можливо, їх знайдеться декілька десятків по Закарпаттю, проте всіх шкіл у краї понад шість сотень!, а це означає, що позитивний приклад потрібно мультиплікувати, і роботи тут ще вистачає.

Якраз аби охопити всі навчальні заклади, уроки сортування відходів варто впроваджувати на рівні області. Саме тому я ініціював розробку методичного матеріалу для вчителів, який давав би можливість впроваджувати навчальний курс для школярів із правильного поводження з відходами.

Окрім важливої підтримки з боку громадських організацій та екоактивістів, ця ідея отримала підтримку Ярослава Сивохопа, керівника Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти та Юрія Шпонтака, директора Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА. Найближчим часом ми очікуємо на фіналізацію цього процесу, але це вже трошки інша історія.

Підсумовуючи, можна сказати, що децентралізація внесла зміни в адміністрування освітніх структур і тепер подібні ініціативи можуть впроваджуватися на рівні менеджменту громади та навчальних закладів. Це дає як нові можливості, так і трошки більше відповідальності для місцевої влади. Тому, якщо ми всі бажаємо, аби Закарпаття стало справді екологічно чистим регіоном, маємо рухатися до мети, коли Закарпаття буде регіоном №1, де сортують відходи!

Михайло Данканич, спеціально для Varosh

Цю статтю написано в межах “Програми охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області на 2021-2023 роки”

0 #
# Viva Косметика # еко-освіта # кобилецька поляна # сортування сміття # тур'я ремета