історія

Дзвони Ференца Еґрі: від Малих Геївців до Австралії

21 Січня 2024 781

160 років тому, 21 січня 1864 року, в маленькому закарпатському селі Малі Геївці народився Ференц Еґрі  —  один з найвідоміших виробників дзвонів 20 століття. Батько Ференца працював у ливарному цеху в Малих Геївцях, який заснував ще 1793 року Іштван Ласло — землевласник з комітату Унґ, тож Ференц продовжив батькову справу і став відомою людиною далеко за межами рідного села. Дзвони, які вироблялись у дзвоноливарному цеху Ференца Егрі, продавали не тільки в церкви у найближчих районах, а й на ринках усієї Східної Європи. Чимало їх можна знайти ще й сьогодні у дзвіницях в закарпатських селах.

егрі і дзвони2

Ференц Еґрі поруч із дзвонами під час їх посвячення у реформатській церкві в Берегові. 1920-і роки

Мукачівський гід, волонтер Макс Адаменко свого часу загорівся ідеєю каталогізувати церковні дзвони з технічним і історичним описом і дзвони з ливарні Ференца Еґрі були одними з перших, які потрапили в поле його уваги. Ливарний цех, де відливали дзвони, був ще в Ужгороді, біля залізничного вокзалу.

макс і дзвони

Гід і волонтер Макс Адаменко

— В плані каталогізування я зустрічаю угорські, чеські і навіть німецькі, тож є поле для досліджень, — сказав він Varosh. — За час Першої Світової війни багато дзвонів було вилучено і ті дзвони, які ми зустрічаємо сьогодні, виготовлені в 1920-1930 роках. Але трапляються й справді старовинні, як, наприклад 1400 року дзвін у церкві в Дерцені, а в Страбичові я бачив дзвін з кінця 17 століття. Дуже цікаві дзвони у Вишкові з такими фігурними S-подібними прорізами, їх виготовляли, якщо не помиляюсь, у Будапешті.

дзвони 010

Дзвін у с.Вишково

дзвони 009

Знак ливарні Ференца Еґрі

Найбільший дзвін з ливарні Еґрі знаходиться донині в угорському містечку Еґер, який віддавна є центром Реформації Угорщини. А експортований на найбільшу відстань дзвін з ливарні Еґрі — в Австралії!

Зі слів Макса Адаменка, згідно зі знайденим ним переліком, на Закарпатті лишилося близько сотні дзвонів з ливарні Ференца Еґрі, та ймовірно, їх є значно більше, — каже чоловік. Найвідоміші — два дзвони, які тепер розміщені на подвір’ї Шелестівської церкви, на території Закарпатського музею архітектури і побуту. Колись їх зняли з церкви в селі Дерцен:

— Більший дзвін — двічі тріснув, — розповів Макс Адаменко, — Десь у 70-тих роках люди захотіли, щоб цей дзвін був гучнішим і зробили йому важчий “язик”, але з часом він розбив старовинний дзвін. На той час між селами Дерцен і Форнош була якась військова частина і військові той дзвін заварили, але потім той “язик” знову розбив дзвін… А згодом була історія із закриттям церкви в Дерцені і дзвони потрапили в музей.

Цікавий дзвін на мукачівській ратуші датований 1807 роком, а написи на верхньому поясі зображені кирилицею. Цікаво, що цей дзвін відбиває чверті, а не цілі години і є старшим за лондонський Біг Бен, 16-тонний годинний дзвін, відлитий 6 серпня 1856 року в Стоктон-он-Тіс компанією John Warner & Sons.

У проєкт Макса Адаменка мала входити і очистка старовинних дзвонів, оскільки послід птахів забруднює їх і дедалі важче прочитати написи на них.

Ну, а якщо повернутися до дзвонів зі славетної ливарні Ференца Еґрі, то, як пише Вікіпедія, на Закарпатті вони були (і, ймовірно, й залишилися до сьогодні) виготовлені для 54 реформатських храмів, зокрема в селах Неветленфолу (1909), Теково (1923), Федорово (1925), Фертешолмаш (1925), Велика Паладь (1926), Тисобикень (1927), Пийтерфолво (1928), Батьово (1910, 1933), Соловка (1913), Гать (1922), Гут (1922), Форнош (1922), Вари (1922), Мужієво (1923), Берегуйфалу (1923), Дийда (1923), Серне (1924), Бене (1924), Яноші (1924), Вербовець (1926, 1932), Гетен (1926), Велика Бийгань (1926), Галабор (1928), Боржава (1926), Рафайново (1924), Шаланки (1922), Оросієво (1925), Косонь(1912), Перехрестя (1927), Нове село (1926), Вилок (1924), Баркасово (1927), Четфалва (1922), Фанчиково (1923), Чорний Потік (1923).

Тільки для Мукачівської єпархії було відлито дзвони для 184 храмів — у Берегові, Давидкові, Малому Березному, Новоселиці, Солотвині, Концові, Ракошині, Драгові, Вишкові, Ізі, Невицькому, Нижніх Воротах, Лукові, Лузі тощо.

дзвони 008

На території Закарпатського музею-скансену, поблизу Шелестівської дерев’яної церкви, можна побачити два великі дзвони, виготовлені на підприємстві Ференца Еґрі.

Загалом, географія та об’єми виробництва ливарні Еґрі вражають. Нині дзвони Ференца Еґрі можна зустріти в Угорщині, Словаччині, Польщі, Болгарії, а кілька екземплярів дістались навіть Індонезії та Австралії.

Зоряна Попович, Varosh,

Фото надані Максом Адаменком

Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook  та Instagram.

0 #
# дзвони # Ференц Ері