Думки

Свидовець має бути недоторканим. Колонка Ореста Дель Соля

31 Січня 2023 1 178

В Україні я живу 30 років. Але народився я у Франції, вчився в Парижі в гастрономічній школі.

Як фермер я працюю на Закарпатті 15 років, роблю та продаю козячий сир, м’ясні продукти. Моя боротьба за збереження місцевої природи почалася задовго до того, як виник рух Free Svydovets.

Велика фірма з Австрії хотіла брати місцевий лісгосп в оренду. Ми з однодумцями вирішили боротися: запросили експертів з лісового господарства з Австрії та Швейцарії. На спільній зустрічі представник інвестора зрозумів, що буде контроль. Так ми перемогли.

Пізніше разом почали працювати, коли виникла загроза забудувати Свидовець мегакурортом. На жаль, не всі місцеві усвідомлюють наслідки від такого будівництва. Люди вірять, що все буде прекрасно: робочі місця, економіка піде вгору. Ясно, що будь-який інвестор буде розказувати людям те, що вони хочуть почути. Але, до прикладу, зараз у Європі снігу взагалі нема. Там дуже тепло. У нас також снігу нема. Для Буковелю, приміром, це катастрофа. Про це ми їм говорили 5 років тому – на такій висоті нема що будувати. Лижний спорт тут не має перспективи. Якщо немає снігу, доводиться створювати штучний сніг, а це дуже дорого і неефективно. І інвестори це розуміють, бо насправді справа не в курортах. Є метод заробити великі гроші дуже швидко: сказавши, що тут буде курорт, і земля одразу підвищиться в ціні! Може й не буде того курорту, але буде розуміння, що цю землю можна буде продати набагато дорожче…

І ми почали звертатися до різних екологічних організацій. Ми розібралися, що йдеться про величезний проект-монстр. Разом ми створили ініціативну групу, а пізніше рух Free Svydovets. І зараз кожна людина, яка проти забудови гірського хребта Свидовець, яка за дику природу на вільному Свидовці, може сказати, що вона є учасником цього руху.

Тоді нам дуже допомогли іноземні журналісти. Вони звертали увагу на наші Карпати, бо немає таких гір у Європі, де ведмідь може спокійно гуляти. Ми зверталися і до ЄС, і до громадських організацій у Європі. Вони допомагали науковими дослідженнями, комунікаційною підтримкою. Завдяки цьому наша кампанія вийшла на рівень міжнародний.

Зараз Свидовець не забудовують. Коли наш рух зароджувався, тодішній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль казав, що перші туристи на трасах будуть уже в 2018 році. На щастя, їх тут і досі немає. Однак є багато загроз, але ми продовжуємо працювати публічно, говоримо, що думаємо. Можемо подавати до суду, говорити з журналістами.

Звісно, що захищати гори важко. Ми боремося з олігархами, з мафіозною системою. Вони небезпечні, вони можуть бути агресивні. Тому і важко інколи об’єднувати людей, які поділяють наші погляди, але бояться за своє життя. Наші активісти вже отримували погрози. Деяким представники Буковелю казали: «Вирішуйте, якщо будете занадто активні, у вас не буде життя, підприємства будемо знищувати». Я особисто отримував погрози від лісової мафії.

Складно, бо то мільярдери, а ми прості люди. Нас постійно звинувачували, що нам платить Сорос чи курорт Крушавель у Франції. Цим людям складно зрозуміти, що є люди, які просто люблять природу. Вони в це не вірять. Насправді я не маю багато часу часто ходити на Свидовець: я фермер, я постійно зайнятий. І під час війни з’явилося ще більше завдань: допомогти переселенцям, зібрати гуманітарку. Але коли ви ходите на Свидовець, навіть рідко, ви розумієте, наскільки та краса потрібна, наскільки потрібно, щоб ця природа просто була збережена.

Я вірю, що ми зможемо зробити нашу планету кращою. Я хочу, щоб наші діти знали, що є перспектива. Модель, за якою ми зараз живемо, не матиме майбутнього, якщо ми її не змінимо.

Для мене не пріоритет мати велику хату, дорогу машину, у мене пріоритет – щасливо жити не від матеріальних речей. Я щаслива людина, тому що захищаю те, що я вважаю багатством. У Карпат є багатство. Гриби, птахи, навіть мухи – то є справжнє багатство. І захист цього багатства ускладнився через війну. Частина наших активістів пішла на фронт – потужна частина. Іншим зараз просто не до того, бо вони допомагають людям, які постраждали від війни. Частина виїхала за кордон. А наміри забудувати гірський хребет стали ще більшими. З’явилися плани побудувати ще курорти, величезні.

Ми ж не можемо піти в ліс, бо перевіряти ліси під час війни не можна. Не можемо збиратися на акції та мітинги. Але ми можемо сказати про свою позицію.

Деякі люди думають, що зараз природа не на часі. А в мене є зустрічне питання: «Де без природи будемо жити потім?».

Свидовець має бути недоторканим. І якщо ми хочемо в ЄС, маємо стати більше орієнтованими на охорону природи. Інакше ми допомагатимемо ворогу, знищуючи нашу природу так само, як і він.

Аби взяти участь у боротьбі за захист Свидовця можна підписати петицію на сайті Офісу Президента. 

Орест Дель Соль, підприємець, учасник руху Free Svydovets

Цей матеріал опубліковано, як авторська колонка, відтак редакція Varosh може не розділяти погляди та думки, які автор висловив у даній публікації.

0 #