Мене звати Маріанна Коршинська-Маді. Я практикуючий стоматолог, мама і трохи блогер. Навчалася в УжНУ на стоматологічному факультеті, отримала ступінь магістра медицини і все це в «червоному кольорі». Після – працювала в двох приватних клініках та асистентом на кафедрі.
Щодня робочий день починався о 8 ранку і закінчувався десь після 21:00…
До чого це все?!
До того, що в декретну відпустку я йшла на 9-му місяці, і йшла з сумом… Звісно, що цей смуток розвіявся після народження сина, ніколи б навіть не повірила, що в перші 6 місяців я взагалі не думатиму ні про що, крім сну.
Але потім почалися фрустрація і страх «я все забуду, я втрачу всіх пацієнтів».
На роботу я вийти не мала змоги, тому, щоб не деградувати і не зійти з розуму, читала наукову літературу, статті, книги. Все більше уваги приділяла дитячій стоматології, догляду, прорізуванню, адже це було актуально для мене на той час. Потім ділилася інформацією із подругами, з мамами в парку, згодом вирішила про це писати. Тоді ще не було популярним вести експертні медичні блоги, в нашому регіоні, принаймні. І було дуже страшно, як сприймуть це інші, чи буде це комусь цікаво?!
З цього почався мій блог, наразі найуспішніший стоматологічний блог Закарпаття.
Дівчата можуть боятися декрету, можуть боятися в декреті, можуть навіть відкладати його на потім через страх втратити себе, свій соціальний статус, роботу тощо. Я хочу поділитися з вами своїм досвідом.
У декретній відпустці можна знайти себе справжню, можна знайти час на те, що весь час відкладалося. І звідки той ресурс береться, ніхто не знає, головне ось тут:
10 порад, як почати робити те, про що давно мрієш.
- Подумайте, чим би ви хотіли займатися?! Чи колись мріяли, але потім не склалося, не було вільного часу… Тепер подумайте ще раз, чим би ви могли займатися разом із малючком? Якщо відповідь – спати, то це цілком нормальна і хороша відповідь у перші 3-4 місяці від народження дитини. Далі все ж з’являються сили.
- Що для цього потрібно? Фінанси, друзі/знайомі люди, приміщення…
- Чи буде це приносити вам задоволення? Якщо так, то сумніви відкладайте. Ви на вірному шляху.
- Складаємо своєрідний план дій. Це дуже помічне для мами, і це працює. Напишіть, роздрукуйте, поставте на видне місце і нагадуйте собі, перечитуючи.
- Попросіть підтримки у близьких людей (це додає впевненості). Словами, діями. Це дуже важливо!
Ремарка: Так у мене з’явився мій блог. Спочатку – прихований від усіх, а потім, після експертної думки важливих для мене людей, блог став доступний для всіх.
- Не бійтеся. Коли починаєш свою справу, це завжди складно, незручно, страшно, соромно і ще купа вигаданих і не дуже нюансів. Не соромтеся розповідати про себе і свою ідею. Існує така думка, що якщо сказати щось вголос десяток разів, то воно не здається таким вже й нереальним.
- Спочатку можуть опускатися руки. І нічого страшного в цьому немає, якщо ви зробите паузу. Це нормально. Стоп – це лише зупинка. Тимчасова, не хвилюйтеся.
Ремарка: Я почала вести блог, писати щодня, робити фото, згадувати професійну термінологію, читати нову інформацію. Десь за місяць ентузіазм вичерпався. Була пауза, а далі серйозне рішення – чи продовжувати, чи залишати. Я продовжила.
- Зараз, коли майже все доступно онлайн, набагато простіше втілити свою ідею в життя. Якщо це, до прикладу, кулінарний напрямок – посуд, техніка, продукти, рецепти, набір «юного відеографа» – все доступно онлайн. І не за всі гроші світу.
- Реклама продукту – це найлегше. І не обов’язково купувати її. Краще, та не обов’язково. Соціальні мережі є у всіх. Для початку рекламують друзі, потім задоволені клієнти/пацієнти та інші.
Ремарка: Просто писала блогерам, котрі могли бути зацікавлені в моїх послугах і просила їх про бартер. Взаємореклама та особиста рекомендація працюють найкраще.
- Завжди будуть успішніші, з більшими можливостями, іншими умовами та інакшими талантами. Та це не має значення. Ваш проєкт – ваше задоволення. Декрет – не вирок! Пам’ятайте про це.
Маріанна Коршинська-Маді, спеціально для Varosh
*** Цей матеріал опубліковано, як авторську колонку, відтак редакція Varosh може не розділяти погляди та думки, які автор висловив у цій публікації.
