Хіп-хоп гурт "ЧК" був створений лише близько чотирьох років тому двома мукачівцями. Хлопці вже встигли багато, де себе показати та виступити. Зокрема, їм вдалося читати власні тексти на одній сцені з Бастою, АК-47 та Тріадою.
Більше того, окрім репу Стьопа та Мілан займаються близько десяти років графіті. Розмалювали вже чимало стін та закладів. Про це та інше вони розповіли нам.
– Ви давно захоплюєтеся хіп-хопом?
– Не можна сказати, що з пелюшок, але з того 1944-го багато що змінилося. (ред. – сміються)
– Сприйняття музики за цей час змінилося?
– Інакше дивишся абсолютно на все. Цінність текстів змінилася кардинально. Є такі речі, які раніше були цінні для самого тебе, але час іде і світобачення змінюється. З роками багато чого усвідомлюєш, у дечому змінюєш позиції,а в чомусь залишаєшся при тій самій точці зору.
– Скільки років гурту "ЧК"?
– Сам гурт існує доволі тривалий час. Є багато записаного та відзнятого матеріалу. Друзі просять, аби ми все залили в інтернет, але поки чекаємо – хочемо записати повноцінний альбом, аби грамотно віддати все, що маємо.
Є багато пісень, які ми виконували раніше, але зараз вони вже, так би мовити, віджили своє. То були погляди актуальні тоді, тому певна кількість матеріалу летить просто у архів.
– Хіп-хоп дещо втратив свою популярність. Ви це відчуваєте на кількості людей, що приходить на ваші концерти чи цікавиться вашою творчістю?
– Нам здається, що сьогодні хіп-хоп навпаки виходить на новий рівень. Багато молоді слухає реп. Це музика сьогодні дуже популярна. Він реанімується.
– Складно самим оцінити свій виступ?
– Звісно, складно. Як ми виступили завжди видно по людям, які прийшли нас послухати: коли ти дочитав трек, а натовп неможливо вгамувати. Коли ти погано виконуєш, люди тобі ніколи не аплодуватимуть і не відчують кайф. Ми переконані, що будь-який концерт, яким би він не був, хорошим чи поганим, це досвід.
Живі концерти – це взагалі найкращий показник, за яким можна оцінити виконавця. Часом дуже сильне розчарування відчуваєш, коли розумієш, що той чи інший виконавець виявляється просто добре розпіареною інтернет-бульбашкою. Таких сьогодні, на жаль, дуже багато.
– Знаю, що ви розігрівали кілька іменитих реп-гуртів.
– Так, дуже приємно, коли після виступу підходять зовсім не знайомі люди і респектують тобі за музику, яку ти робиш. Ми розігрівати "АК-47" у Києві, тоді, до речі, дуже багато гарних відгуків почули про те, що робимо. Окрім нас були ще й інші гурти з усієї країни.
Також у Криму ми грали на одній сцені з "Бастою". Взагалі, нас туди запросили для того, аби ми розмалювали графіті один концертний майданчик. І вже коли ми були там, нам запропонували виступити.
На один майданчик з "Тріадою" у Львові ми потрапили на конкурсній основі. З двадцяти гуртів ми були у трійці, що розігрівали гурт.
– За кордон вже їздили виступати?
– Поки ні, але плануємо.
– Кого самі слухаєте?
– Маму і тата. (ред. – сміються) Ми, насправді, слухаємо все: від важкого року до джазу. У наших треках є багато джазових ноток, до речі. Лише до поп-музики чомусь жодних почуттів.
– А мама й тато вас слухають?
– Реп – це досить категорична річ. Не впевнений, що до всього батьки готові, тому ми самі обираємо, що їм варто слухати, а що ні.
– Що потрібно для того, аби зробити хороший трек?
– Напевно, бажання.
– З якого треку варто почати слухати "ЧК"?
– Якогось одного – немає. Якщо людина хоче зрозуміти наші погляди і посил, то потрібно слухати всі треки. Тільки так можна побачити повну картину. Це наче пазл – кожен трек це частина, а у сумі вимальовується суть сприйняття.
Все починається з нашого логотипу. Мало хто знає, що "ЧК" означає чорний квадрат, а чому і що у ньому, чим це є для кожної людини – це абсолютно індивідуально. "ЧК" – це абстракція.
– Три реп вечірки ви провели за останній час. Чому раніше за це не взялися?
– Так, дуже важливо це робити, бо реп-рух трохи в області останнім часом "заглох". Буває, що виступають діджеї, які грають сет і трохи читають реп, але повноцінних реп-вечірок не було вже дуже давно. Тим паче, з виконавцями з Ужгорода, Мукачева та інших міст Закарпаття. До речі, особлива подяка нашим людям з Ужгорода та Берегова, за тісну співпрацю і допомогу.
Ми вирішили дещо це відродити. Сподіваємося, що зможемо різними цікавими штуками вивести це на принципово новий рівень.
– Які вимоги у вас до реперів, що виступають на вечірках?
– Тут не може бути будь-кого. Багато є людей, які вважають, що якщо вони написали текст і начитали його на караоке-мікрофон, то вони вже репери. Але цього не достатньо. У нашій команді люди, які давно вже виступають, які відомі у певних колах.
Так до нас приїздили «Капитаны песка» з Калуша, що в Івано-Франківській області. Вони одні з організаторів найбільшого реп-фестивалю у Західній Україні. На нього з’їжджаються виконавці не лише з усіх куточків нашої держави, а й з-за кордону.
До речі, ми минулого року теж брали участь у цьому фестивалі і зайняли третє місце. Цього року вже були вже запрошеними, а не конкурсантами.
Також зі Львова до нас приїздив гурт 322 – чудова команда, яка вміє як треба розкачати будь-який зал.
– Графіті ви давно займаєтесь? Чому почали?
– Років десять, але професійно – п’ять-сім. Романтика темних вулиць, стін – завжди нас вабила. Бунтарства не вистачало. Це неймовірний адреналін.
Сьогодні ми усе робимо легально, але ж раніше – ні. (ред. – посміхаються) Графіті – це спосіб самовираження. Втілення своїх ідей та задумів. У наших малюнках кожен бачить щось своє.
– Багато закладів у Мукачеві вже розмалювали?
– У Таймі наші малюнки на стінах, на терасі Дейлі, транспортних засобів багато розмалювали, внутрішній дизайн приміщень.
– Який розвиток графіті, як мистецтва, у місті та області бачите?
– Потрібно організовувати фестивалі, розповідати молоді, де можна малювати, а де ні, аби у людей оточуючих не складалось враження, що графіті – це варварство і псування околиць міста, навпаки ж – це естетичне доповнення. Над цим треба працювати. Люди мають бачити, як це відбувається, для чого і навіщо.
– Які у вас найближчі музичні плани?
– За місяць-два вийде наш перший повноцінний альбом. Ми обов’язково презентуємо його на Varosh-і.
Катя Сашина, Varosh.com.ua
Фото: люб’язно надані гуртом "ЧК"
