Артрезиденція «ЄС-Україна: стійкий взаємозв’язок, єдина спадщина, спільне майбутнє» працювала в Ужгороді з 16 вересня. Кульмінацією спільної творчості 10 митців ЄС і 10 представників українського мистецького середовища стала виставка, що відбулась в артпросторі «ЛІС». Учасники представили роботи, які творили в групах. Експозиція була наповнена розмаїттям сучасних стилів, технік та ідей, які водночас переконували, що наші держави мають багатий спільний досвід та майбутнє.
Артрезиденція – частина проєкту «Культурна дипломатія: Україна-ЄС 2023-2024», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні. Його радниця з питань преси та інформації Вікторія Давидова розповіла: «Основна мета полягала в тому, щоб познайомити вітчизняних митців із колегами ЄС, подивитися, чи однакові в нас підходи, розуміння ситуації і якихось спільних речей. Але цього року організатори намагалися відійти від теми війни, більше сконцентруватися на об’єднавчих ідеях, поговорити про спільне минуле і майбутнє».
Вікторія Давидова, радниця з питань преси та інформації Представництва ЄС в Україні
Проєкт складався з кількох частин – інформативної, тренінгової та творчої. Після цього було відібрано 20 митців, які у фінальному етапі відобразили своє бачення спільних цінностей, викликів, рішень за допомогою різних інструментів концептуального мистецтва.
Під час презентації виставки можна було розглянути самі експонати та послухати пояснення до них. Вражало розмаїття жанрів: перформанс, інсталяція, колаж, графіка, живопис, відео- та аудіоарт, театральне мистецтво, музика.
Митці та мисткині артрезиденції
Художниця з Дніпра Олена Куліш, яка останні 2 роки мешкає у Варшаві, представила роботу «Мій дім – твій дім». Це серія колажів, створених за допомогою різних зображень, що асоціюються у кожного з учасників Резиденції з домом.
- Обмірковуючи ідею, я думала, що нас об’єднує, який важливий фактор є цінним для всіх нас. І зрозуміла, що це дім. Тоді я вирішила дослідити, хто який зміст вкладає у це поняття. Виявилося, що для когось дім асоціюється з котом, іншого – з фотоальбомом і весільними світлинами. Одна учасниця скинула фото, де вона босоніж іде по полю і для неї це щось дуже рідне. Деякі люди відчувають свій дім не там, де вони знаходяться фізично, а де почуваються добре. Цікава відповідь від учасника з Бельгії Дідьє Шьорена. Він сказав, що дім всередині мене, у моєму серці. Хтось відповідав, що дім – це там, де на мене чекають… І все це дуже важливо. Тоді я створила колажі, які об’єдналися для мене в єдину історію. Це метафора того, що, незважаючи на різний бекграунд, походження, досвід, життєву філософію, ми маємо спільну цінність. Спираючись на ці цінності, ми можемо розбудовувати діалоги, творити спільне майбутнє, об’єднуватися задля створення чогось важливого, більшого, — пояснила Олена.
Учасник з Бельгії Артур Де Корт представив на виставці мапу метро Європейського Союзу. MetEuro – вигадана підземна транспортна система, що на високій швидкості з’єднує європейські столиці. Проєкт натхненний ідеєю метро, яке спрощує навігацію. Автор полотна пропонує бачити Європу як єдине ціле, де столиці мають більше культурне значення, ніж держави. Вони зберігають спільну історію й різноманітність. Ця система гуртує людей та зміцнює відчуття єдності.
- Для мене важливо знаходитися на зв’язку з іншими культурами, іншими країнами, тому що як у місті кожен сусідній район має свою культуру, специфіку, вайб, так само через людей можна пізнавати ідеї, колаборувати, спілкуватися, — зазначив художник.
Артур Де Корт, митець із Бельгії
Інсталяція Яна Тау з Німеччини «100 градусів збереження ідентичності» зображала скляні банки з різними артефактами всередині. Автор провів інтерв’ю і попросив колег надати йому різні предмети, які б відображали їхню особистість, ідентичність. В результаті в банках при стоградусній температурі було законсервовано стан людини в певний момент. Коли настануть зміни, ці капсули часу рано чи пізно можна буде відкрити.
Також на виставці були представлені шухляди з цінностями, Бранденбурзькі ворота із зображенням картини Марії Примаченко, лунали історії про стійкість, свободу, надію і любов, міркування про плинність і нагальність справжнього життя. Не залишила нікого байдужим боксерська рукавичка, що є уособленням українського суспільства, яке бореться за свою незалежність.
Відвідувачка Олеся поділилася захватом від виставки: «Концепція дуже оригінальна. Кожна робота філософська і наштовхує на роздуми. Ідею єднання українського і європейського мистецтва важливо зараз просувати, а тут я бачу готові рішення, як це повинно відбуватися».
Результатами творчої роботи залишилися задоволені гості, організатори і самі учасники. Працюючи в тандемі, митці не тільки виконали завдання артрезиденції, а й напрацювали нові спільні ідеї й колаборації. Модераторка виставки, українська художниця Анна Верещака підкреслила, що найціннішим у проєкті виявилася не тільки фінальна експозиція, а й сама резиденція, нетворкінг, комунікація між художниками. «Я впевнена, що все це переросте у подальші спілкування, можливо, вже за межами проєкту. Тому, я думаю, він триватиме».
Артрезиденція є частиною проєкту «Культурна дипломатія: ЄС — Україна», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні.
Лариса Липкань, Varosh
Фото: Михайло Мельниченко
