На Закарпатті крім природи діє потужний екологічний рух, вважає Єгор Гриник, фахівець “Української природоохоронної групи”. На панельній дискусії на форумі Re:Open Zakarpattia він пояснив, чому люди займаються охороною природи:
— Одна з найпопулярніших (відповідей) – бо вона є цінною сама по собі. Але багатьох людей ця відповідь не влаштує. Інша відповідь, яка є більш зрозумілою і стосується грошей. Охороняти природу вигідно. Цей концепт розвивається протягом останніх десятиліть – концептика екосистемних послуг, де послуга – те, що природа нам дає безкоштовно. Коли ми приходимо в ліс і рубаємо дереву, ми лісу нічого не платимо. Якщо ми цю дику природу втрачаємо або пошкоджуємо, вона починає давати нам менше екосистемних послуг. Відповідно людство або недозаробляє або вимушене витрачати кошти на те, що раніше природа робила безкоштовно.
З його слів, є багато досліджень на цю тему. Щорічно ми як людство втрачаємо від втрати біорізноманіття трильйони доларів США. Тому коли йде мова, що ми зараз побудуємо ГЕС і вона два роки буде нам світло давати, якщо розкручувати цю історію в довгостроковій перспективі і порахувати, то виявляється, що це не економічний розвиток і в довгостроковій перспективі ми втрачаємо.
— Закарпаття дуже відрізняється від інших регіонів, бо тут залишилося багато дикої природи. Дику природу відновлювати практично неможливо. А тут є можливість її зберегти, на відміну від іншої частини України, — каже Єгор Гриник.
Він сказав, що попри декларування обласною владою дотримання всіх екостандартів, до цього є багато питань: проєкти проходили оцінку впливу на довкілля – процедура, яка була в нас впроваджена як євроінтеграційна. ОВА приймала рішення, але якість цих рішень не витримує жодної критики.
— Наша організація аналізує багато звітів, на тисячу звітів буває 5 хороших. І, на жаль, це переважно не про Закарпатську область, — каже фахівець.
Стосовно курорту “Свидовець” Єгор Гриник пояснив: у короткостроковій перспективі, можливо, так, будівництво з нуля курорту на 28 тисяч людей – це буде круто. У середній і довгостроковій перспективі ми втратимо унікальні праліси, буде суттєво пошкоджено витоки Чорної тиси.
— ЄС планує до 2030 року звільнити 25 тисяч км річок від певних перешкод, які заважають руху води, в тому числі й греблі. Начебто ми рухаємось в ЄС, але робимо те, від чого вони відмовляються, — сказав він.
Він сказав, що до природоохоронного процесу має бути дотична держава. “Свидовець” або інші природні об’єкти – це надбання національного масштабу. Можна шукати фінансування і жити в гірській місцевості без знищення дикої природи.
Varosh,
Фото Наталії Радченко
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
