На початку 2021 року одне із закарпатських онлайн-видань повідомило, що у Львівській області лавина заблокувала ділянку дороги міжнародного значення Київ-Чоп. До своєї публікації редактори прикріпили відео, на якому лавина сходить на дорогу начебто в Сколівському районі на Львівщині.
Новина швидко вийшла на національний рівень і фейкове повідомлення змушені були оперативно спростовувати в Державній службі з надзвичайних ситуацій України. Відео виявилось знятим у Німеччині, а українські дороги хоч і засніжило, проте від лавин вони не постраждали. Мотив такого повідомлення, крім як збір вірусного трафіку, – незрозумілий. Після викриття фейкову новину та відео автори ресурсу видалили.
Як на такі новини реагують державні служби ми розпитали в речниці управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області Наталії Батир. За її словами, лавини, зсуви, землетруси та інші примхи природи для Закарпаття вже давно не новина. А от “фейкові” погодні аномалії іноді змушують замислюватись навіть фахівців ДСНС.
«Зі швидкістю тієї лавини почали надходити й телефонні дзвінки до Служби порятунку, звернення від журналістів прокоментувати ситуацію та визначити точне місце сходження та кількість жертв чи завданих збитків тощо. І тут почались пошуки лавини… Рятувальники, дорожники, органи місцевої влади та всі можливі екстрені служби обривали один одному телефонні лінії, аби зрештою знайти цю міфічну лавину. Порівнювали рельєф, місцевість, визначали геолокацію та моніторили ЗМІ на предмет першоджерела”, – розповіла Наталія. – “І врешті-решт місцезнаходження було визначено – це була… Німеччина декілька років тому. Так, завдяки фейковій новині на вуха підняли не лише два гарнізони ДСНС зі Львівщини та Закарпаття, а й інші служби життєзабезпечення».
У жовтні 2019 році соцмережі захопили повідомлення про можливий потужний землетрус на Закарпатті. Інформація поширювалась в ЗМІ та перекочовувала у Facebook із покликанням на інтерв’ю заступника директора з наукової роботи Інституту геофізики, член-кореспондента Національної Академії Наук України (сейсмологія) Олександра Кендзери.
Користувачі Facebook напівжартома в коментарях розповідали про жахливі наслідки та збирались готувати “тривожні” валізи, що сприяло більшому поширенню цих новин.
Фейк невдовзі спростував сам Олександр Кендзера, заявивши, що інформації про очікуваний в Україні найближчим часом землетрус він не озвучував.
«Так, в одному з інтерв’ю йшлося про те, що Закарпаття – сейсмічно активний регіон, в якому магнітуда землетрусу може досягати 7-ми балів”, – прокоментував він ситуацію виданню “Є”. – “З огляду на це, дійсно, землетрус можливий, але це не означає, що він зараз таки відбудеться. Так само неправильно робити висновки, що якщо 100 років не було землетрусу, то його от-от слід очікувати».
Травень 2020 року не на жарт сполохав жителів Хустського району. За інформацією одного із закарпатських видань, до редакції звернулись місцеві, стурбовані зникненням мінеральної води в бюветах. Люди, бізнес яких побудований “на мінеральній воді”, подейкували, що така ситуація виникла через буріння ще однієї свердловини.
Новина теж розійшлась місцевими виданнями та загрожувала зривом туристичного сезону.
Слід віддати належне окремим журналістам, які сконтактували з керівництвом санаторію “Шаян” та з’ясували ситуацію. Як повідомив директор ДП “Санаторій Шаян” Любомир Прокопович, нових свердловин бурити не передбачається, бювети закрили, щоб уникнути скупчень людей через карантин, та дати джерелу “відпочити”. Крім того, через мале споживання рівень води у свердловині навпаки підвищився.
Вишенькою на торті закарпатських фейків стала… русалка. Новина 2016 року про невідоме створіння, яке виловили в Ужгородському кар’єрі, швидко облетіла соцмережі, жваво обговорювалася за кавою, а з роками вже стала “притчею во язицех”. За повідомленням редакторів ресурсу, який запустив фейк, виловлювали русалку словацькі спеціалісти, а випустили її для досліджень в ужгородському басейні “Буревісник”.
«Щодо русалок, лісовика та інших міфічних істот, то повідомлення про них із впертою періодичністю з’являються у пресі, що провокує сплеск викликів на лінію 101 від громадян. Побачивши ту чи іншу істоту, громадяни вважають, що вони бачили щось незрозуміле й відразу ж спішать повідомити про це рятувальникам, які, на їх думку, якраз спеціалізуються на подібному. Звичайно ж, диспетчери Служби порятунку толерантно та виважено пояснюють громадянам про хибність їхнього занепокоєння», – Наталія Батир.
Безглузда за своїм змістом новина, втім, добре виконала свою основну місію підриву довіри до онлайн-ЗМІ. Видається, що в епоху доступного інтернету та відкритих знань, відрізняти хоча би відверті фейки від правди мали би всі. Однак досі багато людей здатні повірити в абсолютно абсурдні речі, спираючись на псевдонаукові факти чи обман, змішаний із правдою.
Часом вигадані новини розповсюджуються в ЗМІ через брак часу редакторів на перевірку фактів. Новини потрібно опублікувати швидко, щоби вони не втратили актуальності, однак окремої штатної одиниці чи додаткового часу редакторів, які перевіряли би повідомлення на правдивість, більшість видань дозволити собі не можуть.
Іншою причиною лавиноподібного потоку фейків є “клікбейт”, адже заголовки про русалок та землетруси дуже привабливі для користувачів, які шукають розваг у мережі.
Однак значна частина неправдивих повідомлень має цілком практичний характер та спрямована на заплямування чиєїсь репутації, маніпулювання свідомістю, розпалювання міжнаціональної ворожнечі та поширення паніки.
Свою думку на тему фейків у закарпатських медіа та про Закарпаття озвучив аналітик StopFake Артем Лаптієв: «Щодо мети фейків про русалку, лавини і подібне, то тут все просто – це чистий клікбейт для трафіку на сайт і заробітку на рекламі».
У свою чергу, про найсвіжіший фейк журналістка “Укрінформу” Тетяна Когутич каже: «Учора йшлося про “антивакцинальний туризм на Закарпатті”, і про те, що в нас тут медики виливають Пфайзер в умивальник за 2-2,5 тис грн (про це ляпнули на одному з центральних сайтів без жодних реальних підтверджень, С – стандарти журналістики, аякже ж!) і понєслась… Про це не написав тільки лінивий. Сьогодні всі кричать про “відкритий лист студентів УжНУ” з вимогою скасувати дистанційку у виші, інакше – страйк. Чомусь, нікому з колег не прийшло в голову спитати, а що там на це кажуть в УжНУ, чи хоча б зайти на сторінку цієї Асоціації студентів у Фб. Вона нікого не “напрягла” своїм видом та тим, що цей “офіційний лист-звернення” там навіть на стіні не висить».
Саме тому – вміння критично відбирати й оцінювати інформацію, перевіряти факти та відсіювати інформаційний шум мають прищеплювати з дитинства, це має вводитись до шкільних програм та пропагуватися на освітніх ресурсах.
Віталій Дячук, спеціально для Varosh
Зміст продукції є винятковою відповідальністю онлайн-журналу Varosh та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
