З пані Олесею ми познайомилися на відкритті професійної медичної лабораторії OneLab три роки тому. Зосереджена та зібрана, мовчазна та уважна. Їй довіряєш безапеляційно. Протягом кількох років ми час від часу спілкувалися та консультувалися і відчуваємо потребу розповісти нашим читачам про те, наскільки важливою є лабораторна діагностика та людський фактор у ній.
У цій розмові говоримо про високотехнологічні та нові дослідження, діагностику постковідних станів, про те як змінилося життя лаборантів із появою COVID-19, про регулярні чекапи стану організму та лабораторні показники, які прогнозують розвиток захворювання.
— Пані Олесю, розкажіть, будь ласка, коли ви вирішили, що саме медицина стане вашим покликанням та обрали навчання за цим напрямком?
— У мене ніколи не було сумнівів, який професійний шлях я оберу в житті. З раннього дитинства знала, що буду лікарем і щаслива, що змогла реалізувати цю мрію. Якось інтуїтивно розуміла змалку, що це моє. І коли настав час вступу до вишу, то проблеми з вибором уже не було.
— Де ви навчалися та чи протягом періоду навчання точно знали, яку саме спеціалізацію оберете?
— Я закінчила з червоним дипломом медичний факультет Ужгородського університету за спеціальністю «Лікувальна справа». Після закінчення інтернатури працювала в клінічній спеціальності, де й зрозуміла важливість лабораторної діагностики для лікаря. Тому обрала для себе цю вузьку галузь. Навчалася на спеціалізації у Львівському національному університеті імені Данила Галицького і після завершення навчання розпочала роботу за спеціальністю, в якій працюю по сьогодні.
— Чому саме лабораторні дослідження? Що вас привабило у цій галузі?
— По-перше, я розуміла важливість лабораторної діагностики для лікаря-клініциста. По-друге, мене дуже вабило й те, що лабораторна діагностика завжди йде в ногу з науково-технічним прогресом і одна з перших втілює його у практичній діяльності. Тому це не тільки медицина, а й фізика, хімія, генетика. Безумовно, це застосування інформаційних технологій у медицині.
— Чи змінилося за останні 10-15 років ставлення до лабораторної діагностики?
— Останні роки підкреслили важливість лабораторної справи у та фактично підтвердили, що це медицина в медицині. COVID-19 та його супутні стани також наголосили на важливості власне лабораторної діагностики. Я бачу, що наші лікарі вчасно проводять дослідження, консультуються з нами, довіряють. Це дуже важливо, бо у підсумку має виграти пацієнт. Лікарі часто запитують нас про нові дослідження і ми реагуємо на ці запити, впроваджуємо їх у щоденну роботу, виконуємо дослідження, випробовуємо різні тест-системи.
— Які головні напрямки вашої роботи у OneLab?
— Ми починали як загальноклінічна лабораторія, проводили дослідження гематології, біохімії, коагуляції, імунології, інфекційних захворювань, але змушені були реагувати на виклики сьогодення та одні з перших почали робити дослідження, пов’язані з COVID-19. Я пам’ятаю першого пацієнта з позитивним тестом. Це було як перший постріл на війні. Згодом така діагностика стала щоденною роботою. Непросто було. Траплялися ситуації, коли пацієнти стверджували, що не можуть бути позитивними, бо зробили три щеплення в Ізраїлі. Інші говорили, що мусять мати антитіла, бо отримали вакцину в Росії, а антитіл не було. Тому ми багато читаємо статей, журналів, англомовної літератури, слухаємо наукові вебінари, аби якомога глибше розуміти тему. На жаль, COVID-19 не піддається зрозумілим правилам класичної імунології, тому щодня доводиться шукати відповіді на десятки запитань.
Актуальною сьогодні є діагностика постковідних станів. Ми стикалися з випадками одужання після COVID-19, але згодом людина помирала від голодного набряку. Причина була у, так званому, псевдомембранозному коліті, коли організм не здатний засвоювати білок. Вважається, що хвороба діагностується бактеріологічно, посівом калу. Але ретельне вивчення проблеми виявило неефективність такого дослідження. Ми з’ясували, що існують нові методи діагностики цього постковідного ускладнення. У нас є пацієнти, які вижили завдяки такій вчасній діагностиці та підбору відповідного методу дослідження.
— Чи змінився ритм та формати вашої роботи з появою COVID-19?
— Звісно! Це вплинуло на мене, так як і на всіх нас… Але є й приємні речі — наш колектив працював як злагоджений механізм, ми впевнені один в одному та ще більше згуртувалися. Також це час безперервного розвитку та пошуку відповідей.
— Чи є якісь особливості або унікальні для Ужгорода опції, пов’язані з діагностикою, які пацієнти можуть отримати лише в OneLab?
— Перша — це безплатний виїзд медсестри на забір у будь-яку точку міста. Друге — швидкість отримання результатів. Інколи пацієнт ще не встигає дійти додому, а результат вже у нього в телефоні. Третє — за запитом пацієнта видаємо результати будь-якого дослідження англійською мовою. Четверте — нещодавно ми почали передавати результати COVID-19 у застосунок Дія. До слова, це може робити обмежена кількість лабораторій України.
— Розкажіть, будь ласка, про сертифікації, які нещодавно пройшла лабораторія та чому вони важливі?
— Це сертифікати, які підтверджують зовнішньо лабораторний контроль якості. Ми проводимо його щорічно — як український, так і міжнародний. Один з останніх — RIQAS (Randox International Quality Assessment Scheme). Також у нас нещодавно відбулося дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я, у якому ми працювали з контрольними взірцями на наявність COVID-19.
— Чи плануєте розширювати той діапазон досліджень, які є в лабораторії наразі? Якщо так, то в якому напрямку?
— Ми реагуємо на запити лікарів, тому почали робити чимало досліджень, які не є поширеними. До прикладу, такий тест як натрійуретичний пропептид, який є предиктором серцевої недостатності. При COVID-19 — це прогноз розвитку сепсису або тромбозу, у вагітних — розвиток прееклампсії (ред. — розвиток артеріальної гіпертонії), зниження гормональної функції у жінок. Це допомагає проводити діагностику на доклінічних стадіях.
— Чи важливий у лабораторній діагностиці людський фактор?
— Надзвичайно! У OneLab працюють лаборанти з медичною освітою, які мають великий досвід роботи та безперервно навчаються. А техніка — це просто машина. Є така річ як верифікація на клінічну правдивість, бо те, що видає машина — це ще не діагноз. Тільки після контролю якості та підтвердження клінічної правдивості можна розцінювати результат аналізу як достовірний. Якою б не була машина, вона ніколи не побачить, що, скажімо, з клініки привезли пробірку, яка там простояла три дні; або що вона не належно закрита; або що матеріал переливали з пробірки в пробірку і переплутали кришечки. Техніка видасть результат, а наскільки він дійсний? Він може бути не сумісний з життям.
Деякі дослідження можна виконувати тільки протягом 4 годин після взяття матеріалу, а для інших необхідне заморожування після забору. Усе це впливає на результати дослідження. Є настільки рідкісні дослідження, які в Україні не виконуються, але ми співпрацюємо з лабораторією в Німеччині та можемо замовити їх проведення.
— Чи є лабораторні дослідження, які ви як медик радите проходити людям регулярно, аби знати актуальний стан здоров’я?
— Мене тішить, що протягом останніх кількох років усе більше людей усвідомлюють необхідність вчасної профілактики хвороб та розуміють, що здоров’я — це активний процес. За його станом потрібно стежити не лише тоді, коли вже є хвороба і потрібно її лікувати. Потрібно раціонально харчуватися, дотримуватися активної фізичної діяльності, уникати шкідливих звичок. Що ж до лабораторної діагностики, то є розроблені певні комплекси, які рекомендують здавати принаймні один раз на рік. Це загальноклінічні дослідження — крові та сечі; біохімічні — печінкові та ниркові проби; глюкоза, холестерин, ліпопротеїди. Це ті аналізи, які служать щорічним профілактичним оглядом стану організму. Для них не обов’язкове призначення лікаря, людина може зробити їх самостійно. Але в жодному разі вони не виключають необхідності візиту до лікаря.
Росана Тужанська, Varosh
Партнерська публікація
