Якщо вам жодного разу не доводилося їхати в одному купе з людиною, яка хропить на весь вагон, вважайте себе щасливчиком. Тому що виспатися з таким сусідом неможливо. Що вже казати про членів родини, яким доводиться просто страждати від неприємних для вуха звуків. Дослідження показують, що 45% чоловіків і 30% жінок страждають на регулярний храп.
Окрім незручностей для оточуючих, хропіння становить загрозу і для самої людини, тому що суттєво позначається на її здоров’ї і навіть може призвести до небезпечних наслідків.
Розбираємо докладніше, що це за явище та як його позбутися.
На запитання відповідає лікар-отоларинголог Віталій Лешак.
Віталій Лешак:
- лікар-отоларинголог медичної клініки “Асклепій”,
- кандидат наук, завідувач курсом отоларингології в УжНУ,
- займається лікуванням апное 16 років,
- стажувався у Німеччині.
— Храп – це хвороба чи просто неприємне явище?
— Хропіння виникає під час сну, коли розслабляються усі м’язи, в тому числі і м’яке піднебіння та язичок, в при проходженні повітря крізь звужені дихальні шляхи. Під тиском повітря розслаблені тканини починають тремтіти, вібрувати і, відповідно, іде звукоутворення – те, що ми називаємо “хропіння” або “храп”. Серйозну загрозу становлять ускладнення і зупинки дихання. В медицині ця хвороба має назву «Синдром обструктивного апное уві сні» (СОАС). Цей стан не є нормою, за винятком деяких фізіологічних особливостей: виснаження, втома, вікова втрата тонусу м’язів слизової гортані та глотки, через що в процесі проходження через дихальні шляхи виникає звук (храп). Цей феномен є загрозливим, в першу чергу, для людини, яка хропе, оскільки в більшості випадків храп супроводжується зупинками дихання (апное). Наскільки загрозливим може бути цей стан, визначає спеціаліст, який призначає відповідне лікування.
— Чи є дана хвороба загрозою для життя?
— Статистично вона не переважає за кількістю серцево-судинних патологій, але величезною проблемою є те, що фактично ніхто серйозно не звертає увагу на СОАС. А даремно. Іноді коротких зупинок дихання через храп буває до 500 за ніч. Тоді різко падає кисень в крові, настає гіпоксія, що і призводить до прямої загрози життю. Тому так часто інсульти, інфаркти трапляються саме вночі. Внаслідок поганого сну людина стомлена, відбувається зниження працездатності, а серцево-судинна система працює на межі виснаження.
— Хто хропе частіше?
— Згідно зі статистикою, близько 25% населення після 45 років мають СОАС тієї чи іншої важкості. Але нерідко і у людей 30+ виникає Синдром обструктивного апное уві сні. Ці пацієнти потребують глибокого обстеження не лише отоларингологом, а й іншими спеціалістами. Є 3 типи апное: центральне, обструктивне і змішане. У відсотковому співвідношенні саме обструктивного апное більше. Яскравим його прикладом є гіпертрофія глоткового мигдалика у дітей, що також супроводжується храпом уночі. У дорослих це може бути викривлення переділки носа, проблеми з боку рото- або гортаноглотки, западіння кореня язика тощо.
Пацієнти із центральним типом апное — одні з найважчих для лікування, адже проблема полягає в дефекті дихального центру головного мозку .
Також у зоні ризику — люди з ненормованим робочим графіком, тому що у них збивається ритм сну. Щодо нашої клініки, то пацієнтами є в основному чоловіки 45+ з надмірною масою тіла.
— Скількох децибел може сягати найгучніший храп?
— У «найгучніших» пацієнтів це може бути 30 і 40 децибел, як визначає полісомнограф. Мені розповідав один пацієнт, що його дружина в приватному будинку втекла спати на другий поверх, зачинила всі двері і все одно чула храп чоловіка. Тепер ви розумієте, наскільки нестерпним є життя членів родини? Це дуже впливає на стосунки у сім’ї.
— Який чинник може спровокувати хропіння?
— Анатомічні особливості, захворювання гортані і носа, гіпертрофія піднебінних мигдалин, ожиріння, вікові зміни, алкоголь, куріння, постійне вживання медичних препаратів, наприклад, снодійного.
— За яких умов необхідно звернутися до лікаря?
— Коли людина починає помічати, що зранку встає невиспаною, втомленою, млявою і так триває з дня на день, це вже привід з’ясувати причину. А якщо ще й партнер чи близькі повідомляють про сильний храп, ситуації не допомагає зміна положення тіла і з’являється зупинки дихання, необхідно звертатися до фахівця. Поява хоча б одного апное – це вже величезна небезпека. Пацієнти із середнім і важким ступенем мають серйозний ризик виникнення гіпертонії і як наслідок – інсульт, інфаркт.
— Як діагностують проблему?
— Її можна помітити навіть візуально на огляді. У таких пацієнтів видозмінена глотка, вона подразнена. Часто такі люди мають зайву вагу, вони сонливі і кволі.
Щодо професійної діагностики, то існує золотий стандарт: полісомнографія чи поліграфія. Це 2 методи обстеження за допомогою спеціальної апаратури . Він підключається вночі, тому пацієнт має залишатися в клініці на ніч. У цей момент апарат фіксує спостерігає а життєво важливими функціями організму, фіксує, скільки відбувається зупинок дихання протягом певного часу, наскільки вони довгі, якого генезу. Такі обстеження дозволяють диференціювати, встановлювати ступінь важкості і в залежності від цього підібрати метод лікування, а в подальшому моніторити, наскільки пацієнту ця терапія допомогла.
— Чи можна повністю позбутися храпу?
— У переважній більшості випадків храп виліковується повністю. Для цього існують різні методи та пристрої, які допомагають пацієнту дихати. Вони виглядають незвично, але насправді майже повністю знімають хропіння і апное.
— Що можна вважати революцією у лікуванні цього захворювання і який із методів є найефективнішим?
— Революцією у лікуванні апное вважається винайдення сіпап-терапії наприкінці ХХ ст. Це лікування спеціальним апаратом (маскою), який реагує на ритм дихання людини і під невеликим постійним тиском під час видиху подає додаткове повітря, аби відбувся повноцінний вдих. Досить часто цю маску потрібно використовувати усе життя. Але коли людина відчує різницю в якості сну «до» і «після» використання маски, то це уже не є проблемою.
Людям, які не хроплять, важко зрозуміти, яка це насправді проблема. Спробуйте не поспати кілька ночей. Ти роздратований, кволий, пригнічений, не вистачає сил на елементарну роботу, страждає сексуальне життя, засинаєш за кермом.
У мене був пацієнт-далекобійник. Він міг проїхати 40-50 км, потім зупинявся на 15 хв, подрімав і знову їхав 50 км, тому що просто засинав за кермом. Казав, що декілька разів мало не вчинив аварійну ситуацію. Після того, як він почав використовувати маску, каже, що без проблем їде 8-9 годин без зупинок, а вночі відновлюється і знову їде. Тому сіпап-терапія насправді рятує багато життів.
Є й інші девайси, які можна з ефективністю застосовувати для лікування СОАС, але їх спектр використання досить обмежений. Це ортодонтичні капи, схожі на ті, які вирівнюють зуби, але в цьому випадку вони застосовуються для того, щоб не западала щелепа під час сну. Іноді це допомагає, але не настільки, як сіпап-маска. Бувають варіанти, коли необхідна комбінація різних апаратів. Це індивідуально для кожного пацієнта.
Інші методи лікування – медикаментозний та хірургічний.
— Часто чоловіки кажуть, що потрібно прооперувати переділку носа, щоб перестати хропіти. Чи дійсно це може вирішити проблему?
— Певній частині пацієнтів (близько 15%) ефективне оперативне лікування допомагає зняти симптоматику. Але часто проблема не вирішується або вирішується тільки частково. Тут важливо діагностувати не просто порушення дихання, а ще й СОАС. Тоді ми проводимо додаткове обстеження, розширюємо покази до лікування. У таких випадках потрібно оперувати не тільки переділку, а й інші маніпуляції, щоб допомогти пацієнту позбутися і порушення дихання, і хропіння. Як варіант це увулопалатофарингопластика.
— Якщо людина погоджується на сіпап-терапію, на який термін їй потрібно налаштуватися, щоб пройти повноцінне лікування?
— Як правило, ми спостерігаємо до року, потім робимо контрольне обстеження. Деяка частина пацієнтів після цього терміну не потребує додаткового лікування. Але повірте, це не так складно, враховуючи різницю між якістю життя «до» і «після». Це таке, наче незрячому пацієнту раптом одягнути окуляри. Людина вранці прокидається виспана, бадьора, має гарний настрій, повна сил і може бути цілий день активною. Тому пацієнти із задоволенням одягають на ніч маску, яка, можливо, виглядає не зовсім привабливо, але легке дихання і гарне самопочуття цього варті.
— Чи можна храп вилікувати самостійно?
— Іноді проблеми можна позбутися самостійно, як варіант — схуднути. Тому що при зайвій вазі надлишок тканин звужує просвіт дихальних шляхів. До речі, часто пацієнти худнуть і при застосуванні сіпап-терапії, оскільки стресові зупинки дихання під час храпу змушують організм запасати енергію і відкладати жир. Відповідно, коли люди починають гарно спати, то й худнуть.
Тому, повертаючись до вашого запитання, якщо хропіння пов’язане з надмірною вагою, то здоровий спосіб життя – дієта, спорт – сприяє зникненню храпу. Але згодом людина знову набирає вагу і проблема повертається.
Якщо мова про механічні способи позбутися неприємного звуку, то зміна пози, підйом або спускання подушки частково полегшують ситуацію. Трапляються пацієнти, які можуть всю ніч спати на одному боці, але таке буває вкрай рідко.
— Особисто ви хропите?
— Я – ні, але в сім’ї є родич, який користується сіпап-апаратом…
— Чому ви зайнялися саме цим напрямком отоларингології?
— Захопився ним під час навчання у Німеччині. Там лікування апное — нормальна практика. Спочатку це мені було цікаво як щось нове, а потім я зрозумів, наскільки нерозвиненою є дане лікування в Україні у порівнянні із європейськими країнами. У нас пацієнти з цієї проблемою просто не мають куди звертатися. На той час у Києві діяла одна-єдина сомнологічна клініка на всю Україну.
— Яку б пораду ви дали людям, які сильно хроплять?
— Тверезо оцінити всі ризики, пошкодувати своїх близьких і прийти на обстеження. Тому головна порада: бережіть здоров’я і лікуйте хропіння.
Лариса Липкань, Varosh
Фото: Каріна Асад
Читайте більше історій про закарпатців, які надихають, в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Telegram.
