Local

 «Перша Закарпатська Палинчарня» випустила бренді і джин

9 Липня 2020 819

Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров’я


На полицях супермаркетів з’явилися нові закарпатські алкогольні напої – плодовий та яблучний бренді, а також джин. Запустило у виробництво нові продукти ТОВ «Агрофруктсервіс», що володіє торговими марками «Палиночка» та «Перша Закарпатська Палинчарня». Унікальний рецепт напоїв розробили технологи підприємства і наприкінці минулого року несподівано для себе були високо відзначені експертами на IV міжнародному чемпіонаті палинки та дистилятів у м. Сеґед. Джин отримав золоту медаль та особливу нагороду журі, бренді плодовий – бронзу.

Через карантин процес реалізації напою відтермінувався. Однак цього літа перші партії пляшок отримали акцизні марки та вже продаються у дистриб’юторських мережах.

Palinka1

ТОВ «Агрофруктсервіс» на вітчизняному ринку з 2018 року. Це єдине в Україні підприємство з ліцензованим виробництвом міцних алкогольних напоїв з плодових спиртів – традиційних для Закарпаття натуральних фруктових дистилятів, відомих як палинка, які отримують шляхом зброджування та перегонки натуральних фруктів та ягід. «Перша закарпатська палинчарня» розробила 11 видів дистилятів на основі місцевої сировини, наразі випускає 7 видів палинки, а унікальні якісні спирти підштовхнули рухатися вперед – так з’явилися бренді і джин.

Було би грішно, маючи плодові спирти, обладнання, можливість придбати бочки, не робити витримку спиртів. Мало того, у нас спирти високої 5-ступеневої очистки. З них виходить дуже якісний алкоголь, – розповідає директор ТОВ «Агрофруктсервіс» Віктор Феєр.

Згідно з українським законодавством, бренді виготовляється із плодових спиртів, витриманих у дубових діжках не менше 6 місяців. «Агрофруктсервіс» закупив ємності в українських виробників та для кращого результату продовжив витримку до року. Таким чином спирт ввібрав у себе із дубової діжки максимум ароматики. Після першого декупажу вийшов духмяний міцний бренді. Якраз невдовзі в Угорщині мав відбутися IV міжнародний чемпіонат палинки та дистилятів. Закарпатці ризикнули й відправили взірці на розгляд міжнародної дегустаційної комісії. В результаті вони не тільки взяли участь, а й потрапили до п’ятірки кращих виробників.

Уявіть собі: 346 учасників, 112 підприємств-вибоників, 234 приватні палинчарні, 24 висококваліфікованих суддів, більшість з яких є членами Національної ради палинкарів Угорщини. Оцінювання здійснювалось за 20-бальною системою. Сказати, що ми були здивовані, – нічого не сказати. Для нас, як для новачків і єдиних українських учасників з 8-ми країн Придунайського басейну, це було більш ніж несподівано. Наш джин взяв «золото», виноградна і яблучна палиночки – «срібло», бренді плодовий, а також черешнева, абрикосова, сливова палиночки – «бронзу». Це нас надзвичайно потішило й окрилило.


Традиції «Першої Закарпатської Палинчарні» базуються на місцевій культурі виготовлення дистилятів. На Закарпатті майже у кожного господаря є сад, клімат дозволяє фруктам набиратися цукристості, з них завжди уміли варити файну палинку. Давні традиції самогоноваріння власної родини надихнули Віктора Феєра з однодумцями збудувати сучасний європейський завод та випускати якісний сертифікований продукт.

Я родом із села Арданово на Іршавщині. Традиція  самогоноваріння там у людей в крові. Пам’ятаю, як малим жив з бабкою, і ми не могли в школу піти, поки не позбирали все, що на городі попадало. Для мене дотепер залишається таїнством, як бабка визначала градусність напою. Набирала палинку у ложку, клала на вогонь, за полум’ям  визначала міцність напою. Весь час із сусідом сперечалися, на якому градусі відсікати, наскільки пророщувати зерно, підсушувати у темному місці у сушні чи на сонці, якою водою пом’якшувати. Я тільки зараз почав усвідомлювати, що всі ці нюанси мали серйозні підстави. Їх ми тепер враховуємо під час виробництва палинки.

Старовинні закарпатські традиції використали і під час виготовлення нової лінійки напоїв. Наш плодовий бренді складається з 5 видів спиртів: яблучного, грушевого, виноградного, сливового і абрикосового. Це купаж. А от в яких пропорціях, це вже секрет підприємства. Від палинки бренді відрізняється м’якістю і більш насиченою ароматикою.

Ідея виготовлення джину також виникла з бажання експериментувати.

Цей напій у ХVI ст. придумали аптекарі, каже Віктор Феєр. Коли Англію захлиснула чума, хворих лікували хіною. Цей препарат був неприємний на смак. Щоб було чим запивати, аптекарі  почали робити спиртові витяжки. А найдешевшою сировиною був хвойний ялівець. Його збирали, робили витяжку, якою запивали хіну. Так і з’явився  новий напій, який став дуже популярним у народі. Через декілька років король мусив ввести податок на джин, бо всі почали його варити. Ми живемо на Закарпатті, де багато ялівцю. Тож сировини для виготовлення джину багато. Залишалося знайти заготівельників, які би офіційно постачали ялівець.

Palinka13Palinka14Palinka16

Рецептуру розробили на базі плодового спирту. Додали 12 різних трав і компонентів. Витримували, варили й ризикнули готовий джин віддати на міжнародний чемпіонат дистилятів. Перше місце підтвердило, що експеримент більш ніж удався. І, як відмітило журі конкурсу, карпатський ялівець м’якший за татранський та альпійський.

Джин плодовий вже має багато шанувальників. Він чистий і ароматний, приємний для вживання, оскільки містить 42% алкоголю. Міцнішим його не робили навмисно, аби зберегти м’якість.


Цього літа нові напої від «Агрофруктсервісу» потрапили у продаж. Знайти джин і бренді можна на полицях супермаркетів. Ціна коливається від 300 до 360 грн за пляшку місткістю 0,7 л.

Багато хто нарікає, що наша продукція дуже дорога. Але якщо врахувати всі чинники, які впливають на ціноутворення, то з бізнесової точки зору це мінімальний заробіток. У Європі працює банківська система підтримки підприємств, які створюють робочі місця, надаються кредити у розмірі 1% річного. Тому виробник може собі дозволити щороку купляти бочки, формувати запас спиртів на витримку і в нього через 10 років на 10% виросте собівартість. А скільки у нас виросте за цей самий термін? Кому ми зможемо  продати пляшку бренді чи палинки? У нас і зараз у кожній пляшці міститься 30-40 грн акцизу, 20-40 грн ПДВ. Врахуйте ще вартість спиртів, закупку бочок, зарплати працівникам. Ще 25-30 % від вартості – це дивіденди торгових мереж. Проаналізувавши все це, стане зрозумілим і ціноутворення офіційної закарпатської алкогольної продукції.      

Palinka17

Наразі потужності заводу ТОВ «Агрофруктсервіс» розраховані на переробку 10 тон продукції на день. Цікаво, що для виготовлення однієї пляшки напою потрібно від 5 до 9 кілограмів фруктів або ягід. Сировина використовується виключно закарпатська від фермерських господарств і селян. До речі, під час виробництва палинки «Агрофруктсервіс» керувався угорським законодавством, де чітко прописані норми. Угорщина ревно відстоює свій національний продукт і в Європі з 2024 року «палинкою» можна буде назвати тільки той продукт, який випускається з регіональної сировини на території Угорщини. Але це розповсюджується і на території, які історично належали Австро-Угорщині. Тож Закарпаття потрапляє до цієї категорії. Підприємство отримало сертифікат і має право користуватися назвою «палинка».

З українського боку фірма пройшла погодження всіх інстанцій, отримала 47 дозвільних документів на право реалізації продукції та стала єдиною на Закарпатті ліцензованою палинчарнею.

Віктор Феєр називає свою команду першопрохідцями і готовий ділитися досвідом з іншими виробниками. Для початку є потреба навести лад у правовому полі. Спільно з однодумцями створили асоціацію палинчарів Закарпаття і вже приготували ряд ініціатив про зміни в законодавстві, щоб дати можливість законно розвиватися українським крафтовим палинчарням. Адже палинку багато хто варить, вона продається на фестивалях і ринках, а от гарантувати якість і офіційно реалізовувати її на прилавках такі виробники не можуть. Крім того, досі немає чіткого розуміння, куди віднести палинку – до лікеро-горілчаної чи коньячно-виноробної продукції. Є багато питань і щодо реалізації на українському ринку.

Palinka20

Зайдіть до будь-якого великого супермаркету чи хоча б до магазину на заправці. Зверніть увагу, наскільки кількість вітчизняної продукції поступається імпорту. Якщо Європа чітко і грамотно захищає свого виробника, дбає про умови для створення робочих місць і прибирає іноземних конкурентів, то у нас навпаки – ми відкрили ринки для всіх. І це стосується не тільки алкоголю, а й всього спектру товарів аж до мінеральної води. Тому ми пропонуємо законотворцям ухвалити закон, який би вимагав присутності на  торгових полицях того чи іншого краю не менше 25-30% регіональної продукції.

А тим часом розробники бренді і джину запрошують шанувальників якісного алкоголю продегустувати новинку. Такі напої стануть родзинкою святкового застілля, а також гарним презентом для друзів чи приїжджих гостей.


Контакти: palinochka.com.ua та instagram

Партнерська публікація

Лариса Липкань, Varosh

Фото: Карл Смутко

53 #
# бренді # джин # закарпаття # палинка # палиночка