Оксана Будинська народилася і живе в Ужгороді. Є менеджеркою велокрамниці і веломайстерні BIKE POINT, а також займається зеленим туризмом, приймає туристів у селі Ставне у власній садибі, велоактивістка, мама двох дітей. Захоплюється бігом. Регулярно займається вже 5 років, за плечима – 10 офіційних фінішів півмарафонських дистанцій, 1 марафон та інші забіги на різні дистанції.
Далі – пряма мова.
Всім біг! Для усіх тих, чий біговий понеділок ще не настав
Чому варто бігати? Часто чую фразу: «Біг – це не моє!». Вона нав’язана суспільством, лінощами, нібито примхливим здоров’ям, комплексами і ще Бог знає чим. Шановні, але якби ваші предки не бігали від небезпеки, то, напевно, і вас би на світі не було. Звісно, певних загроз зараз не існує, але це не значить, що можна перестати рухатися.
Існує багато статей і науково доведених фактів про користь бігу. Я хочу зупинитися на тих моментах, які реально сама відчула і перевірила на собі.
Почати бігати можна в будь-якому віці. Я почала в 38, мої діти вже були достатньо самостійні і в мене з’явилося більше вільного часу. А також почалися певні проблеми зі здоров’ям. Їзда на велосипеді і походи у спортзал не завжди були доступні. Біг поступово став основою підтримки моєї фізичної форми.
В будь-яку поїздку, перше що я пакую – це кросівки і біговий одяг. Далі підбори.
Я стаєр і люблю біг на довгі дистанції. Він схожий на медитацію. В певний момент ти забуваєш, що біжиш, і ніби кіно – дивишся, як навколо тебе все рухається в звичайному ритмі. І в якийсь момент ти навіть забуваєш, що біжиш.
Якщо у вас є проблеми, які не дають спокою – одягайте кросівки і вперед. Чудовий спосіб привести в порядок думки – це пробіжка.
Ваше життя зміниться кардинально. У вас з’являться нові друзі. Біг щиро об`єднує надзвичайно цікавих, яскравих, дуже різних людей. Тут немає розподілу за віком, статусом, статтю, чи професією. Головна ціль – біг і дружба.
Звісно чудово, якщо вас підтримує родина у вашому захопленні, це дуже допомагає. І я дуже вдячна моєму чоловіку Дмитру, який є моїм головним мотиватором і відкрив мені світ бігу. А також моїм дітям, які з розумінням ставляться і беруть приклад.
Але якщо ваші рідні проти, і навіть кажуть вам, щось про клепку, все рівно біжіть, з часом вони змінять свою думку. І можливо, теж почнуть бігати. У нагороду за свої старання ви отримаєте: гарний настрій, свіжий молодий вигляд, міцніше здоров`я і впевненість у собі.
Де знайти мотивацію?
Так, найважчий шлях до пробіжки: від ліжка до дверей. Почати бігати і щоб зробити це звичкою, доведеться попрацювати над собою. Для цього існує мотивація. У кожного вона своя, індивідуальна. І яку б мету ви не переслідували, вона буде насправді надзвичайно важлива.
Можна взяти за мотивацію такий сумний факт, що в даний момент багато людей знаходяться на лікарняному ліжку. Вони багато віддали б, щоб мати змогу одягти кросівки і пробігтися на зустріч сонцю і вітру. Але їм це не під силу. А ви це можете, ви здорові і можете рухатися. Живіть моментом, не чекайте бігового понеділка.
Можна взяти за мету схуднути. Так, біг зробить ваше тіло стрункішим, привабливішим, спортивнішим і витривалішим, але вагу можна скорегувати за умови поєднання з правильним харчуванням.
Моя мотивація, і як на мене вона найдієвіша – реєстрація на біговий захід. Купіть реєстрацію на 3-10 кілометрів, знайдіть в інтернеті план підготовки і вперед. У вас відкриється нове дихання, повірте.
Так, реєстрацію потрібно купувати. Але воно того варте.
Мій перший марафон
Трішки передісторії. Завдяки захопленню бігом і триатлоном у нашій сім`ї народилася традиція спортивного туризму. Ми відкриваємо мапу, дивимося куди б ми хотіли поїхати, і далі шукаємо дату коли там проводять масові забіги чи змагання.
Таким чином ми відвідали чимало великих і маленьких міст Європи і трішки Азії. Коли вирішили поїхати до Парижу, виявилося, що там є тільки повний марафон, а це 42 км. До цього часу я пробігла сім півмарафонів і про більшу дистанцію якось не замислювалася. Але, як кажуть, марафон так марафон! Я подумала, що буде символічно пробігти 42 км у 42 роки і зробити це саме в Парижі разом з коханим чоловіком буде дуже романтично.
На підготовку в мене було менше, ніж півроку. Зима була сувора. Я категорично не люблю бігову доріжку, тому всю зиму, не дивлячись на ожеледицю, сніг чи дощ бігала майже щодня, дотримуючись певного бігового плану.
Марафон я пробігла чудово! Я не шанувальник бігу на швидкість, роблю все в своє задоволення. Головне, вкластися у відведений час. Звісно я зробила це значно швидше, але це не має ніякого значення, особисто для мене.
Перше враження: марафон це не місце для істеричок. В певний момент потрібно знайти сили в собі і закінчити марафон достойно, перемагаючи біль і втому. Потрібно зберігати спокій. Ті, хто біжать швидко так само втомлюються, як і ті, що повільно. Тут немає переможців, чи переможених. Кожен перемагає себе.
Я бігла і дивилася на людей, які бігли навколо. У кожного своя історія і мета. Деякі пишуть свою мету на майці на спині: «Біжу за тих, хто не може!», «Біжу, далі список імен», бувають фотографії. Це дуже зворушливо і натхненно.
Я бігла і оглядала красоти Парижу. Одне велике 42-кілометрове коло повне найвизначніших і найгарніших місцин Парижу. Жодна екскурсія не передасть цих емоцій. Вивчивши мапу маршруту заздалегідь, біжиш і бачиш велич споруд і пам’яток. А ось і Булонський ліс, за яким фінішна пряма по Єлисейським полям.
І тільки відчувши на собі важку медаль перемоги, ти розумієш, який це важливий момент. Марафонець – це звання назавжди. Я це зробила. І зроблю ще, повірте!
Волонтерство
Жоден спортивний захід не обходиться без волонтерів. Це люди, які добровільно приходять і роблять кропітку роботу, щоб все було чітко і зрозуміло для бігунів. Без них забіг був би просто неможливим. На перший погляд все просто: там роздають воду, там направляють в потрібний бік, а тут вішають медалі… Але насправді це серйозна командна робота з однією метою, щоб усі отримали все необхідне вчасно.
Якщо вам трапиться нагода, раджу стати волонтером на біговому заході. Ви отримаєте не менше задоволення, ніж учасники марафону. Заряд позитивних емоцій буде ще довго нагадувати вам про цю подію. Залучайте дітей до волонтерства, це гарний життєвий досвід. І не забувайте, що ви для своїх дітей найкращий приклад. У всьому.
Буду рада бачити нові обличчя у біговій спільноті нашого чудового міста Ужгород!
Оксана Будинська, спеціально для Varosh
