Фотограф Віталій Маріаш розпочав фотопроєкт разом з Varosh, в якому ми розповідатимемо про людей, які переїхали до Ужгорода з тих куточків України, де зараз йдуть запеклі бої. За кожен клаптик землі, Батьківщини, людського духу, незламності та Свободи. Кожен камінець та будинок, який належить Українцям!
Олексій
33 роки, живе і працює в Києві
Волонтерю в Ужгороді тому що не можу сидіти на місці, хочу допомагати, черги у військкоматах, неможливо стати на облік. Хочу допомогти своїм громадянам, рібятам які захищають нас.
Ліза
27 років, Київ, біженка
Волонтерю, бо не можу сидіти перевіряти постійно інформацію, як мої родичі. Вони зараз в Києві під обстрілами.
Володимир
23 роки, родом з Львівської області. В Ужгороді вже шість років.
Чесно кажучи я відчуваю, що я маю хоч щось зробити, хоч якось підтримати, і робити усе у своїх силах. Бо ця нація, вона… ну, люди тут скажені, в хорошому сенсі і я радий, що я є частиною цього всього.
Тетяна
Харків
Нам довелося терміново виїхати з Харкова, наш будинок ще стоїть, але довкола вже все зруйнували. Ми їхали невідомо куди, стоячи в купе повному людей. Нас зустріли, нагодували, обігріли. Тут люди – скарб, ми не чекали такої турботи. І тут я можу більше допомогти, а там доводилось, нічого не роблячи, сидіти по підвалах. Просто не можу стояти осторонь, коли така в країні біда.
Олексій
29 років, Ужгород
Хотів принести якусь користь зі свого боку, оскільки нам пощастило бути на Закарпатті, де слава Богу цих всіх проблем, які переживають інші люди – нема. Відповідно відчуваєш відповідальність перед ними всіма… там, де мої друзі, в столиці та в інших містах.
Михайло
Ужгород
Чому я тут знаходжуся на цю мить? Військкомати у нас переповнені, багатьом людям відмовляють, відправляють в резерв. Тому, щоб не сидіти вдома вирішив прийти допомогти чим можу.
Varosh
Фото: Віталій Маріаш
