Нещодавно Vodafone Україна та Ужгородська міська рада підписали меморандум про співробітництво щодо оповіщення мешканців та гостей міста про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, стихійних лих та навчань.
Ужгород – перше місто, яке підписало подібний документ. Говоримо про це і не тільки з Оленою Котельніковою, заступницею генерального директора Vodafone Україна.
– Олено, розкажіть про важливість меморандуму та чия це була ініціатива?
– Ми приїхали до Ужгорода для того, аби зустрітися з міським головою та підписати Меморандум про співпрацю. Зокрема, про сповіщення населення у випадку настання надзвичайних ситуацій. Це дуже важливий соціальний проєкт, оскільки від такого сповіщення часто залежить здоров’я та життя людей.
Це була ініціатива міста, але оскільки ми теж зацікавлені у такій співпраці, то все склалося.
Зрештою, окрім підписання меморандуму, ми маємо інші ініціативи, через які піклуємось про наших клієнтів, намагаючись додатково забезпечити для них і зв’язок, і безпеку. Якщо наводити приклади з життя, то це, скажімо, обстріли Авдіївки чи пожежа на складах Балаклії – тоді ми розсилали смс-повідомлення про небезпеку усім нашим абонентам, які знаходились у зоні лиха, та нараховували їм додаткові кошти на рахунок, аби вони змогли зателефонувати рідним. Подібне робимо, і коли наші абоненти знаходяться за кордоном в радіусі надзвичайних ситуацій. Останній з випадків був в Ірані: ми компенсували витрати на дзвінки в Іран з України та абонентам в роумінгу з 8 по 10 січня, щоб наші абоненти могли відчути щонайменше дискомфорту.
– Ужгород – перше місто, яке підписало меморандум?
– Так, Ужгород – перший, саме з ним нам вдалося систематизувати цю активність. Місто саме вирішило, що хоче зробити це не хаотично, а правильним шляхом. А ми у всьому підтримали.
– Яка наразі механіка цього сповіщення: є якийсь інструмент, який ви передаєте міській раді, чи місто щоразу мусить залучати оператора, якщо виникає необхідність сповіщення?
– Потрібна злагоджена кооперація між нами та міською радою, аби правильне повідомлення у відповідний час прийшло до конкретного абонента. Саме у цьому меморандумі ми й прописали усю механіку. Насправді це дуже відповідальна справа, адже ми говоримо про надзвичайні ситуації, а тут не місце для жартів чи самодіяльності.
Ми підписали меморандум про екстрене СМС-інформування містян, але рівень розвитку технологій в світі – і Україна не виключення – дає можливість реалізовувати більш розумні рішення для нашої з вами безпеки.
Сьогодні Україна нарешті технологічно готова до впровадження повноцінних технологічних рішень. У нас є 4G, який відкрив у світі еру інтернету речей (IoT). Ми побудували першу в Україні окрему мережу для інтернету речей, яку запустили буквально минулого тижня. Вона називається NBIoT. Це найбільш сучасна технологія передачі даних в світі, яка використовується виключно для інтернету речей. Тобто до інтернету можуть підключатися і обмінюватися даними не тільки люди, але і пристрої, речі. Що це нам дає? Мости можуть руйнуватись, водопроводи – тріскати. Транспортна інфраструктура може стати несправною, а електростанції мають властивість перегріватись. І власне завдяки новим технологіям, таким як Інтернет речей, штучний інтелект – є можливість не лише вчасно інформувати людей про проблеми, а й виявляти потенційні загрози, реагувати на них у режимі реального часу та навіть попереджати виникнення надзвичайних ситуацій.Спеціальні датчики передають данні, які аналізуються по певних алгоритмах і виявляють ризик пошкодження, визначають пріоритет найбільшої небезпеки для містян. Тож місцева влада та комунальні служби можуть краще справлятись із проблемами міста.
– Чи стане формат меморандуму основою для всієї країни?
– Звісно, є й інші міста, які до нас зверталися, і зараз ми працюватимемо над подібними форматами з ними.
– В яких ситуаціях можливе екстрене смс-інформування мешканців?
– Насправді, це усе регламентоване законом, і усі види надзвичайних ситуацій прописані у ньому, тому тут нічого нового ми не вигадали.
– Наскільки Закарпаття є важливим регіоном для компанії Vodafone?
– У нас дуже сильні позиції на Закарпатті – в Ужгороді, Мукачеві, Берегові. Пенетрація – це кількість карток на кількість населення – більша, ніж 100%. Тобто наші клієнти часто мають картки для особистого користування та для бізнесу. Тому ми постійно вкладаємо кошти і ресурси у розбудову мережі на Закарпатті, адже мобільний трафік постійно росте.
– З чим пояснюєте свій успіх на Закарпатті?
– Ми перші тут побудували мережу і найактивніше завжди її розбудовували. Хоча ми, звісно, розуміємо, що у нас були й проблемні, так звані, гірські райони Закарпаття – Рахівщина, Тячівщина, Міжгірщина. Але протягом останніх кількох років ми активно працюємо з ними і маємо дуже хороші показники.
– Окрім підписання меморандуму, ви також обговорювали з міською радою можливість співпраці з вами у проєктах Smart City. Які конкретно формати ви наразі пропонуєте містам?
– Ми маємо вже напрацьовані проєкти, з якими можемо бути корисними місту. І тут знову повертаємось до Інтернету речей та нашої платформи NBIoT: машини повинні працювати для людини. До прикладу, це обладнання трекерами громадського транспорту для відстеження маршрутів та кілометражів; машин, які збирають по місту сміття і датчики на розумних смітниках, які «сповіщають» про рівень заповнення сміттям. Усе це – задля економічно вигіднішого та логічнішого планування маршруту. Також у нас є проєкти розумної парковки та освітлення. У першому варіанті йдеться навіть про бронювання паркомісця заздалегідь через мобільний додаток. Ми вже працюємо над впровадженням цієї системи у Харкові, на черзі – Луцьк.
Також маємо розумні проєкти для водоканалів та служб, що надають житлово-комунальні послуги. За допомогою обладнання, що встановлюється на лічильники води, в онлайн-режимі знімаються та передаються дані про обсяги подачі води. Така послуга дозволяє автоматизувати процес збору даних, їх обробку та управління.
Станом на сьогодні у світі вже більше 60 млн. пристроїв пiдключенi до мережі та керуються через глобальну IoT-платформу Vodafone. Тобто це всі підключені пристрої: автомобілі, автобуси, розумні ліхтарі, розумні холодильники і розумні сміттєві баки. На цій платформі реалізовані розумні IoT рішення і в Європі, і в інших країнах світу.
Звичайно, хотілося б розпочати активну роботу в Ужгороді саме з такими проєктами, бо місто гарне, компактне і результати справді буде видно одразу.
Партнерське інтерв’ю
Фото: Карл Смутко