Наталя Боднар – психолог, тренер, арттерапевт, психотерапевт у процесі навчання, фахівець зі шлюбно-сімейних відносин. Фахівець з аутизму, його діагностики та корекції. Сомнолог у процесі навчання. Викладачка кафедри фізичної реабілітації. Досвід роботи – 10 років.
Далі – пряма мова
У великій просторій залі по колу стоять стільці. Світло трохи приглушене. Один за одним у залу заходять люди. Дуже соромʼязливо так заходять, хтось підозріло оглядається, хтось ховає очі. Хтось приніс сюди тягар вини, а хтось випромінює впевненість та рішучість.
Всі сідають на стільці та починають: «Мене звати Наталя і я їм на ніч солодке»…
Так міг би починатись крутий американський фільм про розлади харчової поведінки, який би розкривав усі аспекти проблеми. Але наше життя – це не кіно. У нас нема сценариста та режисера, які б керували нами та подіями, які нас оточують. Лише ми несемо відповідальність за нас та наше життя. Але зараз по черзі.
Тема харчування дуже популярна. Про неї не говорив лише німий. Але багато питань так і залишаються актуальними.
Я сильна людина! У мене є сила, є воля, а от сили волі нема
Кожен з нас хоча б раз у житті казав, що від завтра він сідає на дієту або ж починає правильно харчуватись. Але чи всі дотримали слово? Чому дієта – це стрес? І чому так важко її дотримуватись?
Ви думали про це? Якщо ні, то зупиніться, подумайте, дайте собі відповідь і лише потім читайте далі.
Дієта – це обмеження, утискання та заборони. А ще це про силу волі та вміння домовлятись із собою. Моя подруга каже: «Я сильна жінка. У мене є сила, є воля, а от сили волі нема». Про що це? А про те, що мотивація має підкріплюватись чіткими діями, а не лише словами.
Коли людина вирішує сісти на дієту, то вона погоджується на певні умови гри: зменшення кількості спожитих калорій, збільшення фізичної активності, режим сну та інші. Але навколо так багато спокус: чоловік приніс коробку тістечок, подруга запросила на святкування дня народження, мама розповіла про новий рецепт пиріжків. А ще і на роботі завал, купа невирішених справ, у магазині продавчиня була не надто ввічлива, а за вікном дощ та мряка. Які тут дієти? Тут хочеться лише какао та на ручки. Але яке там какао без печивка або капкейка?
Чому так відбувається? Бо їжа, особливо шкідлива (солодке, фастфуд, фрукти), – це найлегший та найбільш доступний спосіб отримати задоволення. І мова тут не про насолоду від смаків або процесу, а про кількість легких вуглеводів, які дуже швидко створюють ілюзію піднесеності та радості, приливу енергії, яка так само швидко і зникає. І ми знову і знову ідемо до холодильника або ж чарівної шухлядки з шоколадками. А потім згадуємо, що ми ж від учора вирішили сісти на дієту. Але яка там дієта, коли тут такий настрій.
Чому після слів «Я на дієті» так важко її дотримуватись? І чому всі найстресовіші ситуації відбуваються на 4-5 день дієти? Бо обмежуючи себе в їжі людина штучно створює стресову ситуацію, яка розпалюється ще й поточними проблемами. І коли внутрішньої мотивації для змін не достатньо, тоді й відбувається зрив. А він, дуже часто, супроводжується ще більшим переїданням. Що ж робити?
Якщо ви вирішили змінити своє життя та тіло, то це варто робити під наглядом лікаря, або ж хоча б після консультації з ним. Адже суворі заборони провокують лише психологічний дискомфорт та почуття провини, тоді як збалансоване харчування допоможе не лише знизити вагу, але і не завдасть шкоди емоційному стану.
Що б таке зʼїсти, щоб підняти собі настрій?
Як же залежить емоційний стан та тіло людини? Все дуже просто: наш настрій залежить від того, що ми бачимо в дзеркалі, а наш зовнішній вигляд – пряме свідчення того, що ми відчуваємо.
Тут саме час трохи поговорити про заїдання. Я впевнена, що хоча б раз у житті кожен їв щось смачненьке, щоб покращити собі настрій. Активно цьому сприяють і фільми та серіали, у яких головні герої сидять з відром морозива на дивані та заїдають своє горе. Але психологічна складова цього всього набагато глибша.
Проблема вимальовується тоді, коли їжа стає методом зняття напруги, а не насичення або отримання насолоди від смаку їжі та процесу. Для людей, які часто переїдають, їжа стає єдиним джерелом задоволення, адже в них порушений контакт із відчуттям себе, з усвідомленням того, що для них добре, що їх радує та цікавить. На місці, де має бути багато джерел отримання задоволення, залишається лише їжа. Тобто розлад харчової поведінки виникає, коли нормальна мотивація отримати задоволення від смаку перетворюється на потребу зняти напругу (найчастіше людина взагалі перестає звертати увагу на смак). І тоді людина їсть не тому, що голодна, а тому, що відчуває складні переживання: образу, смуток, нудьгу, тривогу. Для неї їжа стає єдиною розрадою. І вже усвідомлення цього моменту може стати рушійною силою, щоб змінити щось у своєму житті.
Яка ваша улюблена страва? А що ви не любите? А що готові їсти щодня? А який ваш улюблений продукт? Який у нього смак? Ви любите кисле чи солодке? А може гіркувате або гостре?
Змогли відповісти на питання вище?
Розуміння своїх бажань та потреб – це супер важливо. І не тільки для того, щоб обрати собі сукню або джинси у магазині. А й для того, щоб чітко знати ЩО приносить мені задоволення, від ЧОГО я кайфую та отримую позитивні емоції.
Хто хоч раз чув як батьки кажуть дитині: «Їж що є!», «Не перебирай!», «Я не буду тобі зараз готувати щось інше!», «Хороші діти гарно їдять і не перебирають!», «Я краще знаю що тобі їсти!», «Всі їдять і ти їж!». Так і пригнічується вміння дитини відчувати своє тіло та його потреби, яке у дорослому віці лише прогресує. І з цим потрібно працювати. Коли ви навчитесь їсти те, що хочеться, а не те, що є – це буде великий крок до успіху. Бо тоді ви точно знатимете що любите, а що ні, що приносить вам гастрономічне задоволення та яких саме смакових відчуттів ви потребуєте на цю мить. І тоді буде менше пошуків чогось смачненького у холодильнику.
За бажанням зʼїсти щось смачненьке інколи ховається не голод, а спрага, втома, потреба у відпочинку або ж дружній розмові. І тут важливо відчути, що саме вам хоче сказати ваше тіло та задовольнити цю потребу.
Вміння відчувати себе та свій емоційний стан стане чудовою навичкою у вашому житті. Коли ви розумітимете, що нервуєте через проблеми на роботі або в особистому житті, то і потреби у заїданні злості або поганого настрою не буде. І слово «дієта» варто замінити на «здорове харчування». Бо дієта – це обмеження, а здорове харчування – це вибір.
Цей матеріал опубліковано, як авторська колонка, відтак редакція Varosh може не розділяти погляди та думки, які автор висловив у даній публікації.
Наталя Боднар, спеціально для Varosh
