Думки

Що заважає Закарпаттю стати головним гірськолижним курортом України. Колонка Сергія Овчарова

10 Березня 2021 2 101

Наразі в Україні, за різними підрахунками, налічується 56 чинних або нещодавно чинних лижних курортів. При цьому на Закарпатті, протягом останніх десятиліть, працювало близько 46 лижних курортів.

Чому в області, яка найвіддаленіша і має менше 3% від населення країни, була така кількість локацій зимового спрямування? До прикладу, в Словаччині – 91 курорт, а в Австрії – 254.

Чому в Україні – 141 витяг, у Словаччині – 547, а в Австрії – 3028?

Чому в Україні лише 2,5% населення відвідує гірськолижні курорти (ГЛК), коли в Словаччині – 18%, а в Австрії – 36%?

Чому локації Синяк, Плішка, Велятино, Ясіня, Ужок… відомі лише старшому поколінню? (До речі, на Плішці ще можливо прогледіти залишки трампліну для стрибків, збудованого за часів Австро-Угорщини).

Чому до Драгобрату (найвисокогірніший курорт України з унікальними умовами для фрирайду) не можливо доїхати на звичайному автомобілі?

Спробуємо знайти відповіді на ці питання.

Стереотипи минулого:

Гості гірськолижних курортів – які вони?

Перша категорія – досвідчені лижники:

Друга категорія – це новачки та сімейний сегмент:

Саме в напрямку другої категорії активно розвиваються курорти в Польщі. Для прикладу візьмемо історію Йозефа Джубашика, який не зміг отримати візу для поїздки на підробітки до США і був змушений працювати у рідному селі Бялці Татшанскій, що в районі Закопане, біля підніжжя Татр. Одразу хочу зазначити, що ця локація – на висоті лише 700 метрів над рівнем моря. А також менш як за 300 км від Закарпаття.

Спочатку там була проста полога траса – 300 метрів. Одна вживана снігова гармата польського виробництва. Саморобні бугельні витяги.

Сьогодні це:

Навколо цієї локації, в радіусі 15 км, налічується понад 30 курортів, які працюють за єдиним скіпасом – Tatry ski.

А тепер для прикладу візьмемо закарпатський курорт Пилипець минулого сезону:

І другий варіант – село Поляна Свалявського району.

Локація відома своїми мінеральними водами. Гостям пропонувався тур на 3-5 днів у Карпатах. Мешкали вони в пішій доступності до лижної траси. У цей тур було включено:

При цьому пункт прокату підібраний і протестований одразу на місці (нема потреби щоразу витрачати на це час). Є опція супроводу інструктора іншими лижними курортами, що дозволяє забезпечити комфорт, безпеку та якісніше знайомство із регіоном.

Поляна знаходиться значно нижче Пилипця, а якщо точніше – 250 метрів над рівнем моря. Сезон тривав із 5 грудня до 15 березня.

Висновки:

Будівництво нових великих курортів – це супер для завтра. Але вже сьогодні нам під силу відновити ряд малих курортів у вже сформованій туристичній інфраструктурі.

Об’єднання усіх у спільний скі-пас та відкриття різноманіття трас для наших гостей, а хто  власники трас – десяте питання.

Запускаємо безкоштовний трансфер між локаціями. Гірськолижний відпочинок сьогодні – це не лише сніг та лижі, а й термальні джерела, кулінарія, екскурсії…

Робимо акцент на цільову аудиторію – сім’ї, діти. Саме цей сегмент потребує значно менших вкладень і може виходити на показники трирічної окупності інвестицій.

Підтримуємо єдиний стандарт високої якості та безпеки.

Гарантія 100 днів снігу – для того, щоби гості бронювали свій відпочинок заздалегідь. Будуємо бізнес, який не залежить від погоди. Мій особистий досвід уже 7 років показує в Україні успішний старт зимового сезону в перший тиждень грудня.

У нас із вами відсутня конкуренція в цій сфері. Для Буковелю за щастя мати безліч лижних шкіл та малих курортів, адже саме вони створюють потенційних гостей для великих локацій.

Буковель будувався з чистого листа, за його темпами не встигали дороги, готелі. Ми на Закарпатті маємо безліч локацій, де вся інфраструктура вже сформована – просто відновлюємо те, що не так давно ще працювало.

Але зробімо це якісно.

До прикладу, Шаян. Просто неймовірна перспектива. Вже є дороги, готелі, лікувальна база, термальні джерела поруч. А що з лижами, тюбінг-парками? Чому хтось готовий будувати черговий готель з терміном окупності понад 10 років і постійно перебувати в жорсткій конкуренції? Коли поруч – “блакитний океан” (основна ідея “блакитного океану” – відмова від жорсткої конкуренції і пошук вільних ніш, – ред.). А така ж ситуація і в Лумшорах, Синяку, на Синевирі.

Приєднуємося до курортів, на яких діє соціальна програма “Активна зима”. Її місія – у масовому знайомстві дітей та молоді із зимовими видами дозвілля – на безкоштовній основі.

Лижна школа чи тюбінг-парк має значний мультиплікативний ефект. А саме: додаткові 20-30% до завантаженості номерного фонду в зимовий період, зайнятість місцевого населення, оздоровлення нації, реалізація всесезонного формату роботи.

Коли ви спілкуєтеся з людиною про відпочинок на лижному курорті, то вона завжди скаже про місце, де отримала перший досвід катання, а також про найкращий курорт у її житті. Саме на це ми повинні спрямувати свої зусилля на Закарпатті.


Цей матеріал створений редакцією Varosh у форматі авторської колонки на основі прямої мови експерта з розвитку гірськолижних курортів Сергія Овчарова з панельної дискусії «Туризм як драйвер розвитку Закарпаття» Форуму Re:Open Zakarpattia та Varosh Talks interview.

Цей матеріал представлений ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.


Принагідно запрошуємо вас переглянути запис усієї панельної дискусії про туризм, в якій власне взяв участі і Сергій Овчаров.

Varosh

0 #
# гірськолижний спорт # гори # Драгобрат # лижі # Сергій Овчаров