Цьогоріч восени в Ужгороді запрацює нова школа. Фактично вона вже працює кілька років, утім лише за кілька місяців переїде в нову велику будівлю. А почалося все з міні-садочка на кілька годин, який заснувала ужгородка Неля Голіна. Власне з нею ми й поспілкувалися, аби дізнатися, чого ж слід чекати від нового приватного навчального закладу в місті та чим він вирізняється.
– Неля, розкажіть, що ж ви задумали? Що це буде за нова школа?
– Хотілося б сказати, що це ми задумали, але насправді це задум батьків діток, які з нами вже багато років. Саме вони стимулюють нас до розвитку. Коли був міні-садочок на кілька годин, то батьки постійно повторювали: «Неля, ми хочемо садочок повного дня!». І хоч мені тоді здавалося це чимось нереальним, але зараз вже є 2 повноцінні садочки «Я сям».
Те саме сталося й кілька років тому, коли наші вихованці йшли в перший клас. Серед них, до речі, й мій син. Ми тоді з батьками вирішили, що нам потрібно створювати початкову школу і почали шукати таку, на базі ліценції якої ми б змогли її відкрити. Ми зупинилися на «Optima» (це дистанційна школа з 1 по 11 клас) і зробили дуже правильний вибір, бо ця школа має чудовий підхід до дітей та цінує кожного свого учня. Програма розроблена за Новою українською школою (НУШ), за якою ми вирішили йти.
Позаминулого року на базі нашого садочка на Петефі ми відкрили перший клас, а цьогоріч наші першокласники перейдуть вже до третього класу в новому приміщенні початкової школи на вулиці Докучаєва. Також набираємо зараз два перші класи та один нульовий.
– Що це за формат нульового класу?
– Це досить новий для Ужгорода формат. Є багато діток, яким за віком пора до першого класу, але вони до нього поки не готові – чи психологічно, чи морально, чи фізично. Але і в садочку їм вже не цікаво. Тому ми вирішили розробити такий перехідний формат, де це вже не садочок, але ще й не школа. Це безпечна подушка адаптації до школи.
– Як дитині потрапити до першого класу?
– Ми проводимо зустріч із психологом, який тестує готовність дитини до школи. І, до речі, є дітки, яких ми не можемо прийняти через їхню неготовність. Ми завжди йдемо за потребами дитини і чесно все роз’яснюємо батькам.
– Розкажіть про вашу команду. Хто є вихователями, педагогами?
– Наша команда – це моя гордість. Педагоги працюють з нами багато років – вони обожнюють дітей і є справжніми професіоналами. Я сама отримую колосальне задоволення, коли бачу як вони готуються до занять, як шукають все найкраще та найефективніше для дітей і віддаються на всі 100%.
Звичайно, я не ідеалізую, бо коли є така віддача, то й людина може втомитися. Тому кожні 3 роки ми переглядаємо посади, формати роботи. Педагог, який вів групові заняття, може перейти на індивідуальні або ж стати методистом.
Наші педагоги вирізняються, перш за все, підходом до особистості дитини. Сучасне обладнання та приміщення – не є якимось досягненням, це норма, яка має бути в приватному закладі. А от те як педагог спілкується з дітьми, чи помічає їхні здібності, чи дає дитині висловитися та проявити себе – найважливіше. Що ж до віку, то в нас немає жодних обмежень, бо він не є важливим – у нас є молоді педагоги і ті, яким за 50 років.
– В які класи ще є можливість потрапити?
– В другому та третьому класах у нас уже немає вільних місць, але запрошуємо діток до нульового (6-7 років) та першого класу (6-7 років).
Ми завжди намагаємося формувати класи відповідно до знань дітей. Це важливо, бо інколи діти приходять до школи і вже читають, рахують та пишуть і їм буде не цікаво все настільки деталізовано вивчати знову. Тому ми об’єднуємо таких діток і працюємо відповідно до їхнього розвитку, потреб та темпу. Через те, що дітей не багато, є можливість індивідуального підходу.
– Чи є при школі група продовженого дня? Батьків, які працюють з ранку до вечора, це точно завжди цікавить.
– Звичайно! Дітки перебувають з нами весь день і всі домашні завдання виконують в групі продовженого дня. Я сама це ціную як мама, бо мої обоє дітей ходять до нашої школи і коли ми приходимо додому, то я залишаюся мамою, а не вчителем, який вчить таблицю множення та розв’язує задачі. Максимум – на вихідних можу щось перевірити, допомогти або вивчити якийсь вірш.
Через власний досвід та потребу ми організували і доставку та супровід дітей на гуртки та з гуртків – таким чином батькам не потрібно відриватися від роботи або просити когось із рідних, аби забрали дитину зі школи та відвели на карате чи на танці, це зробить наш асистент. Це значно розвантажує батьків у робочий час.
Більше того, ми працюємо цілий рік, бо влітку наші школярі продовжують ходити до школи, але у форматі літнього табору. У цей час продовжуємо уроки англійської мови в розмовному клубі.
– Окрім доброї будівлі, в новій школі також доволі велике подвір’я. Як плануєте його задіювати?
– Коли я щось роблю, то завжди уявляю, для кого це – не просто поняття «діти», а конкретну дитину, бо всі вони дуже різні особистості. Так для наших винахідників ми задумали влаштувати на нашому подвір’ї зону, де вони зможуть робити розкопки та знаходити різні цікаві предмети. Буде велике місце для руханок та активних ігор. Обов’язково буде зона, де дітки зможуть побути наодинці, відпочити.
Важливо й аналізувати спостереження. До прикладу, я бачу, що в школі на Петефі їхнє улюблене місце зборів – диванчик, який був передбачений для дорослих. Тому, звісно, ми для них зробимо таку відпочинкову зону в новій школі. І хоча в нас мобільні телефони для дітей заборонені, але вони сучасні та просунуті, тому в цьому напрямку ми теж щось продумаємо.
Також хочемо зробити їдальню у форматі кафе, де вони зможуть святкувати дні народження та робити якісь вечірки. Тому йдемо за їхніми потребами.
Що ж до навчання, то окрім НУШ з різними креативними методиками, в другій половині дня ми також робитимемо спеціальні курси, які дуже необхідні в сучасному світі: тайм-менеджмент, фінансова грамотність, емоційний інтелект, я – лідер. Ми навчаємо цьому з садочка і вже в 4-5 років наші діти знають, що світло коштує грошей і не можна його використовувати марно. Я чудово зрозуміла, що це працює, коли мій син якось сказав: «Мамо, це ти зараз дарма витрачаєш світло, краще за ці гроші купи нам морозиво».
Часто ми займаємося й проєктною діяльністю. До прикладу, взимку робили Лапландію – батьківщину Санта Клауса. Це саме той випадок, коли кожна дитина може проявити себе як особистість, організатор, лідер, зрозуміти, що таке командна робота і що від твого маленького шматка роботи залежить великий проєкт.
Контакти:
Varosh
На правах реклами