Після прочитання цього матеріалу ви можете знов захотіти до школи. А якщо ви директор чи вчитель в українській школі, то, можливо, надихнетеся до змін, хоча би світоглядних.
Цієї осені журналісти із Закарпаття та ще чотирьох регіонів України їздили в престур Естонією. Ми вивчали досвід державної школи в Костівере, неподалік Таллінна. Вона для 1-9 класів, для дітей із 7 до 16 років, опісля вони вступають в гімназію або в технікум. Тут 40 працівників і 160 учнів.
Про навчання та організаційні моменти розповіла директорка Ольга Сайковська, російський філолог за освітою, може викладати російську як іноземну. Проте не вчителює, а займається власне керівництвом і пише проєкти на фінансування для своєї та двох сусідніх шкіл.
У цій історії розповідаємо про: безкоштовну освіту і відсутність батьківських внесків; індивідуальний підхід “не на словах”; про “репетиторство” в межах школи; про зарплату вчителя з якою можна купити будинок.
І загалом – 25 фактів про шкільне навчання в Естонії.
Робота директора
Про директорів
У пані Ольги є завуч, керівник позакласної роботи, завгосп.
«Директори діляться на категорії: хто викладає і хто ні. Я не викладаю, я займаюся проєктною діяльністю, я пишу проєкти для того, щоби ще щось побудувати, щоби вчителів відправити повчитися за кордон. У нас дуже поширені поїздки вчителів за кордон за системою Erasmus+».
Про проєкти
Ольга Сайковська пише проєкти для всіх тьох шкіл волості. Один із найсвіжіших стосувався покращення умов для дітей із інвалідністю.
«За ці гроші ми купили ергономічні меблі, ми побудували на стадіоні “смугу перешкод” довжиною 25 м. Побудували “маленькі класи” для індивідуальних занять (там і будівництво, і обладнання та меблі)».
Ольга Сайковська.
Дисципліна
Про оцінки
«У нашій школі в першому класі оцінок не ставлять. У багатьох естонських школах система така, що оцінок не ставлять до 7-го класу, а в деяких школах – навіть до гімназії. Але в нас батьківський опікунський комітет вирішив, щоби батьки і діти бачили конкретні результати».
Про мобільні телефони
На уроках учні можуть мати телефони.
«У нас політика така, що діти самостійно мають контролювати себе, телефони в них у кишені, в сумці. Якщо дитина дістала телефон на уроці, то його можуть забрати до кінця дня. Якщо порушення повторяється, то ми повідомляємо батькам”.
Під час перерви використання смартфону заборонене, натомість всіх заохочують рухатися.
Про “куріння за школою”
Коли пані Ольга прийшла сюди працювати 6 років тому, то була проблема куріння за школою. А тепер це вже вважається непопулярним. Якщо учнів зловлять з цигарками, то батьки мають сплатити штраф – невеликий, але неприємний.
«Якщо дитина попадається на курінні коноплі, то батьків підключають до соціальної програми “Чисте майбутнє”. Якщо знов попадається, то тоді вже дуже серйозні штрафи, які вимірюються в тисячах».
Про контроль
У закладі є камери спостереження. А ще працює соціальний педагог – своєрідний місцевий “шериф”.
«Вона знає все про всіх. Ось реально – все про всіх. Діти з нею дуже дружать, її дуже люблять. Вони доносять їй інформацію (усміхається, – ред.)».
Про форму
У школярів є форма, але не обов’язкова. Більш святкова і спортивна. Якраз з’явилися нові варіації суконь.
«Ми стежимо за модою, щоби дітям подобалося носити. Купують батьки. Але якщо сім’я малозабезпечена, то волость, школа допомагають».
Організація навчання
Про типовий клас
Заходимо в клас цієї школи, бачимо, наприклад, панорамні вікна з краєвидом на парк, теплий радісний інтер’єр, комфортне вчительське робоче місце зі зручним кріслом для спини. Тут ергономічні стільці для учнів, які були закуплені в рамках одного з проєктів.
«На них сидіти якось особливо зручно, так».
У всіх класах є комп’ютери для педагогів і кожному надається комп’ютер додому, якщо він попросив. Так само школяр, батьки якого не можуть купити комп’ютер, може отримати його. Це навіть не обговорюється.
Також облаштовані два “планшетних” класи для відповідних уроків.
Є окуляри доповненої, віртуальної реальностей, але наразі їх не широко використовують.
Більше практики і уроків поза класом
За словами пані Ольги, естонська освіта розвивається в напрямку “більше практики, а не тільки теорія”.
«Тому багато навчання проходить поза класом: урок природознавства – на природі, історія, мистецтво – в музеї, література – в театрі. Музеї і театри вже підлаштовані, в них є своя система уроків для шкіл. Цього року ми проводили також заняття в зоопарку».
Про іноземні мови
Англійська – основна іноземна з першого класу, а російська – з 5-го (саме в цьому закладі). Директорка каже, що опікунські ради шкіл переважно самі обирають другу іноземну, але у 80% випадків у Естонії – це російська.
Про мистецьку освіту, точні науки і спорт
У цій школі дуже багато занять за інтересами – музичних, загалом мистецьких, спортивних і тих, що пов’язані з точними науками. Є танці, тренажерна зала для дітей, вчителів і батьків (для них виділений вечірній час).
До речі, поруч розташована музична школа, відтак дітям близько поєднувати основне навчання та мистецький напрямок.
Робоче місце вчителя в класі
Про факультативи
Школи працюють за загальною програмою навчання країни, але в кожному закладі є ряд факультативів, які вони самостійно формують.
«У нашій школі – це російська мова, кар’єрне навчання, інформатика».
Про цифрову освіту
Хоч і тенденції в естонській освіті десь однакові, проте ця школа потужно акцентує на діджіталі, усі навчальні матеріали є в інтернеті, шкільних комп’ютерах. Завдяки цифровому забезпеченню в Естонії дуже легко відбувся перехід на дистанційне навчання на початку карантину.
«Тому що діти вміли, батьки вміли і вчителі багато в чому вже вміли».
Звісно, не забувають і про звичайні паперові книги.
«Так, ми використовуємо паперові книги, тому що не хочемо абсолютно відучити від паперової книги. І ще важливо – навчитися писати рукою (усміхається, ред.)».
Про індивідуальний підхід
В одному класі в цій школі в середньому навчається 20 учнів. Директорка каже, що справді впроваджений індивідуальний підхід. Є маленькі класи від одного до п’яти учнів. Окрім того, працюють “допоміжні” вчителі, “спеціальні педагоги”, психолог.
«Ми максимально намагаємося знайти індивідуальний підхід до кожної дитини».
Про репетиторство
«Оскільки в нас доволі багато вчителів і доволі сильний індивідуальний підхід, то діти, як правило, не потребують репетиторів. Також у нас є помічники вчителів. Від нас діти йдуть в гімназію, і коли вони обирають собі гімназії, то ми їх возимо туди на екскурсії, щоби вони ознайомилися з обстановкою, вимогами. Ми готуємо їх до вступу, тому що сильні гімназії проводять тестування. Ми намагаємося підтримати дітей в рамках школи. І в нас що далі, то краще це виходить. Тобто – в талліннські елітні гімназії наші діти теж потрапляють».
Про дітей із інвалідністю
У закладі роблять все, аби учні з інвалідністю інтегрувалися у звичайний клас, типове соціальне життя. Якщо ж школяру не вдається, то для нього педагог працює окремо.
«У нас є 5 спец-класів, у яких навчаються від одного учня до п’яти. Але на заходах усі наші діти разом. І ми всіх виховуємо так, щоби вони були толерантними, терпимими і спілкувалися з усіма на рівних. Але якщо це дуже особливий випадок, у нас тепер є один такий хлопчик, то маємо приміщення для роботи з одним учителем. Тому так, тому що цей хлопчик інколи стає агресивним і непередбачуваним».
До слова, в Естонії є спецшколи, але батьки наполягають, аби їхні діти вчилися у звичайних та звикали до реального життя.
Рутина
Про розпорядок дня
У молодших класах – по 3-4 уроки, завершуються об 11.00 або 12.00, а в інших – до 15.00, 16.00. Маленькі після уроків прямують на гуртки або в музичну школу, або в групу продовженого дня.
«У нас так, що дитину приводять о 8-ій ранку в школу і о 16.00 забирають, а в неї вже і гуртки пройдені, уроки зроблені, погуляла, нагодована».
Про рух
Тут активно пропагується рух.
«Ми дуже сильно пропагуємо рух, аби діти рухалися, аби вони не сиділи, щоби ця проблема ожиріння, яка набирає обертів у світі, нас не торкнулася».
У школі щодня є півгодинна перерва для дозвілля на вулиці. Якраз добудовується стадіон, де буде безліч можливостей для ще кращого розвитку фізичної активності. За поганої погоди діти йдуть в криту спортивну залу. Тут стіна для лазіння, м’ячі, столи для настільного тенісу. До речі, столи для настільного тенісу є на всіх поверхах, також є “ігри на підлозі”.
«Що важливо, на перервах заборонено використання мобільного телефону. Тобто – діти мають рухатися. На уроці вони – перед екраном переважно, а на перервах мають рухатися».
Про дозвілля для дітей і батьків
«Чим ще така естонська заміська школа відрізняється від міської, це тим, що вона є общинним культурним центром. Тобто – ввечері батьки приходять сюди на тренування, у мам тут аеробіка чи танці, тати займаються футболом, баскетболом, ходять в тренажерну залу. Стадіон також для всіх, він не закривається на замок. У бібліотеці проходять різні зустрічі та активності для батьків».
Про транспорт
Багато дітей приїздять в школу на велосипедах, самокатах, це безпечно, за словами директорки. Хто живе справді далеко, користується автобусом.
«Є навіть такі автобуси, в яких їде одна дитина… Просто, волость зобов’язана кожній дитині надати транспорт».
Вбиральня
Журналісти з України цікавилися вбиральнями, зважаючи на те, що в наших ЗОШ туалети часто не закриваються.
Щодо цієї естонської школи, то тут нема спільного туалету з кабінками, що не зачиняються, як це поширено в Україні. Туалет – це окрема вбиральня з усім необхідним та за зачиненими на ключ дверима.
Гроші
Про фінансування школи
Ще така цікава особливість освіти, що школи довкола Таллінна забезпечуються краще столичних.
«Тобто – у вчителів зарплата більша, і в дітей – можливостей більше».
Наприклад, на відміну від талліннських шкіл, у цій заміській є сніданок, обід і полуденок – і все безкоштовно (загалом в Естонії безкоштовним є обід, а сніданок і полуденок всюди залежить від рішення місцевого самоврядування).
Також усі навчальні матеріали надаються безкоштовно.
Про фінансування: «Система така, що певну суму держава переводить в муніципалітет, муніципалітет зі свого боку додає (загалом близько 50 на 50), і ця сума спрямовується в школи. Держава в основному виділяє на зарплати вчителям, педагогічному складу, а на утримання приміщення і роботу допоміжного персоналу – це вже дає муніципалітет. І також муніципалітет від себе дає додаткові гроші. Довкола Таллінна такі багаті муніципалітети, тому й зарплата у вчителів тут вища, ніж у столиці».
Недільні школи фінансуються на державному рівні.
— Чи є батьківські внески?
— Ні-ні.
— А що платно?
— Платним, наприклад, є візит до театру. Ми кілька разів на рік їздимо всією школою до театру. Автобус, як правило, оплачує школа. За квитки платять батьки. За відвідування концерту батьки можуть платити. Але, в принципі, ми стараємося, аби основне навантаження було на школі. Школа оплачує табори для обдарованих дітей.
Як уже сказано, школа залучає також грантові кошти. Тобто – той же театр може бути оплачений з європейських фондів. Також у волості ретельно стежать, чи батьки справді мають змогу оплатити квиток до театру, наприклад. Бо якщо ні, то його неодмінно оплатить школа. Система соціальної підтримки тут, у волості, дуже сильна. У мене інколи таке відчуття, що тут батьки дістають гаманці тільки, коли йдуть до магазину.
Про підтримку двох українок
У цій школі навчаються дві українки, які приїхали в січні 2021-го. Для них відразу призначили педагога, який займається з ними естонською. Є окремий російськомовний ментор для спілкування з батьками.
Про вчительську зарплату
Шкільне подвір’я насичене хорошими авто, як-от MINI Cooper. Пані директорка наголошує, що зарплата вчителів стрімко зростає.
«У нас учителі купують нові квартири в новобудовах, купують будинки. Це кредити, так, але, тим не менше, змога є. Цього року у кількох наших учителів зарплата вище 2 тисяч євро. Вони працюють багато, але, відповідно, і отримують добре».
Про вибори і освіту
— Чи позначаються вибори на освіті?
— Що далі, то менше. У нас у волості вибори взагалі ніяк не позначаються на шкільному житті. Наша нова міністр освіти взяла курс на те, що директори не мають балотуватися з політичних міркувань. Я жодного разу не балотувалася, але до того, як стала директором школи, доволі насичено займалася політикою.
У Таллінні інша система: там директори балотуються, але там якась особлива система між владою та установами.
Евеліна Гурницька, Varosh
Матеріал підготовлено під час навчального візиту до Естонії, в рамках проєкту “Формування демократичної стійкості в Україні шляхом підсилення місцевих та регіональних ЗМІ”.
