Життя

Анна Блажівська та її 5 екозвичок. Про життя без косметики, про сортування сміття та про нове дихання старим речам

12 Липня 2020 2 139

Ми починаємо серію матеріалів про екологічний стиль життя. Опублікуємо три історії від дівчат із Закарпаття, які можуть надихнути і вас. Чи, принаймні, спонукатимуть дещо переосмислити у своїй буденності. Перший текст – про Анну Блажівську, співзасновницю бренду натуральних солодощів Eco Food та однойменної крамниці в Ужгороді.

Анна зі своїм чоловіком Олегом виготовляють натуральні ласощі, заснували екокрамницю і щодня разом із двома дітьми намагаються вести екологічний спосіб життя. Дівчина розповіла нам про свої екозвички.

Далі – пряма мова.

Про косметику

Я перестала користуватися декоративною косметикою.
Раніше і сміття не виносила без макіяжу, фарбувалася навіть, якщо не виходила з дому. Я ніколи не наносила тональний крем, рум’яна і всі ці “15 шарів різних тонів”, але в косметичці завжди мала туш, тіні, блиск для губ.
Проте завжди, відпочиваючи на морі, думала: всі такі щасливі – ходять гарні і не нафарбовані. А я ж давно хотіла відмовитися від косметики – і, після чергової поїздки на море, припинила. І відтоді почуваюся вільною. Бо не думаю, чим нафарбуватися, чим змити, не боюся торкнутися обличчя. Ніщо не обтяжує мою шкіру, вмилася – і вже свіжа. Шкіра почала дихати (усміхається, – ред.). А ще мені достатньо 15 хвилин, аби зібратися в подорож, адже беру менше речей.

Annabla3

Аналогічно більше не користуюся косметикою для догляду.
Жодних кремів, лосьйонів, бальзамів для волосся… Я припинила їх купувати, бо більше не хотіла це все відчувати на собі. Звісно, був переломний момент, поки воно “устаканилося”, адже тіло звикло до баночок. За місяць-два все прийшло в норму. Відтак волосся уже не так швидко стає жирним, нема сухості шкіри. Раніше не встигла помитися, одразу бігла по крем, бо шкіра сохла. А тепер вона природно зволожена. У попередній період мила голову щодва дні, а в цей час – раз на 7-10 днів. Взимку, якщо нікуди не бігаю, то два тижні спокійно ходжу з хвостиком.
Наразі мій максимум – це натуральний твердий шампунь, а ще зрідка можу сполоснути якісним яблучним оцтом. Для тіла використовую натуральне мило ручної роботи з різними ефірними і косметичним олійками.

Своїй дочці мила голову твердим шампунем п’ять разів за її три роки. А так регулярно використовую просту воду. Бо волосся не жирніє, тож не бачу сенс вимивати з нього захисний шар. І взагалі не розумію, для чого дітей мазати цими всіма кремами.

Якщо підсумувати, то скажу, що без косметики я вільна. Бо заощаджую час, гроші, і я незавантажена думками, коли, що, за чим треба нанести на шкіру. Я не витрачаю свій ресурс, аби заробити на банку хімічного шампуню.

Про посуд і прасування

Я почала активно користуватися посудомийною машиною. Вона в мене вже кілька років, проте практично її не вмикала. Згодом я збагнула, що посудомийна машина – це економія часу, води, побутової хімії, губок, а завдяки температурному режиму все ретельніше вимивається. І ще для машини є всілякі екоополіскувачі, які не шкодять природі.
До речі, ми вже давно не купуємо ненатуральні засоби, тільки – суху гірчицю, соду. Також маю багаторазову екоганчірку, яка чудово все вимиває без допомоги хімії. Її можна прати, кип’ятити.

Ще одна нова екозвичка – я перестала прасувати одяг. Завдяки цьому менше використовую електрику, не нагріваю простір, не псую речі, тож вони довше служать. І час бережу.

Annabla1

Про сортування сміття і мінімум пластику

Мабуть, сортуванням сміття уже нікого не здивуєш, але розповім про наш досвід. У своєму дворику ми поставили бак, в який збираємо компост. У цьому баку мешкають канадські черв’ячки, які “переробляють” органічні відходи, відтак із великої купи сміття залишається зовсім трохи перегною для добрива городу і квітів.

У квартирі в окремі ємності сортуємо картон, целофан, скло, і потім це все здаємо на переробку. Звісно, не кожен може сортувати сміття через маленьку площу житла. У такому разі слід просто мінімізувати використання зайвого, наприклад, гілку бананів придбати без пластику…
Уже п’ять років не купую сміттєві пакети, використовую кульки зі щоденного побуту.

Аби зменшити кількість пластику, намагаюся купувати все у скляних ємностях. Наприклад, томатну пасту обираю в банці, а не в цих “трикутничках”, адже вони мають фольгу, яка не переробляється. А баночку в подальшому використовую для спецій. Якщо ж треба щось пластмасове, то зважаю на надійність пластмаси, аби вона довше служила.

Annabla4

Про нове дихання старим речам

Коли починаєш вести екологічний спосіб життя, то вже і мислиш більш усвідомлено. От ми купуємо фініки в картонних коробочках, то ці гарні й акуратні коробочки перевтілюємо в органайзер для дитячих іграшок чи ємності для дрібниць, або ж передаємо тітці в дитячий садочок у селі. А ось у пластмасові лотки з-під ківі складаю плитки шоколаду власного виробництва, мені комфортно так зберігати їх в холодильнику і потім відвозити в магазин. Тобто загалом намагаємося давати нове дихання старим речам. І коли купую щось, то завжди думаю, як у подальшому можу використовувати цю річ.
До речі, моя мама шиє екоторбинки, мішечки зі зломаних парасольок. Вона це робить уже 15 років, ще до української моди на еко.

Евеліна Гурницька, Varosh

0 #
# Анна Блажівська # еко # екологія # сортування сміття