Америка — символічна й доленосна для ведучого з Ужгорода Тудора Кілару, адже там він закінчив школу. Ця країна, вочевидь, найпотужніше вплинула на світогляд і подальші мрії та плани. Відтак щороку життя дарує йому відрядження саме сюди.

— Для мене Сполучені Штати — це, можливо, друга країна, куди приїжджаю, виходжу з аеропорту і розумію, що це МОЯ країна. Я проходжу паспортний контроль — і душа розкривається. Через те, що я навчався тут у школі, то щоразу відчуваю спогади, ностальгію. Як до бабусі приїхав.

У подорожах ми відчуваємо життя, його яскравість, непересічність, різнобарвність. YourTransfer — закарпатська компанія, яка вже понад 20 років допомагає своїм гостям якнайкомфортніше дістатися до європейських столиць та аеропортів, з яких відкривається безмежний світ. 

В автопарку лише нові, чисті та охайні авто. Водії — привітні та добре знають свою роботу. Володіють кількома мовами. У дорозі запропонують воду, пригостять кавою та увімкнуть улюблену музику. 

Разом з YourTransfer розповідаємо про досвід ужгородських мандрівників та відкриваємо світ разом.

---

Тудор Кілару мандрує до США щонайменше раз на рік, а зазвичай — двічі. Їздить в робочих справах, як-от ведучий на весіллі. Відрядження поєднує із зустрічами з друзями, а також подорожує і наодинці. До прикладу, після весілля в Бостоні проїхав крізь Вашингтон, Нью-Йорк, Маямі, Новий Орлеан.

Загалом наразі побував у Бостоні, Нью-Йорку, Нью-Джерсі, Луїзіані, Новому Орлеані, Маямі, Портленді, Сіетлі, Сан-Франциско, Сан-Дієго, Лос-Анджелесі. У 2021-му перебував у Нью-Йорку та Нью-Джерсі, а в липні 2022-го збирається до Лос-Анджелесу. Переважно катався містами східного та західного узбережжя, а тепер кортить більше в гори.

Мрії і цілі — штат Аляска, штат Гаваї, штат Колорадо, Чикаго, Великий Каньйон, Лас-Вегас (два крайні, можливо, відбудуться вже цього року). 

Серед “хочу” — ще Аргентина та Уругвай. Проте це вже інша історія. Наразі публікуємо 15+ порад грамотних подорожей до США від Тудора. Він так емоційно й іронічно про все розповів! Насолоджуйтеся.

Далі — пряма мова.

Дорога

Як доїхати із Закарпаття до США

Зазвичай я вилітаю з Будапешта. Завжди намагаюся брати короткі пересадки і не змучуюсь бути 12 годин у літаку, я вже звик і навіть люблю подорожувати на довгі відстані. Але інколи хочеться зачепити Лондон, і через нього частіше є дешевші квитки.

До речі, минулого року, через усі заборони та обмеження, мені довелося їхати на весілля в США не через Німеччину, як планувалося, а з пересадкою в Стамбулі. Це було в останній момент, вдвічі дорожче, зате Turkish Airlines врятували мені ту подорож.

У Сполучені Штати спочатку треба летіти в Нью-Йорк — сюди найдешевше з Європи. NY — це такий хаб, де відчиняються двері до США.  Ну, або з Лос-Анджелесу, Атланти, а якщо центр країни, то Чикаго.

З Ужгорода до Будапешта і з Будапешта додому прямую з YourTransfer. Це вже роками так, бо завжди знаю, що доїду швидко, вчасно, комфортно, все буде ок. Маю super loyalty card (карта супер-лояльності, — авт.). Я думаю, компанія до всіх клієнтів ставиться так, аби для тебе був максимальний комфорт, щоби ти нікого не чекав (якщо ми говоримо про груповий трансфер).

Одного разу мій літак із Італії до Будапешту запізнився на кілька годин, я сказав, аби груповий трансфер мене не чекав. Але все одно компанія організувала мені іншу машину, щоби я не стирчав всю ніч в Угорщині. Якось я поїхав у подорож на велосипеді, проте назад не міг на ньому повернутися, бо потягнув ахіллове сухожилля. І YourTransfer так підлаштували, аби забрати мене з велосипедом саме на великому бусі.

Щодо вильоту зі Львова, то звідти є рейси, але не всі такі зручні і за ціною зазвичай вищі.

Внутрішні рейси в Америці

Внутрішні рейси часто бувають недорогими, наприклад, із NY до LA за 1400 гривень. Там навіть є лоукости, однак слід бути обережними, бо вони можуть відмінити рейс, повернути гроші або не повернути і далі собі розбирайся.

Лайфхак

Мені розповіли про лайфхак, в якому я, чесно кажучи, не дуже впевнений, але, можливо, він спрацьовує. Нещодавно мої знайомі подорожували з Пітсбургу до Лос-Анджелесц. На стійці реєстрації їм сказали, що сорі, рейс скасовано. І лайфхак у тому, що треба сказати, мовляв, їдеш на весілля. І тоді їм організували квитки з пересадкою і ночівлею в Лас-Вегасі. Проте й там виявилося: сорі, нема готелю. Однак важливий сам факт, що це спрацювало. Якщо їдете групою і раптом рейс відміняють, то кажіть, що всі прямуєте на весілля.

Важливо

З американськими авіалініями в мене не дуже високий рівень довіри щодо багажу. Двічі губився, крали з нього. Тому — всередині країни я намагаюся подорожувати тільки з рюкзачком, бо ручна кладь — це менш ризиковано.

Сайти для перельотів через Європу, Туреччину та в США

Завжди дивлюся Skyscanner. Я вже порівнював його з багатьма: Aviasales, Kiwi.com, KAYAK. Але все одно найцікавіша ціна — завжди на Skyscanner.

По Європі дивлюся лоукости, зокрема Wizzair, Ryanair, EasyJet Switzerland (Тудор регулярно літає до Швейцарії).

Ціни

У доковідні “часи лоукостів” можна було легко полетіти в Штати скандинавськими авіалініями за $170 в один бік (подібні пропозиції бували навіть в обидва боки). Тепер цілком нормально можна знайти за $500 в NY, туди й назад.

Як їздити Америкою

Потягами я там майже не подорожував: відстані інші, тому виходить дорожче. Кілька разів орендував авто, та й взагалі в США без машини ніяк. Крім Нью-Йорка — де public transportation (громадський транспорт), subway (метро), все окей. А щодо інших міст, як-от LA, то все розраховано для водіїв. Хоча, одного разу в LA я добирався на якомусь там метро, бо є одна нещасна лінія, чи дві. 

У Маямі теж є щось на кшталт метро, проте наземне. Це цікаво з туристичної точки зору, коли їдеш між хмарочосами, однак у плані зручності, швидкості все ж таки — це автомобільне місто.

Коли я збирався їхати автобусом з Голівуду в Тарзану, то мої друзі сказали: ну, хай щастить, завтра дістанешся, можливо. Я доїхав, звичайно, це було довше, зате перевірив, чи існує там громадський транспорт. Я їхав годину і сорок хвилин, а це не відстань для США. Бо в NY треба близько години, щоби дістатися із Мангеттена до Брукліна.

Тонкощі оренди авто

Авто в оренду коштує небагато, наприклад, $87 на день без бензину і страховки. Для компанії друзів це дуже good. Проте вам завжди намагатимуться втулити страховку (~ $50-75, залежить від кількості днів). Одного разу я взяв авто в Сан-Дієго, проїхав крізь всю Каліфорнію, повернув у Сан-Франциско. Якраз перед стартом, в останній момент, мені втулили страховку. І на останньому повороті до аеропорту я заїхав у стовп на заправці, і страховка абсолютно покрила цю проблему.

До водійських прав вони не прискіпливі, навіть старого зразку там “працювали”. Головне — мати актуальну кредитну картку з відповідним лімітом — це як гарантія (у подорож бажано взяти кілька кредитних і дебет-карток).

Uber

Стосовно таксі, то Uber є супер-зручним і дешевим. В Uber є така штука шерінгу — carpool — коли їдеш із кількома пасажирами в одному напрямку (можна визначити в мобільному застосунку бренду), тоді платите дуже невеликі гроші. 

Наприклад, у Маямі я платив і $10, і $20, і $15, і $6. Одного разу проїхав пів Лос-Анджелеса за $12 по carpool. Майже як маршрутка вийшла (сміється), і це $12, а не $100.

Житло

Я думаю, що найбільша стаття витрат у подорожах в США — це готелі. Вони, як правило, від $70. Я завжди переглядаю Booking.com, у мене там Genius третього рівня, а це значить і знижки, і все таке (усміхається). Ніколи не бронюю готелі наперед, за тиждень-два. Практика показує, що можна і за день, бо вартість падає.

До речі, є сайт HotelsCombined, він моніторить ціни на готелі. Це як Skyscanner для авіаліній.

У США найчастіше обираю Airbnb (сервіс оренди кімнат, апартаментів, квартир, котеджів). Тут, на відміну від Booking, треба резервувати наперед, хоча би за три дні. Коли знаходиш пропозиції на Airbnb, то важливо розуміти, що при бронюванні ціна буде вищою, ніж відразу бачиш на сайті, бо додається клінінгова послуга.  Airbnb — цікавіший для мене — адже можеш пожити як місцевий.

Середня ціна за квартиру — $50 за добу — залежить від міста, району.

У мене чимало знайомих і друзів у США, тому в них також зупиняюся. 

Є ще варіант Couchsurfing (безкоштовні кімната/ліжко в місцевих удома), але я ним не користувався.

Харчування

Є класична хрестоматійна американська кухня: гамбургери і все таке. Та я завжди обираю національні кухні різних країн світу, їх там напрочуд багато. Азіатська, мексиканська, гавайська, з якої люблю “Поке” ((страва гавайської кухні, сира риба (восьминіг або тунець), нарізана кубиками, подають як закуску або основну страву)).

Іноді обираю таку штуку — dinery. Платиш фіксовану суму і їси скільки хочеш. Це небезпечно, бо перед тобою — величезна “шведська лінія” і береш, що бажаєш (усміхається). Якщо в меню є морепродукти, то за них сплачуєш додатково. Закладів із таким форматом дуже багато, наприклад, All you can eat.

Нерідко у великих маркетах (наприклад, Macy’s)  є фудкорти з широким вибором їжі, не тільки фастфуд. У великих супермаркетах є своя кухня (як у нас в Сільпо). Там можеш поїсти смачно та не надто дорого.

Важливо! Про обов’язкові податки та чайові

Які підводні камені щодо харчування в кафе? Кожен штат має свій податок на додану вартість і він завжди є в твоєму чеку, і ти ніколи не знаєш, скільки заплатиш (у меню — одна цифра, а в чеку — вже з податком, який всюди в Америці різний). Плюс до того — ще й чайові. Вони обов’язкові і не на твій розгляд, а 10%-15%-20%, у всіх по-різному. Мінімально: 10%.  Іноді відразу включені у ціну.

Ціни

Обід, вечеря з мінімальним напоєм коштують $40-50 (йдеться про “повноцінну” позицію в хорошому кафе, — авт.). Сніданки можна дешевше знайти. У попередній подорожі в США середній цінник у непоганому закладі складав $30-40. Пиво зазвичай — $8-9 + tax & tip (податок + чайові), вино — $7 + tax & tip. Все + tax & tip (сміється).

Кава

Я іноді щось там моніторю (Тудор має на увазі кафе та ресторани), але мені чомусь бракує терпіння передивлятися Tripadvisor або Lonely Planet (сайти про ресторани та подорожі)… От у мене все на інтуїції, а не “200 м — туди, 500 м — туди”. Так у США я робив тільки з кавою (планування закладів), бо всі ми знаємо, що там відбувається з кавою. Але: в них теж є specialty кав’ярні, відомі бренди, тому запитую в друзів, знайомих і мені дають список закладів, куди точно треба йти.

Була смішна історія. Я нещодавно їздив у Нью-Йорк на весілля, жив у Брукліні, у дуже цікавому райончику, де поруч Вікторіанська Англія, затишно, зелено, океан не так далеко… Я зустрівся з ужгородцем, який давно переїхав, працює на Uber.

Він: Да я сьогодні вихідний, поїздимо, куди хочеш, на Мангеттен!.. 

Я: Слухай, друже, ми з тобою ужгородці, треба обов’язково на кавіль, бо я не можу вже пити оце от все. Тут є specialty кав’ярня. 

Він: Окей, давай адресу. 

Я: Так це тут, у Брукліні. 

Він (забиває адресу і каже): Чувак, їхати півтори години.  Та що робити, поїхали!

30 миль і це тільки в Брукліні! Ми проїхали крізь затори задля кави. Зайшов я в цю specialty кав’ярню, випив нормальний еспресо… 

Потім у Філадельфії мене так само спрямували “куди йти”. Там теж — specialty, пив Ефіопію чи Колумбію, не пам’ятаю точно. Є ще в них мережа La Columbiana, де нормальна кава і не дуже дорога за американськими мірками, $3-4 за чашку. Але: випив я еспресо, попросив водичку, а вони такі — долар (йдеться про склянку простої очищеної води, яку безкоштовно подають в Європі та власне в Україні). Долар за воду? Не в пляшці “Моршинська” (сміється), а звичайна. Мене це дуже здивувало.

Найдорожча найжахливіша кава

Найдорожчий еспресо я пив у Washington, D.C. в районі Georgetown. Навіть фільм зараз вийшов на Netflix про це місце, так і називається Georgetown. Там проживає американська еліта з політикуму, університету. Такий досить багатійський район. Я зайшов у якийсь “просто заклад”, замовив еспресо… $5.75!!! Блін, у Цюриху нема таких цін! Ніде, ні в Японії, ні в Швейцарії. А тут: $5.75 за якісь помиї.

Документи

У мене є віза на 10 років. Щоправда була ситуація, що український закордонний паспорт, в якому була американська віза, закінчився. І мені всі казали, що напевно необхідно робити нову. Ні. Старий паспорт із дійсною візою треба подати посольству разом із новим паспортом (Тудор з досвіду каже, що старий документ можна зберігати, віза є підставою для цього).

Також слід зважати: якщо плануєш летіти кудись через Штати, то обов’язково має бути транзитна віза.

Мова

У мене нема мовного бар’єру. Хоча, коли я приїхав до Маямі, то він був (сміється). Я тільки сів в убер і мені іспанською: трррр-трррр-трррр. Я такий: no comprende, in English, please (не розумію, англійською, будь ласка). У них основна мова — іспанська. Власне, і в Південній Каліфорнії — так само.

ТОП труднощів у поїздці (підсумовуємо)

• Серед труднощів, наприклад, відміна внутрішніх авіарейсів, така невдача може легко спіткати. Часто це трапляється через погоду.
• Потрібно дивитися за багажем, зайвий раз я не здавав би його, а їхав би тільки з ручною кладдю.
• Ще одна трудність — нерозвинена система громадського транспорту. Якщо їдете в Нью-Йорк, то там вам не потрібен автомобіль. В інших містах користуйтеся Uber, carpool, car sharing і bla bla car.
• Також проблема — незнання мови. Проте в південних штатах мовлення — дооовге, розтяяягнуте.
• Важливо, щоби не заблокувало ваші банківські картки. Кеш потрібен для чайових.
• Найбільша неприємність — податок на додану вартість, ти ніколи не знаєш, скільки заплатиш навіть за каву. Плюс — чайові.

Що неодмінно побачити

Якщо беремо східне узбережжя США, то це обов’язково New York City — на нього, у принципі, вистачить трьох днів. Бостон — можна за день впоратися. Washington, D.C. — день. Якщо ти у Нью-Йорку, то раджу заїхати і до Філадельфії, від центру Мангеттена — півтори години автобусом. Близько і недорого, десь $12.

Рекомендую Новий Орлеан — через свій колорит він, напевно, в моєму ТОП-3. Єдине, що нищівний ураган так по ньому пройшовся, що досі оговтується. Там є багато закинутих районів і будівель, які не перебудовуються, не реставруються. Зате в Новому Орлеані: симбіоз креольської, південно-американської, класичної американської кухонь, тому для гастротуру обов’язково радив би це місто.

Якщо подорожуємо західним узбережжям, то все ж таки варто взяти авто в Сан-Дієго і поїхати в Сан-Франциско — це супер-класна ідея. Для цього треба планувати десь тиждень, а можливо й два, якщо хочеш, не поспішаючи, заїжджати в кожне маленьке містечко, як-от Carmel-by-the-Sea. Дорогою можна побачити Great Canyon, відвідати LA, в якому провести два дні, не більше. Далі — в Каліфорнію. Ти прямуєш живописною, мальовничою дорогою “Pacific 1”, що веде від Сан-Дієго до Сан-Франциско. Несешся уздовж узбережжя, навколо — скелі, каньйони, океан, дуже гарно, дуже гарно. Також на шляху зустрічаєш багато виноробних підприємств. Фіналом подорожі західним узбережжям може стати Сан-Франциско. Каліфорнійський тур — неодмінно в моєму ТОПі.

Також мені подобається штат Орегон, де я навчався, бо там і пустеля, і гори зі снігом, і долина, і океан. І виноробство (сміється). А ще люблю Портленд, Сіетл.

Про план без плану

Я ніколи нічого не планую на місяці вперед. Я інтуїтивно до цього ставлюся, не вивчаю. Коли “треба подивитися маршрут” і “прокидатся вранці із планом”, то мене це так знуджує. Хочеться прокинутися, випити кави, розслабитися, подумати, чим сьогодні я хотів би зайнятися.

Контакти YourTransfer, які можуть вам згодитися, коли плануватимете подорож мрії або їхатимете у справах:

• yourtransfer.net
• +38 (050) 586-64-42
• facebook instagram

Евеліна Гурницька, Varosh